Марценюк-Розарьонова О.В.

асистент кафедри фінансів та кредиту, ВНАУ

Марценюк О.

студентка,ВНАУ

Напрями оптимізації діяльності підприємств в сучасних умовах господарювання

 

У сучасних умовах господарювання при складанні плану виробництва та реалізації на підприємстві на майбутні періоди найва­жливішу роль відіграє планування доходів. Зіставлення запланованих величин доходів з фактичними показниками допомагає в прийнятті обґрунтованих управлінських рі­шень. При управлінні доходами важливе значення має структуризація підприємства за центрами відповідальності за певними видами доходів, за територіальними сегме­нтами одержання доходів організації тощо. Мотивація та стимулювання працівників та­кож ураховуються при управлінні доходами на підприємстві

Однак саме управління процесом фор­мування доходів забезпечує довгостроковий контроль за ними. Наприклад, процесний підхід до формування доходів, застосовува­ний для кожної групи продукції, робіт, по­слуг, якнайкраще відображає надходження доходу від певного виду діяльності й дає можливість для подальшого аналізу струк­тури доходів, управління ними та прийняття управлінських рішень Застосування систе­ми обліку доходів за функціями дає змогу краще зрозуміти динаміку доходів, випуску продукції, привертає увагу до включення в кошториси доходів з різних джерел та обліку витрат за функціями. Тому необхідно подальша робота щодо систематизації методів формування та управління доходами на сучасних підприємствах [1].

Керівництво підприємства цікавлять до­ходи саме з позиції управління, прийняття стратегічних рішень. Тому для ефективного управління доходами необхідно, перш за все, оцінити методи їх формування та внут­рішні й зовнішні чинники, які безпосередньо впливають на процес формування.

Для вимірювання результатів економічної діяльності держави існує система національ­них рахунків (далі - СНР), що являє собою набір взаємозалежних показників кругообігу видатків і доходів країни. Всі показники ви­значаються на основі єдиних методологічних принципів, доповнюють один одного, є порів­нянними Це забезпечує можливість порів­няння результатів діяльності окремих ланок економіки, виявлення внеску кожного вироб­ника в досягнення зведених результатів, за­стосування цих показників для характеристи­ки функціонування економіки.

Для підприємства результати діяльності можуть бути зведені до двох основних ви­дів: обсяг продукції та прибуток, причому застосування того або іншого результату визначається сферою діяльності, розмірами економічних систем і методикою аналізу.

У більшості добувних галузей (металур­гія, деревообробка тощо) використовуються натуральні вимірники обсягів продукції. Крім численних переваг, таких як стабільність, вимірність, стійкість до помилок і навмисних викривлень натуральні вимірники мають наскрізний характер, що дає змогу викорис­товувати один і той самий вимірник на всіх рівнях: від установлення окремих показників для підрозділів підприємства (відділу, цеху, ділянки) до планування та оцінювання дія­льності підприємств і навіть галузі а цілому.

Велике значення для оцінювання вико­нання виробничої програми мають умовно-натуральні показники обсягу продукції їх ви­користовують при аналізі за окремими вида­ми і групами однорідної продукції (за номен­клатурою). Наприклад, на консервних заво­дах використовують такий показник, як тися­ча умовних банок, на ремонтних підприємст­вах - кількість умовних ремонтів тощо[2].

У тих випадках, коли в умовах багато продуктового виробництва неможливо ви­користовувати натуральні або умовно-нату­ральні вимірники, для визначення узагаль­неної оцінки обсягу продукції звертаються до нормативів трудомісткості. Поряд з переліченими показниками обся­гу продукції, в економіці застосовуються та­кож вартісні показники, які повністю порів­нянні між різними видами продукції (робіт послуг).

Відзначимо, що процес виробництва може супроводжуватися одержанням різного роду результатів, як позитивних(наприклад, вироблена продукція, що користується ринковим попитом), так і негативних(наприклад, бракована продукція, продукція, що не має попиту на ринку з певних причин, завданий виробництвом продукції екологічний збиток тощо)[3].

До позитивних показників, які мають гро­шовий вираз та використовуються для аналі­зу діяльності всього підприємства, відносять:

 

 

 

 

 

 


Рис.1. Позитивні показники діяльності підприємства.

У вартісному виразі обсяг виробленої підприємством продукції оцінюється показ­никами валової, товарної та чистої продук­ції, а також вартістю, доданою обробкою або доданою вартістю.

Підприємства - лідери продажу, як правило, багато уваги приділяють організа­ційній культурі, інформаційному забезпе­ченню підприємства та реалізації[4].

Тому основними чинниками, за допомо­гою яких можливе зростання доходу для сучасних підприємств, є наступні:

 

 

 

 

 

 


Рис.2. Основні чинники впливу на збільшення доходів підприємств

Вплив цих чинників формування доходу та розмір додаткового доходу від них неможливо розрахувати напряму. Тому об'єднаємо їх од­нією економічною категорією "непрямі доходи"[5].

Практичне використання цього критерію дасть змогу стабільно підвищувати доходи підприємства і її власників за рахунок:

1) відокремлення бізнес-процесів, які не дають додаткового доходу, вкладання до­даткових коштів та оптимізації тих процесів, які є ефективними та створюють свою част­ку вартості;

2) вдосконалення управління логістикою шляхом наукового обґрунтування ефектив­ності потоків збуту та постачання активів;

3) інтенсифікації внутрішнього та зовні­шнього інформаційного обміну на основі створення інформаційно-аналітичних сис­тем та широкого застосування ІТ-технологій;

4)упровадження сучасних видів рекла­ми та ПР-технологій згідно з вимогами спо­живачів, оцінювання їх ефективності, збору інформації стосовно змін на ринку та нових споживчих цінностей;

5)додаткової КСЄ-доходу; пов'язаного з розвитком довіри споживачів до продукції та компанії завдяки впровадженню корпора­тивної соціальної відповідальності, приве­дення інтересів компанії у відповідність з інтересами її зовнішніх і внутрішніх груп стейкхолдерів;

Отже, тенденції останніх років показують, що накладні видатки стали займати значно бі­льшу частину сукупних видатків підпри­ємств. При цьому надходження доходів ста­ло тривалішим у часі, що зумовило його віднесення до політики довгострокового планування. Минув час блискавичного оде­ржання доходів, швидкого й багаторазового збільшення активів. Тому необхідно виділити та оцінити шляхи надходження доходів, методи їх формування.

Література

1.Будько О.В. Облік і аналіз фінансових результатів підприємств чорної металургії: автореф. дис. канд. екон. наук: 08.06.04 / О.В. Будько. - К.: КНЕУ, 2004.-20С.

2.   Свідерський Д.Є. Облік та аудит фінансових результатів діяльності підприємств: автореф. дис. канд. екон. наук: 08.06.04 / Д.Є. Свідерський.-К.: КНЕУ, 2002.- 20с.

3.   Бутинець Ф.Ф. Бухгалтерський облік: облікова політика й план рахунків, стандарти й кореспонденція рахунків, звітність / Ф.Ф. Бутинець, Н.М. Малюга.- Житомир: Рута, 2001.- 512с.

4.   Гоголь Т.А. Облік та аудит доходів підприємств: автореф. дис. канд. екон. наук: 08.06.04 / Т.А. Гоголь.- К.: КНЕУ, 2006.- 20с.

5.   Шмиголь Н.М. Метод управління прямими та непрямими доходами підприємства в умовах конкуренції / Н.М. Шмиголь // Економіка: проблеми теорії та практики.- Дніпропетровськ: ДНУ, 2010. Вип.226.