старший
викладач Бурлака Н. І ., Тищенко В.Е.
Вінницький національний аграрний університет, Україна
АГРОПРОМИСЛОВИЙ
КОМПЛЕКС УКРАЇНИ, ЙОГО СУЧАСНИЙ СТАН ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ
Місце і роль
агропромислового комплексу в економіці України є дуже великою і залежить від
суспільно – економічних цілей держави. Саме за рахунок продуктів розвинутого АПК
держава забезпечує своє населення необхідними продуктами харчування власного
виробництва або ж імпортного виробництва.
Введення системи ринкової економіки в
агропромисловому комплексі України означає, що процеси виробництва й обороту в
них залежатимуть від безпосереднього впливу ринкових сил, правил попиту і
пропозиції, а також правил конкуренції.
Однак сьогодні
сільськогосподарське виробництво і в цілому агропромисловий комплекс України
перебувають у центрі суспільної уваги, оскільки стрімко зросли ціни на
продовольство - такі явища викликають у населення України велику стурбованість
і загострюють соціальну напруженість. В українському АПК поширюються бідність,
економічна нестабільність, загострується
проблема задоволення потреб населення у продуктах харчування.
Регулювання цих проблем покладено на
аграрну політику держави, що є складовю економічної політики України загалом.
Дана проблема знайшла своє відображення в дослідженнях
багатьох вітчизняних вчених: Притула Н.М., Саблук П., Лузан Ю.А., Скрипник А.,
Мельник Ю.Н., Васьківська К.В., Макаров М.О., Кириленко І.Г. та ін.
Для економіки України агропромисловий комплекс -
надзвичайно важлива ланка, що значною мірою визначає соціально-економічний стан
суспільства та продовольчу безпеку держави.
В агропромисловому комплексі зайнята п'ята
частина працівників усіх галузей, зосереджена майже чверть виробничих фондів і
виробляється близько 70% товарів народного споживання.
Найбільше багатство країни - земельний фонд,
який становить 41,9 млн. га сільськогосподарських угідь, з них -33,1 млн. га
орні землі.
Створений виробничий потенціал
дозволяє забезпечити населення продовольством, а переробну промисловість -
сировиною й експортувати значні обсяги продукції [1].
Виробництво валової продукції
сільського господарства в усіх
категоріях господарств зменшилося
у порівнянні з
2009 роком на
1 відсоток. Валова продукція сільськогосподарських підприємств
зменшилася на 0,8 % , господарств населення
– на 1,1 %.
Обсяг
виробництва валової продукції галузі рослинництва зменшився на 4,6 %,
галузі тваринництва – збільшився на 4,5 % [3].
У 2010
році в усіх категоріях господарств реалізовано на забій худоби та птиці в живій
масі 2922,5 тис. тонн, вироблено молока 11254,1 тис. тонн , яєць – 16964,7
млн. штук, вовни всіх видів - 4,2 тис.
тонн.
Найбільший ріст
реалізації худоби та птиці відбувся у Черкаській, Миколаївській , Кіровоградській, Полтавській областях [3].
Виробництво молока в усіх категоріях господарств
зменшилось у всіх регіонах,
за виключенням Закарпатської області. Вирощування свиней
становило 409,6 тис. тонн. Обсяг вирощування на 17,8 % перевищує їх реалізацію
на забій.
Станом на 01.01.11 в
усіх категоріях господарств поголів’я великої рогатої худоби становило 4739,5
тис. голів, в т.ч. корів – 2677 тис. голів, свиней – 8039,6 тис. голів, овець
та кіз – 1815,6 тис. голів, птиці – 202,1 млн. голів [5].
Поголів’я ВРХ в усіх категоріях господарств
зменшилося у 18 регіонах. Ріст
поголів’я відбувся у Вінницькій (на 5,2 %), Хмельницькій (на 4,4 %), Миколаївській (на 3,6
% ),
Харківській (на 1,4 % ), Київській (на 0,8 % ), Рівненській (на 0,2 % )
областях. У Закарпатській області чисельність поголів’я залишилася на рівні
01.01.10.
Середній
надій молока на
1 корову, яка була в наявності на початок 2010 року в
сільськогосподарських підприємствах, становив 3985 кг (збільшився на 2,1 %
порівняно з 2009 роком), яйценосність однієї курки-несучки – 283 яйця (на 0,4 %
більше), середньодобові прирости ВРХ – 460 грамів (на 1,9 % менше), свиней – 381 грам
(на 1,3 %
більше).
Станом на 1 січня 2011 року у
сільгосппідприємствах наявність кормів всіх видів в розрахунку на 1 умовну
голову була менше проти 01.01.10 на 16,9 %, концентрованих кормів
- на 12,9 відсотка [4].
За попередніми даними Державного комітету
статистики господарствами усіх категорій у 2010 році одержано 39,2 млн. тонн
зерна у вазі після доробки, з них зерна продовольчих культур – 17,7 млн. тонн, фуражних
зернових – 21,5 млн. тонн.
Пшениці отримано 16,8
млн. тонн, жита – 464,5 тис. тонн, ячменю – 8,5 млн. тонн, вівса – 458,3 тис.
тонн, кукурудзи на зерно – 11,9 млн. тонн, проса – 117,1 тис. тонн, гречки –
133,7 тис. тонн, рису – 147,9 тис. тонн.
Валовий збір цукрових буряків порівняно з 2009 роком збільшився на 36 % та становив 13,7 млн. тонн. Це відбулося
виключно за рахунок розширення зібраних площ на 53,9 відсотка. Середня
урожайність зменшилася з 314,9 ц з га у 2009 році до 278,3 ц з га у 2010 році [3].
Соняшнику у вазі після доробки отримано 6,8 млн.
тонн . Це відбулося за рахунок розширення на 7,9 % площ збирання. Урожайність становила 15 ц з га проти
15,2 ц у попередньому році [2].
Валовий збір ріпаку становив 1,5 млн. тонн і
зменшився порівняно з 2009 роком на
21,5 %
як за рахунок скорочення площ збирання , так і зниження урожайності на 1,5 ц , яка становила 17
центнерів з гектара.
Протягом грудня 2010 року подорожчали яйця (на
4,3 %),
овочі (на 3,8 %),
олія (на 3,1 % ),
цукор (на 2,9 % ),
молоко (на 1,8 % ),
фрукти (на 1,2 % ),
макаронні вироби (на 0,8 % ), хліб і хлібопродукти
(на 0,7 %),
риба та продукти з риби (на 0,5 % ), м’ясо та
м’ясопродукти, безалкогольні напої (на
0,3 % ), сир і м’який сир (на 0,2 %).
Водночас на 3,7-0,5 % стали дешевшими тваринні
жири, рис, свинина та масло.
У системі заходів, спрямованих на стабілізацію
агропромислового комплексу та подальший розвиток економіки галузі, важлива роль
відводиться залученню та раціональному використанню іноземних інвестицій [4].
В інвестуванні
агропромислового комплексу України провідну роль відіграють США, ФРН, Нідерланди,
Великобританія та інші країни.
Рис.1.
Зовнішньоторговельний обіг продукції АПК,млн. дол. США
Проте,
агропромисловий комплекс України має стійкі та стабільні передумови для
досягнення високої ефективності іноземних інвестицій. Такими передумовами є
родючі грунти, достатньо розвинута транспортна інфраструктура, географічне
розташування, сприятливі для сільського
Отже, у цілому, аграрнопромисловий комплекс
України має гарні тенденції розвитку на мабутнє. Проте, є і проблеми, до яких
можна віднести: впровадження багатоукладної системи власності; застосування ефективних
систем землекористовування; впровадження сучасних технологій вирощування
сільськогосподарських культур; розвиток вітчизняного виробництва сучасних
сільськогосподарських машин, зокрема, засобів малої механізації; розширення
виробництва добрив, гербіцидів тощо; запровадження
комплексних агрохімічних та лісових меліорацій; розвиток виробничої та
соціальної інфраструктури для підйому сільської місцевості;
Розв’язавши ці проблеми, Україна
зможе досягти поставлених цілей і вийти з високо якісною і
конкурентноспроможною продукцією на міжнародний ринок.
Література.
1. Гончарова Н.Н. Інноватизація АПК на
засадах реконверсійної технології // Формування ринкових
відносин в Україні. - 2010.- №2. - с. 50 - 55.
2. Мельник Ю.Н. Агропромислове
виробництво України: уроки 2009і шляхи забезпечення інноваційного розвитку // Економіка
АПК. - 2009.- №1.
- с. 3-15.
3. Притула
Н.М. Сучасний стан та актуальні проблеми розвитку агропромислового комплексу //
Держава та регіони. – 2010. - №3. – с.142-148.
4. Саблук П. Сучасний стан
та перспективи розвитку агропромислового комплексу України // Економіка
України. – 2010.
- №1. с.4-8.
5. www.ukrstat.gov.ua.