Новікова Л.І.

Викладач спеціальних дисциплін ККХТ НМетАУ

ПРОФЕСІЙНІ МОВНІ ЗНАННЯ – ОДНА ІЗ СКЛАДОВИХ ФАХОВОЇ ПІДГОТОВКИ СТУДЕНТІВ

Велике значення для формування особистості фахівця техніка – механіка є оволодіння фаховими знаннями і вміннями.

Освітньо – кваліфікаційний рівень “молодий спеціаліст” передбачає підготовку фахівця, який на основі повної загальної середньої освіти здобув загальнокультурну підготовку, спеціальні вміння та знання, має певний досвід їх застосування для вирішення стандартних професійних завдань, у певній галузі народного господарства. Формування загальної культури молодого спеціаліста техніка – механіка та опанування спеціальними вміннями повинні здійснюватися в нерозривному зв’язку з професійною мовленою підготовкою.

Виробнича діяльність сучасного молодого спеціаліста має інтегративний характер. Вагоме місце у структурі професійної компетентності займає психологічна готовність у творчій праці, високий рівень індивідуального розвитку, аналітичний стиль мислення, здатність генерувати нестандартні ідеї, наполегливість в досягненні мети. Студенту важливо навчатися працювати з інформацією, виявляти готовність до аргументованого професійного діалогового стилю спілкування здатність корегувати свою позицію відповідно до професійної ситуації і при цьому добре володіти технічною мовою.

Молодий спеціаліст – механік повинен володіти ґрунтовними знаннями загально – професійних, спеціальних дисциплін, економічних дисциплін та максимально ефективно використовувати їх у професійній діяльності, вміти складати технічну документацію, передбачити нестандартні ситуації на виробництві, мобільно реагувати на них, та вміло вирішувати технічну, технологічну та економічну доцільність думок, пропозицій, аналізувати, узагальнювати та прогнозувати результати власної діяльності як в межах бригади, дільниці, цеха так і всього виробництва.

Повною метою роботи із студентами коксохімічного технікуму є формування у них високого рівня інтелекту, стимулювання до нестандартності та гнучкості мислення, заохочення креативності, розвитку особистих якостей.

Професійно майстерним можна вважати механіка, котрий має не лише глибокі спеціальні знання, але отримав ґрунтовну технічномовно комунікативну підготовку. Ідеться про практичне й усвідомне володіння всіма нормами технічної термінології.

Безумовно викладачі – предметники стежать за мовою студентів, пояснюючи знання нових слів, рецензують усні відповіді. Під час змісту роботи з формування професійного мовлення не можна забувати про те, що студенти приходять на навчання з різною шкільною мовною базою. Роботу варто базувати на удосконалені навичок та підкреслинні вузькофахових напрямків мовної підготовки.

Нові підходи до мовної підготовки майбутніх спеціалістів у навчальному закладі полягають у забезпечені в навчальному процесі не лише глибоких теоретичних знань з фахових дисциплін, а й практичних вмінь студентів використовувати технічну мову в професійних цілях. Недостатній рівень комунікаційної компетенції створює певні труднощі не лише під час вивчення спеціальних дисциплін, а і у реальній професійній діяльності. Чим досконаліше майбутній фахівець оволодіє професійним мовленням, тим вищим буде рівень кваліфікації.

Не вимагає доведень той факт, що формування комунікативної компетенції – справа не одного дня, це довгий і відповідальний процес, в якому повинні бути зацікавлені і викладачі і студенти.

Цілеспрямована й систематична робота з формування професійної мови майбутніх молодих спеціалістів техніків – механіків сприяє не лише підвищенню інтелекту, а і поліпшенню професійної підготовки.

Важливо також сформувати вміння користуватися довідковою літературою, виробити потребу в постійному удосконалені професійного мовлення.

Формуючи професійне мовлення техніків – механіків при викладанні спеціальних дисциплін необхідно навчити студентів:

- складати професійні технічні документи;

- проводити обговорення проблеми наукового та професійно – орієнтованого характеру;

- готувати виступи в виробничих умовах за допомогою відповідних методів вербального спілкування;

- виконувати аналітичне опрацювання довідкової літератури, необхідної для вирішення певних завдань професійно – виробничої діяльності;

- використовувати комп’ютерні системи, електроні словники, здійснювати пошук нової інформації в професійному напрямку.

Професійні мовні знання – одна із складових професійної підготовки. Знання мови професії підвищує ефективність роботи, допомагає краще орієнтуватися у складній професійній виробничій ситуації та ділових контактах.

У розділі «Стратегія мовної освіти» Національної доктрини розвитку освіти в XXI сі. зазначено, що вивчення української мови є однією з складових освіти в Україні. Сьогодні освіта в державі повинна розвивати в студентів етнічну самостійність, інтерес до історії, культури своїх предків, сприяти збереженню їх рідної мови. Вона покликана формувати в них, патріотичні почуття громадян України. За твердженням науковців, однією з головних причин за роки державності в Україні, проблема формування нової людини і нового суспільства, творення міцної української позиції не тільки не розв'язана, а й занадто запущена, і має місце недооцінка мови [1].

За словами автора, втрата рідної мови с передумовою і механізмом деградації людини і народу. Таких же думок трималися і інші науковці. Так, відомий письменник, журналіст, освітянин Осип Маковей був глибоко переконаний, що освіта повинна базуватися на національній основі, що народ мусить розмовляти своєю рідною мовою. Питання вдосконалення мовної освіти не втрачає своєї актуальності і в наш час. Показово, що центральні органи виконавчої влади велику увагу приділяють державному захисту української мови в країні. Так, за новими навчальними планами для загальноосвітніх закладів передбачено збільшення годин на вивчення української мови, 75 % підручників, виданих у 2004 році (всього 22-25 мільйонів примірників), є україномовними [2]. За останні роки в Україні значно посилюється інтерес до мовних питань. Як зазначає Л. Мацюк., «Люди відчули смак до української мови. Вона стала привабливішою, цікавішою для громадськості» [3].

Тому актуальним буде поглиблене вивчення державної мови під час фахової підготовки спеціалістів технічного напрямку.

Література:

1. Пінський В. Мова як складова національної культури // Рідна школа. –

2003.-№ 1. - Січень.-С. 3-5.

2. Марченко Л.,Дмитро Табачник: треба забезпечити функціональну повноту

української мови // Освіта України. - 2004. - № 56-57. - 20 липня. - С. 2.

3. Мацюк Л. Чистота мови - чистота душі // Педагогічна газета.-2004. - №9. –

вересень. - С. 2.

5. Макарушка О. Індивідуалізація в навчанні // Українська Школа. - 1925. –

Ч.4-6.-С. 12.