К.е.н Сакун Л. М., Корнеєва К. О., Наумов С. В.

Кременчуцький національний університет

імені Михайла Остроградського

Доцільність подальшої розробки корисних копалин

Для гірничодобувних підприємств питання впровадження заходів з охорони навколишнього природного середовища набагато ширше, ніж для інших галузей: діяльність цих підприємств не тільки впливає на навколишнє середовище, але й безпосередньо присвячена використанню одного з найважливіших видів природних ресурсів – мінеральної сировини.

Запаси мінеральної сировини не відтворювані, обмеженість їх ресурсів з часом лише зростає. Це ствердження підводить нас до проблем урахування фактору часу. Традиційний аспект фактору часу, що відображається дисконтуванням, полягає в ствердженні, що блага, реалізовані у віддаленому майбутньому, мають меншу цінність, ніж ті, що використовуються негайно. [1]

Мета роботи полягає в узагальненні та розвитку теоретичних і методичних основ комплексного оцінювання доцільності подальшої розробки родовищ корисних копалин, враховуючи економічні результати діяльності гірничодобувних підприємств та з урахуванням вимог охорони навколишнього середовища і раціонального використання природних ресурсів.

Об’єктом є процес обґрунтування еколого-економічної доцільності розробки родовищ корисних копалин, до якого входять: планування обсягів використання запасів корисних копалин, рекультивація порушених земель, використання шахтних вод, охорона атмосферного повітря, охорони навколишнього середовища.

Дослідження, проведені в даній роботі, націлені дати відповідь на основне питання: що вигідніше для народного господарства – ціною збільшення витрат природного ресурсу досягти більшого економічного ефекту на даному виробництві або ж ощадливіше використовувати оцінюваний природний ресурс?

На Крюківському родовищі спостерігаються складні гірничотехнічні умови видобування корисної копалини. Кар'єр розробляється давно i обмежений територією земельного відводу. До родовища впритул наблизились околиці міста Кременчука i розвиток кар'єру за рахунок збільшення його площі не відбувався. Значна частина розвіданих раніше запасів опинилась під спорудами або охоронними зонами житлових кварталів чи заводів i розробці не підлягають. Збільшення запасів відбувалося на глибину. Зараз глибина кар'єру становить 110 м[2].

Окремі класи виробничих об'єктів і завдань не характеризуються яскраво вираженою динамічністю, тобто відрізняються короткими термінами створення і експлуатації, а також стабільністю процесів, що відбуваються. У числі об'єктивних динамічних особливостей проблеми господарювання мінеральними запасами необхідно відзначити наступні:

- розвідка родовищ набагато випереджає експлуатаційні роботи в часі. Лаг між вкладеннями в розвідку і початком здобуття від них ефекту специфічно великий і нерідко налічує десятиліття. А чим більше величина лага, тим більше необхідний облік чинника часу в економічних оцінках;

- введення того або іншого родовища в експлуатацію зумовлює економічні показники галузі на багато десятиліть вперед, оскільки терміни служби гірничих підприємств специфічно великі;

- послідовність і календарні графіки розробки окремих ділянок зумовлюються їх місцем розташування, але багато в чому залежать від інженерних рішень, що приймаються, і в цьому сенсі багатоваріантні;

- ступінчасті переходи гірничих робіт на глибші горизонти супроводжуються кожного разу крупними вкладеннями і змінами економічних показників підприємства у часі;

- загальна потреба у видобутку мінеральної сировини весь час зростає, а кращі родовища поступово відпрацьовуються; все це створює тенденцію а оцінок будь-якого родовища в часі; [4].

Втрати будь-якого виду природних ресурсів викликають ряд економічних наслідків – як позитивних, так і негативних. Деякі наслідки впливають безпосередньо на діяльність підприємства, що допускає втрати, інші – за його межами (рис. 1.1)

Втрати корисних копалин в надрах, перш за все, призводять до скорочення промислових запасів, що вилучаються. Це, в свою чергу, порушує загальний баланс поставок даного виду корисних копалин галуззю в цілому. Крім того, це призводе або до зниження виробничих потужностей гірничодобувного підприємства, або до скорочення його строку експлуатації.

На підприємстві, яке допустило втрати

Економічні наслідки втрат запасів в надрах

В народному господарстві

Зміни техніко-економічних показників

Зміни обсягів видобутку корисних копалин

Компенсація обсягів видобутку

Збільшення амортизаційних відрахувань

Скорочення строку експлуатації підприємства

Дострокове введення компенсуючих об’єктів

Зміна розміру прибутку

Зміна якості продукції

Компенсація якості втрат

Зміна індивідуальних втрат підприємства

Зміна витрат на компенсацію втрат

Економічний ефект (збитки) від втрат корисних копалин

Рис. 1.1 – Взаємозв’язок економічних наслідків, що виникають при втраті мінеральної сировини безпосередньо на гірничому підприємстві та народному господарстві

Складено на підставі[3].

Провівши розрахунки, було виявлено, що більший дохід дає розробка родовища, починаючи з кращих його ділянок. У нашому випадку вона на 60 % вигідніше за розробку в зворотній послідовності і на 22 % ефективніше за паралельну розробку запасів. Більш того, варіант повного відпрацювання запасів родовища, починаючи з кращої їх частини, виявляється економічно вигіднішим, ніж відпрацювання одній лише кращої його частині.

Підвищення потужності підприємства приносить додатковий дохід негайно, з кожної додаткової тони продукції; продовження ж терміну експлуатації родовища приносить такий прибуток лише у далекому майбутньому, а це завжди менш вигідно. Важливо і те, що великі потужності завжди дають додаткову економію на умовно-постійних витратах.

Під час розробки кар'єру відбувається вплив на негативне навколишнє середовище за рахунок викидів пилу, викидів шкідливих речовин від двигунів кар'єpнoї техніки, зміни гідрологічного режиму підземних вод та скиду кар'єрної води. Соціально наслідки розробки кар'єру, як то утримання робочих місць, наповнення бюджету, носять позитивний характер.

Терміни служби об'єктів економічної оцінки родовищі специфічно великі. Тому проведення оцінки запасів вимагає тривалих прогнозів, і увесь розрахунок стає малонадійним. Важко скористатися тут і прийомом, зазвичай застосованим для інших об'єктів з тривалими термінами служби, а саме прийняттям незмінного рівня витрат по всіх роках періоду експлуатації об'єкту.

Такий прийом об'єктивно непридатний по трьох причинах. По-перше, витрати підприємства збільшуються у міру поглиблення гірничих робіт. По-друге, гірничим підприємствам кожні 15-20 років доводиться реконструювати всю технологію, що сильно і не передбачуваним чином змінює економічні показники підприємства. Нарешті, по-третє, впродовж довгого даного часу міняються загальні рівні потреб в корисній копалині і можливостей їх задоволення, а отже і величина витрат, прогнозувати яку на 50-70 років вперед також було б практично неможливо [5].

Дана робота присвячена дослідженню процесів обґрунтування доцільності подальшої розробки та відпрацювання родовищ корисних копалин. В роботі був проведений комплексний аналіз впливу розробки родовища корисних копалин на навколишнє середовище, на прикладі Крюківського кар’єроуправління Державного підприємства управління промислових підприємств державної адміністрації залізничного транспорту України, розташованого в межах міста Кременчука.

В результаті аналізу виявлено, що при річному обсязі добувних робіт, який визначає продуктивність кар’єру, і складає 370 тис. м³, а також при промислових запасах у розмірі 10144,8 тис. м³ , розрахунковий строк служби кар’єру складатиме 27,4 роки. Подальша розробка родовища здійснюватиметься в розвиток існуючого стану гірничих робіт на розкривних і добувних роботах за умови розміщення розкривних порід у внутрішні відвали.

Література:

1. Андрієвський І.Д., Коржнев М.М., Пономаренко П.І. Реформування економічного механізму користування надрами: регулятора економічної, екологічної та соціальної безпеки країни. Монографія. – К.: ВПЦ „Київський університет”, 2005. – 195 с.

2. Кодекс України про надра від 27.07.1994. - № 132/94 ВР.

3. Колосов А.В. Эколого-економичные принципы развития горного производства. – М.: Недра, 1987. – 261 с.

4. Астахов А.С. Экономическая оценка запасов полезных ископаемых. – М.: Недра, 1981. – 287 с.

5. Яремійчук Р.С., Возний В. Р. Основи гірничого виробництва: видобування нафти, газу та твердих корисних копалин: Підручник. – Київ: Кондор, 2006. – 376.