УДК 368. 1..347.27

Савенко О.О.

Марценюк-Розарьонова О.В.

Вінницький національний аграрний університет

Удосконалення асортименту страхових продуктів для сільськогосподарських товаровиробників

Анотація Розглянуто необхідність запровадження механізму постійного вдосконалення продуктів та програм страхування та розробки нових страхових продуктів. Визначено необхідність створення дорадчих груп, до складу яких можуть входити представники: страхової компанії (компаній), фінансової установи, які надають кредити фермерам, компанії, що постачає їм матеріали, та сільськогосподарських товаровиробників

Ключові слова : сільськогосподарські товаровиробники, агрострахування, страховий продукт, сільськогосподарські ризики, рівень платоспроможності, субсидування

Savenko O.O.

Martsenuk-Rozaronova О.V.

Vinnitsa National Agrarian University

IMPROVEMENT range of insurance products for agricultural producers

Resume. Need to consider introducing a mechanism of continuous improvement of products and insurance programs and develop new insurance products. The need for the creation of advisory groups, to which may include representatives of: the insurance company (companies), financial institutions that provide loans to farmers, the company that supplies them, materials, and agricultural producers

Keywords: agricultural producers, ahroinsurance, insurance products, agricultural risks, the level of solvency funding

1.     Постановка проблеми

Процес сільськогосподарського виробництва являє собою органічну єдність і взаємодію людини та природи, при цьому він внутрішньо суперечливий. Впливаючи на природу, людина зазнає результати своєї діяльності. У зв'язку з недостатнім знанням закономірностей розвитку навколишнього середовища воно часто виступає як неконтрольована сила, що порушує нормальний процес виробництва і призводить до непередба-чуваних наслідків. Агрострахування розвивалося в усьому світі як головний інструмент управління ризиками з метою зменшення негативного впливу погоди та природних ризиків. Тому з'являється необхідність вжиття економічних заходів, які дозволили б відновити постраждалі об'єкти, відшкодувати збитки, завдані підприємству.[1]

Наявні в Україні страхові продукти не відповідають вимогам, з огляду на різноманіття сільськогосподарських товаровиробників, культур або напрямів тваринництва і необхідність реагувати на майбутні потреби галузі та нові можливості, що відкриваються завдяки інноваціям. У зв’язку з цим необхідно запровадити механізми постійного вдосконалення продуктів та програм страхування та розробки нових страхових продуктів і пов’язаних з ними операційних процедур, що сприяють розробці нових продуктів, включаючи збір даних та параметри технічної підтримки. Страхові компанії прагнуть запроваджувати свої власні продукти з метою освоєння ринку однак окремі страхові компанії в Україні зараз, як правило, не можуть займатися цією діяльністю з огляду на свої технічні та фінансові можливості.

2. Виклад основного матеріалу дослідження

Щоб забезпечити сприятливе середовище для розвитку системи страхування сільськогосподарських ризиків, необхідно вдосконалити чинне законодавчо-регуляторне поле. Агрострахування є унікальним порівняно з іншими видами страхування. Його перевагами є те, що воно:

- спрямовує допомогу до сільськогосподарських товаровиробників краще, ніж альтернативні види державної підтримки на кшталт прямих виплат при настанні катастрофічних подій;

- при врахуванні певних критеріїв у ході розробки програми страхування не суперечить вимогам міжнародних торгових угод у частині державної підтримки (йдеться, зокрема, про вимоги СОТ);

- спроможне стимулювати аграріїв до запровадження більш досконалих виробничих процесів;

- сприяє довірі кредитодавців, а значить – розширенню доступу виробників до кредитних ресурсів, що у свою чергу сприяє запровадженню нових технологій;

- здатне слугувати платформою для об’єднавчих партнерських угод між державними органами та приватним сектором у галузі страхування та перестрахування;

- спонукає до втілення в життя інших ініціатив з управління ризиками в сільському господарстві. [1]

Підхід до розробки нових страхових продуктів та відповідних операційних процедур має включати можливості для здійснення їх маркетингу в “тестовому режимі”, тобто апробації з потенційними споживачами. Цей процес починається з залучання споживачів до роботи на умовах партнерства з зацікавленими сторонами, які беруть участь у процесі розробки дизайну. Як важливий елемент процесу розробки продуктів необхідно передбачити створення дорадчих груп, до складу яких можуть входити представники: страхової компанії (компаній), фінансової установи, яка надає кредити фермерам, компанії, що постачає їм матеріали, та сільськогосподарських товаровиробників.

Крім того, дизайни страхування, після того, як вони будуть розроблені достатньою мірою, можна представляти розширеній групі потенційних споживачів (сільгосптоваровиробників), до складу якої входитимуть ті, хто вже страхує свої сільськогосподарські ризики, та ті, хто цього не робить. Зауваження та побажання від цих сільгосптоваровиробників використовуватимуться при доопрацюванні страхових продуктів та операційних процесів, перш ніж вони будуть запропоновані ринку.

Тому існує необхідність в ухваленні спеціального закону про страхування сільськогосподарських ризиків, а також внесенні змін та доповнень до низки законів, пов’язаних з різними компонентами системи агрострахування, включаючи державну програму здешевлення страхових премій у сфері агрострахування. Мета цих змін – забезпечити чітке визначення повноважень; інтеграцію страхування сільськогосподарських ризиків в систему Державної аграрної політики; відповідність вимогам відповідних міжнародних торгових угод програм страхування, які підтримуються державою; спрощення для сільгосптоваровиробників участі в субсидованих програмах страхування; прозорість актуарних розрахунків та оцінки ризиків, збиранні даних та управлінні ними, конфіденційність інформації споживачів та захист прав споживачів; визначення на законодавчому рівні правової основи для функціонування Агентства з управління сільськогосподарськими ризиками як структури, в якій реалізовані принципи партнерства між державним і приватним сектором.
3. Висновки

Враховуючи унікальність та технічну складність агрострахування порівняно з іншими формами страхування, необхідно розробити і запровадити спеціальне регулювання для системи страхування сільськогосподарських ризиків, яке визначатиме:

- рівень технічних знань (а також механізми збору та моніторингу даних про цей рівень), який повинні мати страхові компанії, щоб бути спроможними надавати послуги страхування сільськогосподарських ризиків;

- рівень платоспроможності, відповідні механізми його обліку та моніторингу, що дозволятимуть визначити ті страхові компанії, які спроможні утримувати ризики, притаманні схемам страхування сільськогосподарських ризиків, зокрема, катастрофічні ризики

- рівень платоспроможності / кредитний рейтинг, а також механізми його обліку та моніторингу, що дозволятимуть визначити ті перестрахові компанії (міжнародні чи українські) та/або ті інші структури перестрахування (включаючи державні фонди, ринки капіталу), які спроможні утримувати ризики, притаманні агрострахуванню;

- рівень технічних знань та сертифікаційні вимоги до осіб/фірм, що надають системі страхування сільськогосподарських ризиків підтримку з андеррайтингу та врегулювання збитків;

- необхідні елементи угоди страхування сільськогосподарських ризиків у розрізі конкретних форм агрострахування;

- базову інформацію, яка має збиратися на рівні господарства, зберігатися і включатися в щорічну звітність для забезпечення функціонування конкретних форм страхування сільськогосподарських ризиків;

- базові настанови для забезпечення конфіденційності приватних даних та інформації, що надаються системі страхування сільськогоспо-дарських ризиків споживачами послуг агрострахування;

- практичний механізм арбітражу для вирішення спорів між сторонами угоди страхування сільськогосподарських ризиків;

- вимоги до щорічної звітності до Держфінпослуг у розрізі форм страхування сільськогосподарських ризиків.

Список використаних джерел

1. Кудряшов С. Ризики споживчого кредитування та напрями їх обмеження // Світ фінансів. – 2007. - Випуск 1 (10). – С. 153-158.2

2. www.strahovatel.com.ua

3. www.forinsurer.com

4. www.prostrakhuvannja.com