«Экономика предприятий»

Руда О.Л.

Асистент кафедри фінансів та кредитуВНАУ

Тимощук С.І.

студентка ВНАУ

Прибуток сільськогосподарських підприємств та його управління

Постановка проблеми. Діяльність кожного підприємства полягає у тому, щоб їх фінансові результати покривали витрати виробництва, а також приносили їм певні доходи. Адже метою кожного виробника є отримання таких прибутків, які б дозволили здійснювати розширене відтворення їх діяльності. Для забезпечення ефективності такої роботи важливим її елементом є правильність управління та розподілу прибутку, його раціональним використанням, оскільки прибуток відображає кінцеву грошову оцінку виробничої діяльності підприємства, а саме: ефективність виробництва, обсяг і якість реалізованої продукції, рівень її собівартості.

Аналіз останніх досліджень. Свій внесок у розвиток знань про оптимізацію управління та розподілу прибутку підприємств, що допомогло б підвищити рівень ефективної діяльності сільськогосподарських виробників на ринку, зробили такі вчені як Є.В. Мних, В.М. Опарін, Г.О. Кравченко, М. Я. Лайко. Їхні дослідження мали узагальнюючий характер. Проте вчення даних науковців підкреслили необхідність більш детального розгляду вище вказаного питання.

Метою дослідження є визначення таких методів управління та розподілу одержаного прибутку, які б дали змогу поліпшити діяльність сільськогосподарських підприємств, а також підвищити якість виробленої продукції та знизити її собівартість.

Виклад основного матеріалу. В умовах ринкової економіки прибуток є основним джерелом здійснення виробничої діяльності. За його рахунок формуються бюджетні ресурси держави, здійснюється фінансування розширення підприємств, стимулюється робота персоналу, збільшуються обсяги виробництва, прибуток використовують на реконструкцію і технічне переозброєння основних засобів, удосконалення технології. Одержання прибутків є основною ціллю будь-якого підприємця.

Прибуток як економічна категорія є грошовим вираження вартості реалізованого чистого доходу, основною формою грошових накопичень суб’єктів господарювання.[1]

В результаті операційної, фінансової, інвестиційної, позареалізаційної діяльності формується прибуток.

Прибуток сприяє стабільному розвитку аграрних підприємств, забезпечує зацікавленість трудового колективу в рості продуктивності праці, збільшенні об’ємів і ефективному веденні виробництва.

Для підвищення рівня прибутковості підприємства створюють та використовують моделі управління прибутком. Вони включають в себе планування, прогнозування та контроль за формуванням, розподілом та використанням одержаного прибутку.

Планування прибутку включає в себе створення позитивних умов, які б дозволили підняти рівень прибутків. Використовуються різні методи планування: метод прямого розрахунку, аналіз перекриття ліміту рентабельності, прогноз рентабельності, аналіз перекриття ліквідності та інші.

Прогнозування прибутковості є досить складним елементом управління, оскільки на Україні склалася досить несприятлива фінансова ситуація, яка не дозволяє здійснити точні прогнози. Присутність інфляції, варіація цін на ринку, коливання курсу валют – все це негативно впливає на здійснення прогнозів.

Контроль є досить важливою складовою. Вона полягає у забезпеченні наявності надійних джерел надходження прибутків, використанні оптимальних методів розподілу та прийнятті правильних рішень щодо використання прибутку.

Формування прибутку відбувається за рахунок таких джерел як реалізація продукції, продаж основних фондів та іншого майна і позареалізаційних операцій.

На даному етапі розвитку аграрного виробництва більшість сільськогосподарських підприємств є збитковими і низькорентабельними. Тому для них особливо важливим є визначення схеми розподілу прибутку. Вона має наступну послідовність:

· підприємство, отримавши валовий прибуток, повинно сплатити всі податки, збори та обов’язкові платежі до державного бюджету та державних цільових фондів;

· таким чином ми отримали чистий прибуток. Після сплати усіх податків, наступним кроком є повернення боргів та сплата відсотків за одержані кредити;

· далі здійснюють виплати працівникам та керівництву;

· кошти, що залишилися, зазначаються в балансі як нерозподілений прибуток і він на розсуд власників може бути віднесений до резервного фонду або ж витрачений на інвестиційні потреби [3].

Управління прибутком тісно пов’язане також з управлінням витратами. Адже саме вони складають собівартість продукції, від реалізації якої залежить і розмір прибутку. В систему управління витратами входить детальний облік та аналіз витрат, їх нормування за видами, пошуки можливої економії витрат трудових, матеріальних та фінансових ресурсів.

Для зростання прибутку підприємствам необхідно:

— розширювати свій асортимент і поліпшувати якість продукції. На споживчому ринку пропонується широкий асортимент товарів і тому для підвищення обсягів реалізації важливим є поліпшення якості товарів, що дасть можливість виробникам піднімати ціни на свою продукцію;

— підвищувати обсяги виробництва і реалізації товарів, робіт, послуг, що є основним джерелом надходження прибутків;

— впроваджувати стимулюючі заходи для підвищення продуктивності праці персоналу. Це має вплив також на підвищення продуктивності виробництва;

—зменшувати витрати на виробництво, метою якого є зменшення собівартості;

— пошук наявних ресурсів;

— зниження непродуктивних витрат;

— впровадження системи управління витратами.

Головне управління статистики у Вінницькій області засвідчує, що обсяг збитку, одержаного аграрними підприємствами, перевищує рівень прибутку на 312 млн.грн. у 2008 р. та на 199,2 млн.грн у 2009 р. дані про динаміку прибутковості (збитковості) підприємств Вінницької області відображені у таблиці 1.

Таблиця 1.

Прибутки та збитки аграрних підприємств Вінницької області

	Прибуток				Збиток
	2008		2009		2008		2009
	відсотків до загальної кількості підприємств	сума прибутків, млн.грн.	відсотків до загальної кількості підприємств	сума прибутків, млн.грн.	відсотків до загальної кількості підприємств	сума збитків, млн.грн.	відсотків до загальної кількості підприємств	сума збитків, млн.грн.
Усього	64,5	1556,0	61,7	1386,1	35,5	1868,0	38,3	1585,3
У тому числі:
Сільське господарство, мисливство, лісове господарство	72,3	703,1	70,5	485,7	27,7	360,1	29,5	352,5

Як видно з таблиці, частка прибутку аграрних підприємств, по відношенню до підприємств інших галузей діяльності, є досить високою, а збитку – нижчою. Сума збитків, одержаних у 2008 р. зменшилася у 2009 р. на 282,7 млн.грн. проте обсяги прибутків також зменшилися.

Запровадження оптимальних заходів управління прибутком дозволить підприємству підвищити власну конкурентоспроможність у короткостроковому та довгостроковому періодах, а також рентабельність виробництва.

Література:

1. Стасюк Г.А. Фінанси підприємств: Навч.посібник. – Херсон: Олді-плюс, 2004.-480с

2. Офіційний сайт Головного управління статистики у Вінницькій області [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.vous.vin.ua/

3. Білик, М.Д.Методичні підходи до управління прибутком підприємства / М. Д. Білик // Формування ринкових відносин в Україні. - 2010. - № 11. - C. 42-45.

4. Іващенко, О.В.Формування прибутку в сільськогосподарських підприємствах / О.В. Іващенко // Вісник Сумського національного аграрного університету. - 2009. - № 4. - C. 71-75.