Комарова В.О.

Донецький національний університет економіки і торгівлі імені Михайла Туган-Барановського

МОДЕЛЬ ВИЯВЛЕННЯ ПОТЕНЦІАЛУ ПРИБУТКОВОСТІ

Підприємство на різних етапах свого розвитку явно або в прихованій формі ставить перед собою мету відтворення вартості шляхом забезпечення прибутковості. Така мета відображається в різних варіантах стратегій та різноманітних методах оцінки ефективності їхньої реалізації. Одним із таких методів є оцінка потенціалу прибутковості підприємства.

Оцінка потенціалу прибутковості спрямована на своєчасне виявлення внутрішніх резервів та ризиків, пов’язаних з отриманням прибутку.

В загальній постановці потенціалом прибутковості є внутрішні «резерви», можливості, які можна визначити як різницю між прихованими і явними можливостями зростання прибутку. Звідси потенціал прибутковості підприємства є динамічною характеристикою економічного потенціалу розвитку підприємства, яка визначається можливостями конкретного підприємства та специфічними умовами його функціонування. Він є невід’ємною складовою економічного потенціалу і визначається станом і рівнем використання потенціалів: виробничого, конкурентоспроможності, зниження витрат і зростання доходності [3].

Головна мета оцінки потенціалу прибутковості полягає у попередній експертизі та оцінці виявлення резервів потенціалу прибутковості з метою доцільного вибору управлінських рішень щодо їхнього використання та регулювання параметрів управління.

Основним завданням оцінки потенціалу прибутковості є виявлення і оцінка можливостей підвищення потенціалу прибутковості [2].

Для прийняття управлінського рішення щодо ефективності використання потенціалу прибутковості підприємства, а також варіантів його розвитку пропонується підхід до оцінки, який включає чотири основні блоки:

Блок 1. Аналіз і оцінка показників, що характеризують потенціал прибутковості підприємства за такими напрямками: потенціал ефективності (доходності), потенціал конкурентоспроможності; потенціал зниження витрат. Мета такого аналізу – оцінити результативність досягнення цілей підприємства з метою доцільності зміни (збереження) стратегії по кожному з вказаних напрямів. Для кожного підприємства набір стратегічних показників внутрішнього контролю є індивідуальним та залежить від пріоритетності стратегій розвитку.

На цьому етапі доцільно використовувати методи діагностики прибутку підприємства. Модель діагностики організаційно-економічного механізму управління прибутком дозволить виявити «вузькі місця» в управлінні прибутком підприємства, оцінити його уразливість, встановити відповідність до обраної стратегії розвитку підприємства та складності стратегічних рішень, що приймаються керівниками вищої ланки, а також визначити напрямки удосконалення і покращення елементів механізму управління прибутком.

Блок 2. Планування показників прибутковості – передбачає визначення критеріїв, обмежень та моделей оптимізації прибутковості підприємства. Планування прибутку є складовою частиною фінансового планування та найважливішою ділянкою фінансово-економічної роботи на підприємствах. Від того, як достовірно визначений плановий прибуток, буде залежати точність оцінки потенціалу прибутковості.

Блок 3. Визначення обмежень можливостей усунення проблем виявлених на попередньому етапі на основі запланованих показників. В загальному вигляді максимізація прибутку по всій номенклатурі продукції може бути представлена у вигляді функції:

max , (1)

де П_і – прибуток від реалізації продукції і-го найменування; ВО_п – постійні (умовно-постійні) витрати підприємства і-го виду;МД_і – маржинальний дохід підприємства, одержаний від реалізації продукції і-го виду.

Максимізація прибутку не завжди може бути досягнута, тому для прийняття управлінських рішень пропонується система основних критеріїв:

1. Критерій оптимальності прибутку: П_t→max, ΔП_t→max;

2. Критерій зростання прибутку: П_t > П_t-1, ΔП_t >Δ П_t-1;

3. Критерій досягнення цільових векторів прибутку П_t>П_н , ΔП_t>ΔП_н;

4. Критерій конкурентоспроможності прибутку: > 0;

5. Критерій отримання позитивної величини фінансового результату

П_t >0, ΔП_t >0;

6. Критерій максимізації економічної ефективності підприємства К_еп =П/К →max.

Позначення: П_t , ΔП_t – прибуток підприємства та величина його приросту в періоді t; П_н – нормативне (цільове) значення прибутку підприємства; – величина приросту використаних ресурсів підприємства; – величина приросту прибутку конкурента; – зміна використаних ресурсів конкурента; К – капітал підприємства (валюта балансу) [1].

Запропонований підхід до оцінювання потенціалу прибутковості підприємства дозволяє сформувати якісну аналітичну основу для прийняття обґрунтованих управлінських рішень щодо виявлення та мобілізації резервів прибутковості та попереджувати загрози ризику бізнесу.

Література:

1. Костирко О.Р. Оцінка потенціалу прибутковості підприємства для прийняття управлінських рішень // Вісник Хмельницького національного університету. – 2009. - №4, Т2. – с. 85-89.

2. Костирко О.Р. Система внутрішнього контролю резервів потенціалу прибутковості: методологія, організація, методичне забезпечення // Вісник східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля. – 2008. - №10(128), частина 2.

3. Краснокутська Н.С. Потенціал підприємства: формування та оцінка: Навчальний посібник. – Київ: Центр навчальної літератури, 2005. – 352 с.