Паршин А.Є.,

студент 4 курсу економічного факультету Мелітопольського державного педагогічного університету

імені Богдана Хмельницького

Управління матеріальними ресурсами підприємств в умовах ринку

Однією з обов'язкових умов здійснення процесу виробництва є забезпечення його предметами праці (виробничими запасами) - сировиною, матеріалами, комплектуючими виробами, паливом та ін., з яких або за допомогою яких здійснюється виробництво продукції (робіт, послуг).

Управління матеріальними ресурсами представляє складний комплекс заходів, в якому завдання фінансового менеджменту тісно переплітаються з завданнями виробничого менеджменту і маркетингу. Усі ці завдання підпорядковані єдиній меті - забезпеченню безперебійного процесу виробництва і реалізації продукції при мінімізації поточних витрат з обслуговування запасів. Ефективне управління запасами дозволяє знизити тривалість виробничого та всього операційного циклу, зменшити поточні витрати на їх зберігання, визволити з поточного господарського обороту частину фінансових засобів, та реінвестувати їх в інші активи. Забезпечення цієї ефективності досягається за рахунок розробки й реалізації спеціальної політики управління запасами.

Відмінною особливістю виробничих запасів є одноразове використання в процесі виробництва, перенесення всієї вартості на собівартість виготовленої продукції (виконаних робіт, послуг). Тому контроль за збереженням матеріальних ресурсів, раціональне їх використання в процесі виробництва має важливе значення.

Політика управління запасами представляє собою частину загальної політики управління оборотними активами підприємства, що полягає в оптимізації загального розміру й структури запасів товарно-матеріальних цінностей, мінімізації витрат з їх обслуговування та забезпечення ефективного контролю за їх рухом.

Сьогоднішня вимога — максимальна гнучкість виробництва з метою задоволення потреб споживачів, що в умовах конкуренції призводить до скорочення життєвого циклу продукції. Тому конкурентоспроможність підприємств у сучасних умовах значною мірою залежить від спроможності забезпечити прийнятний рівень обслуговування споживача при мінімально можливих витратах, чи, навпаки, забезпечити максимально можливий рівень обслуговування споживача при прийнятному рівні сумарних витрат.

Очевидно, що корисне і для споживача, і для виробника вирішення цієї дилеми вимагатиме пошуку джерел компенсації зростаючих складових витрат, пов’язаних із забезпечення кращого обслуговування споживачів, зменшенням інших складових сумарних витрат. Одним з таких джерел можна розглядати інформацію, тому що вона може бути як повноцінним субститутом матеріальних, фінансових і часових витрат: завдяки ефективному інформаційному забезпеченню управління, можна не тільки ліквідувати зайві витрати коштів і часу, але й раціоналізувати їх рівень та структуру.

При сучасних можливостях в інформаційних потоках можна відображати різноманітну інформацію яка стосується багатьох питань в тому числі і питань які виникають в процесі управління матеріальними ресурсами. І навпаки, управління підприємством, неможливе без вдосконалення інформаційного забезпечення, використання для цих цілей сучасних та адекватних засобів збору та обробки інформації. Передусім це викликано гострою потребою в інформації, яка відображає внутрішній фактичний стан справ на підприємстві та у зовнішньому середовищі. Ця інформація слугує основою для розробки стратегії і тактики управління, подальшого контролю за їх реалізацією, прийняття обґрунтованих управлінських рішень.