Герасимчук І. А., студентка
Марценюк-Розарьонова
О.В., науковий керівник
Вінницький національний аграрний
університет
Напрямки вдосконалення
кредитування діяльності
підприємств агропромислового
комплексу
Серед
основних факторів економічного зростання сільського господарства як стратегічної
галузі економіки України важливе місце належить її кредитному забезпеченню. Кредитні
ресурси дають можливість підприємствам задовольняти тимчасові потреби у коштах
для безперебійного здійснення відтворювального процесу, а також мінімізувати
використання власних коштів та створення резервів.
Гальмує
розвиток системи кредитного обслуговування аграрного сектора економіки
неврегульованість таких питань, як нерозвиненість ринку землі, що не уможливлює
її використання як застави для отримання кредиту, тривала процедура отримання
банківського кредиту, недоступність фінансових послуг для малих та середніх
підприємств, відсутність ефективного страхового захисту сільськогосподарських
товаровиробників, сезонність виробництва. Також слід зазначити, що більшість
сільськогосподарських підприємств-позичальників – є непривабливими суб’єктами
кредитних відносин через низьку кредитоспроможність, що зумовлена високими
ризиками (частка позикового капіталу та експлуатаційні витрати в сільському
господарстві постійно ростуть, а ціни на продукцію є відносно невисокими). Важливим
складовим системи кредитних відносин є банківський кредит. Він забезпечує
стабільні умови господарської діяльності, виступаючи балансовим чинником
формування фінансових ресурсів [4]. Але банківське кредитування все ще не
відіграє належної ролі у фінансуванні аграрного виробництва, тому актуальними
залишаються дослідження проблем його розвитку та розробка науково обґрунтованих
пропозицій щодо поліпшення забезпечення виробників сільськогосподарської
продукції кредитами комерційних банків [3].
Сучасний етап
розвитку кредитних відносин комерційних банків з аграрним сектором економіки
характеризується позитивними тенденціями (рис.1). Підприємствами агропромислового
комплексу у 2010 році залучено кредитів на суму 8848 млн. грн. (на 67,4 %
більше від залучених у 2009 році), з них найбільше короткострокових – 6636,6
млн. грн. Кредити залучили 2238 підприємств.
Рис.1.
Залучення кредитних ресурсів підприємствами АПК, млн. грн.[5]
Зазначені
позитивні зрушення є наслідком державної підтримки, а саме впровадження
цільової програми часткової компенсації з державного бюджету підприємствам АПК
відсоткової ставки за кредитами комерційних банків. Так, обсяг пільгових
кредитів, залучених у 2006-2009 роках, за якими отримано компенсацію
відсоткової ставки у 2010 році, становить
3386,1 млн. грн. Проте забезпечення товаровиробників кредитами комерційних
банків не відповідає потребам економічного зростання галузі.
Зростанню
обсягів і поліпшенню умов кредитування сільськогосподарської продукції
сприятиме застосування ринкових методів стимулювання кредитної активності
комерційних банків, які враховують інтереси суб’єктів кредитних відносин.
Йдеться про необхідність податкового стимулювання кредиторів, які здійснюватимуть
окремі види довгострокових (понад 5 років) кредитів, зокрема у впровадженні
нових ресурсозберігаючих технологій та кредитування пріоритетних напрямків. Розвитку
кредитних відносин в аграрному секторі сприятиме й повніше використання
фінансової підтримки через механізм здешевлення кредитів. Зокрема, в 2010 році через цей механізм було спрямовано
кошти на здійснення фінансування АПК у сумі 621,5 млн. грн., які використані в
повному обсязі [1].
Досить актуальною
на сьогодні є відміна в обмеженні верхньої межі відсоткової ставки за
залученими кредитами, оскільки умови кредитування диктує банк і сільськогосподарське
підприємство не має засобів впливу на його рішення. Також в останні роки
спостерігається тенденція зростання відсоткових ставок, і як наслідок
сільськогосподарські виробники автоматично втратять можливість у залученні
пільгових кредитів [3]. Процентні ставки, під яки
банки кредитували підприємства в 2010 році, становили 15-38%.
Банк повинен
розглянути можливість використання врожаю та худоби, як основної форми застави
при наданні кредитів для поповнення обігових коштів сільськогосподарських
підприємств. Між тим клієнти банку хотіли б мати доступ до кредитів із довшим
строком погашення, щоб мати можливість придбати техніку та обладнання, що
зробило б їх більш конкурентоспроможними та дало б їм змогу значно збільшити
свій дохід. Короткострокові кредити не дають можливості фермерам мати хороший
дохід і резерви для майбутнього зростання [2].
Отже, для вдосконалення
кредитування підприємств АПК необхідні надання довгострокових кредитів,
податкове стимулювання кредиторів, можливість іпотеки як застави, страховий
захист виробників, відміна в обмеженні верхньої межі відсоткової ставки, державна
підтримка аграрного виробництва.
Список використаної літератури
1.
Кириченко О.А., Кудрицький В.Д. Кредитування аграрного сектору економіки в
умовах глобальної фінансової кризи/Актуальні проблеми економіки. – 2009. –
№5(95). – С.207-222
2.
Мироненко В.П. Напрями кредитування сільськогосподарських товаровиробників
комерційними банками/ Вісник ЖДТУ. – 2010. – №2(52). – С.240-245
3.
Міхов Л.І., Каліна Л.М. Банківське кредитування сільськогосподарських товаровиробників:
сучасний стан і проблеми розвитку/ Вісник Бердянського університету менеджменту
і бізнесу. – 2010. – №1. – С.101-106
4.
Танклевська Н.С. Сучасні тенденції розвитку кредитної політики в аграрній
сфері економіки/ Економічний простір. – 2010. – №2. – С.24-27