Козюра О.О.,

студентка 4 курсу економічного факультету Мелітопольського державного педагогічного університету

імені Богдана Хмельницького

Інноваційна діяльність підприємств в сучасних умовах економічного розвитку

Перехід до ринкової економіки збільшив значення активізації інноваційної діяльності підприємств, проблем формування інноваційного потенціалу країни, що дозволяє реорганізувати економіку, прискорено розвивати наукомістке виробництво, що повинно стати найважливішим фактором виходу з економічної кризи і забезпечення умов для економічного росту.

Життєздатність національної економіки значною мірою визначається масштабами та якістю наукових досліджень і новітніх технологій, що впроваджуються. У зв’язку з цим, у складний для України період становлення ринкових відносин украй важливим є не тільки збереження промислового потенціалу, а й його структурне перетворення з поступовим оновленням окремих ланок виробництва за рахунок використання технологій більш високого рівня — інновацій.

Інноваційна діяльність підприємства – це система заходів щодо використання наукового, науково-технічного й інтелектуального потенціалу з метою одержання нового чи поліпшеного продукту або послуги, нового способу їх виробництва для задоволення як індивідуального попиту, так і потреб суспільства в нововведеннях у цілому.

В умовах ринкового простору, що розширюється, множинної диверсифікованості підсилюються темпи відновлення і збільшується розмаїтість видів продукції і застосовуваних для їхнього виробництва техніки і технології. У виробництві одночасно виявляються товари, техніка і технологія на різних стадіях життєвого циклу, що належать до різних моделей і поколінь. У зв'язку з цим різко зростає мінливість технології і необхідність пристосування виробничого апарата до цих змін.

Інновації можна розглядати і як якісні зміни у виробництві, вони можуть стосуватися техніки, технології, форм організації виробництва і управління. Інновації тісно взаємозв’язані і є якісною основою розвитку продуктивних сил, підвищення ефективності виробництва. За своїм характером інноваційна діяльність — одна з форм інвестиційної діяльності, що здійснюється з метою впровадження досягнень науково-технічного прогресу (НТП) у виробництво та соціальну сферу. Вона передбачає виробництво і поширення принципово нових видів техніки і технологій, реалізацію довгострокових науково-технічнихпрограм, фінансування фундаментальних досліджень.

Зростає необхідність збільшувати ефект спеціальними прийомами «приживлюваності» нових технологічних рішень до уже існуючих виробничих умов. Система «техніка – технологія – продукт» конструюється за спеціальними методикмих на основі так званої убудованої гетерогенності, тобто вмілого сполучення за функціональними ознаками фрагментів знову розроблених технологічних рішень із уже наявними виробничими процесами.

Специфіка інноваційних процесів, які охоплюють багато учасників і зацікавлених організацій та які є об'єктом управління, визначають особливий характер праці менеджерів у цій сфері й окреслюють виконання певних ролей і відповідні їм вимоги.

Можливості, тривалість, конкретні шляхи переходу національної економіки до інноваційної моделі розвитку залежать від наявного в країні інноваційного потенціалу, зокрема : мережі наукових організацій; насиченості економіки науковими кадрами й освіченості робочої сили; обсягів фінансування наукової й науково-технічної діяльності; рівня інноваційної активності промислових підприємств і динаміки виробництва інноваційної продукції; наявності платоспроможного попиту на інноваційну продукцію.