«Экономика предприятия»

Руда О.Л.

Асистент кафедри фінансів та кредитуВНАУ

Таужнянська С. М.,

студентка ВНАУ

ПЛАТОСПРОМОЖНІСТЬ І ЛІКВІДНІСТЬ У СИСТЕМІ ОЦІНКИ ФІНАНСОВОЇ СТІЙКОСТІ ПІДПРИЄМСТВА

Фінансова стійкість підприємства формується в процесі всієї виробничо-господарської діяльності і є головним компонентом загальної стійкості підприємства. Вона обумовлена як стабільністю економічного середовища, в рамках якого діє підприємство, так і результатами його функціонування, його активного та ефективного реагування на зміни внутрішніх та зовнішніх факторів. Оцінка фінансової стійкості дозволяє з’ясувати, наскільки правильно підприємство управляло фінансовими ресурсами на протязі періоду, що передував цій даті.

За останні роки питання платоспроможності та ліквідності підприємства знайшли своє відображення у роботах західних вчених – Хелферта Е., Де Ковни Ш., Роуза П.С., Уайтинга Д.П., російських дослідників – Панової Г.С., Черкасова В.Е., Ширінської Е. Б.. В наукових колах України дослідження цієї проблеми найшли своє місце в роботах Коробова М.Я., Лапішко М.Л.,ПоддєрьогінаА.М., а також в ділових періодичних виданнях: Бізнес, Компаньон, Кореспондент, Галицькі контракти.

Ліквідність означає здатність активу до швидкого перетворення в грошові кошти. Платоспроможність же, в міжнародній практиці, означає достатність ліквідних активів для погашення в будь-який момент всіх своїх короткострокових зобов’язань перед кредиторами.

Існуючі відмінності в трактуваннях поняття “платоспроможність” викликані, скоріше за все, змішуванням двох поглядів на поняття ліквідності: ліквідності як однієї з характеристик фінансової стійкості підприємства і, так званої, ліквідності балансу. При зміні підходу змінюються і пріоритети: якщо мова йде про ліквідність балансу, то платоспроможність виступає як умова погашення всіх боргових зобов’язань підприємства наявними в його розпорядженні активами; якщо мова йде про оцінку фінансової стійкості підприємства, то навпаки – ліквідність є однією з часткових характеристик платоспроможності, що відображає можливість погашення зобов’язань ліквідними активами.[1]

Тому в якості характеристики фінансової стійкості підприємства поняття платоспроможності ширше, ніж ліквідність, оскільки інтегрує в собі як наявність засобів для покриття зобов’язань, так і форму, в якій ці засоби знаходяться. Отже, ліквідність є одним із аспектів платоспроможності, пов’язаної з перетворенням наявних засобів в таку форму, яка дозволяє виконати свої зобов’язання.

Платоспроможність – це здатність підприємства наявними в нього ресурсами своєчасно та в повному обсязі розрахуватися по своїм борговим зобов’язанням. Головною перевагою підходу є заперечення суворої прив’язки до грошових коштів, оскільки за домовленістю сторін підприємство може розрахуватися по своїх боргах і іншим товаром, тобто бартером [2].

Платоспроможність підтверджується даними:

- наявність грошових коштів на рахунках в банках, короткострокових фінансових вкладень;

- відсутність простроченої заборгованості та затримки платежів;

- несвоєчасне погашення кредитів, а також тривале безперервне користування кредитами.

Неплатоспроможність підприємства можна визначити і візуально: відсутність грошей на рахунках в банках, наявність прострочених кредитів, позик, тривале порушення термінів виплати заробітної плати тощо, наявність простроченої кредиторської заборгованості постачальників тощо [3].

При аналізі платоспроможності рекомендується складати платіжний календар. Він складається на основі даних аналітичного обліку, виписок банку і таке інше, тобто такі дослідження можна провести тільки при внутрішньому фінансовому аналізі.

Таким чином, висновки про оперативну платоспроможність ґрунтуються на основі зібраної вихідної інформації про платіжні засоби підприємства та його борги, терміни сплати яких настали. Якщо інформація показує, що підприємство може своїми платіжними засобами повністю погасити свої строкові зобов’язання і у нього ще залишаються кошти, то таке підприємство є платоспроможним.

Зазначимо, що зовнішні суб’єкти оцінки фінансової стійкості не в змозі визначити таким чином стан платоспроможності підприємства і з цією метою використовують аналіз ліквідності господарюючого суб’єкта [3].

Таблиця 1.

Фактори впливу на ліквідність підприємства

Фактори, що впливають на збільшення ліквідності:	Фактори, що впливають на зменшення ліквідності:
• одержання довгострокового кредиту	• погашення довгострокових позик
• інвестування капіталу	• грошові виплати
• прибутки	• збитки
• амортизаційні відрахування	• податки на дохід від до оцінки активів
• скорочення дебіторської заборгованості	• інвестиції в основні засоби
• скорочення запасів	• збільшення дебіторської заборгованості
• повернення наданих позик	• погашення короткострокових кредитів
• продаж необоротних активів	• використання резервних фондів

Як було зазначено вище, під ліквідністю розуміють здатність цінностей легко перетворюватися в грошові кошти, а ступінь ліквідності визначається тривалістю часового періоду, на протязі якого ця трансформація може бути здійснена. Чим коротший період, тим вище ліквідність даного виду активів.

Таким чином, ліквідність можна розглядати:

- як час, необхідний для продажу активу;

- як суму, одержану від продажу активу;

Ці аспекти тісно пов’язані між собою: часто можна продати актив дуже швидко за короткий час, але із значною знижкою в ціні. Тому, ліквідність – це здатність підприємства перетворювати свої активи в гроші для покриття своїх необхідних платежів та швидкість здійснення цього [1].

Отже, поняття платоспроможності та ліквідності підприємства дуже близькі, але друге є більш вузьким: від ступеня ліквідності залежить платоспроможність.

Зауважимо на те, що ліквідність менш динамічна в порівнянні з платоспроможністю. Справа в тому, що по мірі стабілізації виробничої діяльності підприємства, у нього поступово складається певна структура активів та джерел їх формування, різкі зміни яких є відносно рідким явищем. Тому й коефіцієнти ліквідності зазвичай знаходяться в передбачених межах, що, до речі, і дає привід аналітичним агенціям розраховувати та публікувати середньо галузеві, середньо групові значення цих показників для використання в господарській практиці і в якості орієнтирів при відкритті нових направлень виробничої діяльності.

Необхідно зазначити, що підприємство, поточний капітал якого складається переважно із грошових коштів, короткострокової дебіторської заборгованості, як правило, вважається більш ліквідним, а отже, і платоспроможним, ніж підприємство, поточні активи якого складаються переважно із запасів.

Література:

1. Лахтіонова Л. А. Фінансовий аналіз суб’єктів господарювання. — К.: КНЕУ, 2006. — 389 с.

2. Шафранова Г. Аналіз фінансової звітності // Баланс. — 2010. — № 30. — С. 27—31.

3. Ковальчук М. І. Економічний аналіз у сільському господарстві: Навч.-метод. посібник для самостійного вивчення дисципліни. — К.: КНЕУ, 2007. — 282 с.