К.п.н. Сукачова Г.П., Пархоменко О.С.

Українська інженерно-педагогічна академія, Україна

Формування економічної культури майбутніх інженерів-педагогів

Реалізація положень Болонської декларації в системі вищої освіти і науки України передбачає підвищення освітнього і культурного рівнів суспільства, створення умов для навчання впродовж усього життя; пошук рівноваги між масовою фундаментальною та елітарною освітою, з одного боку, та вузькою спеціалізацією і професіональною досконалістю, з іншого. Забезпечення мобільності, працевлаштування та конкурентоспроможності фахівців визначає необхідність підготовки студентів, які мають глибокі знання зі спеціальності, демонструють високий рівень сформованості особистої культури, у тому числі, економічної.

Аналіз наукової літератури дає підстави визначити економічну культуру як сукупність соціальних цінностей і норм, які є регуляторами економічної поведінки та виконують роль соціальної пам’яті економічного розвитку [1].

Економічна культура особистості в широкому розумінні є характеристикою способу та рівня життєдіяльності людини у сфері економіки. Вона виявляється через психолого-економічні властивості особистості та реалізується через ставлення індивіда до економічної реальності та взаємовідносини з іншими людьми. У ці відносини включено такі психічні феномени, як цілі, мотиви, наміри, очікування тощо. Економічна культура особистості є економічним світом людини, який існує як єдність предметно-речового і психічного. Цей взаємозв’язок визначає психолого-економічні особливості людини, в яких репрезентовано цінності економічної реальності, засоби і механізми діяльності, завдяки яким людина входить в економічну сферу суспільства [3].

Економічна культура передбачає відповідний рівень освіти – сучасні економічні знання, високий ступінь розумових потреб, економічного мислення, вміння знаходити ефективні шляхи розв’язання виробничих завдань, раціонально використовувати матеріальні ресурси і робочий час, визначати резерви. Для економічно культурної особистості характерні такі риси, як вміння застосовувати на практиці економічні й виробничі знання, дотримуватись високої організованості, дисципліни, бережливості, творчості, ініціативності. Економічна культура демократичного суспільства неможлива без зв’язку з практикою побудови ринкового господарства та індивідуальної відповідальності. Економічна культура особистості – це сукупність засвоєних економічних знань, сформованість економічного мислення, професійних навичок і якостей, які максимально сприяють реалізації можливостей людини у вирішенні економічних питань ринкового господарства [2].

Сучасні науковці виділяють такі характерні особливості економічної культури:

- цінності, норми, потреби, уподобання, які входять до складу економічної культури, виникають з потреб економіки та господарської діяльності людини;

- специфіка економічної культури полягає у тому, що основним каналом впливу на економіку є не будь-яка поведінка, а, перш за все, економічна;

- політичні групи влади відіграють важливу роль провідника впливу економічної культури на економіку (на відміну від релігії, науки, моралі);

- економічна культура значною мірою орієнтована на керування поведінкою людей [4].

Особливості формування економічної культури студентів ВНЗ інженерно-педагогічного профілю зумовлені тим, що інженерно-педагогічна діяльність є складним процесом, який включає педагогічний, інженерно-технічний та виробничо-технологічний компоненти.

Формування економічної культури передбачає здійснення індивідуального підходу в навчанні; використання групових форм роботи у діяльності змагального характеру; поєднання групових та індивідуальних форм роботи; мотивацію студентів до самоосвіти, формування позитивного ставлення до діяльності, розвиток пізнавальної активності, усвідомлення особистісного смислу навчання.

Створенню умов формування економічної культури інженера-педагога сприяє наявність позитивної мотивації; посилення інтересу майбутніх інженерів-педагогів до економічної культури; систематизації набутих знань; використання різноманітних вправ, що моделюють виробничі ситуації; відповідність характеру матеріалу, пропонованого для опрацювання, фаху, якого набувають студенти; створення ситуацій, наближених до реальних, за допомогою добору відповідного теоретичного та практичного матеріалу, системи вправ, задач, завдань, рольових ігор.

З метою формування економічної культури майбутніх інженерів-педагогів пропонується використовувати моделювання ситуацій професійного спілкування; виконання завдань, які передбачають аналіз літератури, роботу з довідково-інформаційними джерелами, розв’язання ситуаційних та практичних задач, аналіз звітної документації підприємств, установ, організацій; рольові ігри; аналіз власної роботи і роботи одногрупників під час виконання завдань; тести; підготовку рефератів; складання опорних конспектів з тем, планів статей, параграфів; структурно-логічних схем, професійних словників.

Таким чином, у процесі підготовки майбутніх інженерів-педагогів необхідно у курсах дисциплін, що викладаються студентам ВНЗ інженерно-педагогічного профілю всіх спеціальностей, звертати увагу на коло питань, пов’язаних з формуванням економічної культури; викладання дисциплін гуманітарного циклу має передбачати створення умов для формування економічної культури; формування економічної культури під час вивчення дисциплін має враховувати специфіку предмета, що викладається, та напрямок фахової підготовки майбутніх спеціалістів; плани виховної роботи з групами мають передбачати проведення бесід, рольових ігор, виховних годин, присвячених питанням формування економічної культури майбутніх інженерів-педагогів.

Література

1. Заславская Т.И., Рывкина Р.В. Социология экономической жизни. – Новосибирск: Наука, 1991. – 448 с.

2. Майструк І.М. Економічна освіта і виховання як чинники формування економічної культури молоді.// http//filosof.com.ua/Gornel/M_64

3. Москаленко В. Особливості соціально-психологічних чинників економічної культури особистості.//http//ua.textreferat.com/referat-9914-1.html

4. Савченко В.В. Экономическая культура как фактор развития общества// Вестник Ставропольского государственного университета. - №44, - 2006 –
С. 88 – 97.