Викладач Вінічук М.В.

Львівський державний університет внутрішніх справ

м. Львів, Україна

Соціальна складова економічної безпеки держави

Соціально-економічні перетворення, які відбуваються в Україні в період незалежності, особливо гостро поставили перед національною безпекою держави комплекс теоретичних та практичних питань, що тісно пов’язані з її соціальною складовою. В умовах поєднання тенденцій глобальної та національної трансформації дана проблема потребує ґрунтовного дослідження й оперативного використання системи сучасних принципів, методів та факторів забезпечення соціальної стабільності.

Підтвердженням цього виступають, в першу чергу, швидкі інформаційні зрушення, загострення глобальних фінансових та зовнішньоекономічних відносин, комп’ютеризація виробничих процесів, євроінтеграція господарської діяльності суспільства, економічної, соціальної та екологічної політики.

Для того, щоб нейтралізувати вплив негативних явищ, нашій державі необхідно:

- гарантувати стабільне і максимально ефективне функціонування фінансових, бюджетних, податкових, боргових, валютних, банківських, страхових, інвестиційних та правових механізмів сьогодні;

- нарощувати рівень трудового, інтелектуального, матеріального, військового енергетичного та технологічного потенціалу в майбутньому;

- обмежити відплив капіталів за кордон та контролювати кримінальну ситуацію в суспільстві.

Іншими словами, потрібно забезпечити достатній рівень соціально-економічної безпеки країни.

Під соціально-економічною безпекою пропонується розуміти стан захищеності держави від зовнішніх і внутрішніх загроз, який досягається шляхом гармонізації та взаємоузгодження її інтересів відповідно до інтересів суб'єктів внутрішнього й зовнішнього середовища в часі та просторі [1, с. 29].

Варто зазначити, що існує декілька складових соціально-економічної безпеки, зокрема: фінансова, виробничо-технологічна, маркетингова, інноваційно-інтелектуальна, інтерфейсно-силова, політико-правова, екологічна, кадрова, інформаційна, інвестиційна та соціальна, кожна з яких покликана характеризувати та забезпечити належні умови розвитку держави.

Єрмошенко М.М. розглядає поняття економічної безпеки держави як стан економічного механізму країни, що характеризується її збалансованістю та стійкістю до негативного впливу внутрішніх і зовнішніх загроз, його здатністю забезпечувати на основі реалізації національних інтересів стабільний і ефективний розвиток вітчизняної економіки та соціальної сфери [2].

Разом із тим економічна безпека здатна розвиватися лише в площині забезпечення соціально необхідних умов відтворення суспільного продукту, у системі складних зв’язків і взаємозалежностей, зумовлених соціальною структурою суспільства, глибиною соціальних суперечностей та об’єктивними можливостями їх подолання засобами економічної політики. Сьогодні високий рівень соціальної безпеки входить у систему першочергових пріоритетів країн, що вирішують різні завдання економічного розвитку й функціонування [3].

Аналіз поточних економічних показників свідчить, що проблеми економічної безпеки в Україні в останні роки особливо загострилися як в цілому, так щодо головних її складових - держави, суб'єктів господарської діяльності, людини.

Економічний розвиток країни та її інтеграція у світовий простір вимагає негайного розроблення дієвої соціальної політики, яка б гарантувала її жителям достатній рівень безпеки.

Безумовно, будь-яка політика за своєю природою, спрямованістю, способами реалізації — соціальна. Отже, соціальна політика — це діяльність держави щодо створення і регулювання соціально-економічних умов життя суспільства з метою підвищення добробуту його членів, мінімізації негативних явищ функціонування ринкових процесів, забезпечення соціальної справедливості [3].

А соціальна безпека виникає як соціальний феномен у процесі розв’язання суперечності між такою об’єктивною реальністю, як небезпека, і потребою соціального індивідуума, соціальних груп і спільнот запобігти їй, локалізувати чи усунути наслідки небезпеки, реалізувавши свої соціальні інтереси найадекватнішими засобами [4].

Посилення взаємозумовленості соціальної та економічної складових розвитку держави викликане низкою тенденцій. По-перше, економічна безпека, як комплексна характеристика розвитку й функціонування економічної системи, синтезує в собі всі форми проявів суспільних взаємин, здатних викликати реальний або потенційний конфлікт інтересів. При цьому соціальна сфера за кризового розвитку перетворюється в дестабілізуючий чинник і потребує як об’єктивної діагностики й моніторингу в системі критеріїв національної економічної безпеки, так і реалізації невідкладних заходів щодо забезпечення необхідного рівня показників – індикаторів соціальної сфери.

По-друге, характер процесів, які відбуваються в структурі соціуму, дає змогу віднести суперечності в даній сфері до стратегічних загроз економічній безпеці, що стосуються ключового компонента національного багатства – людського капіталу. При цьому соціальний аспект забезпечення економічної безпеки починає переважати на тактичному і стратегічному рівнях системи безпеки держави. У цих умовах правомірним є твердження, що економічна безпека органічно переростає в соціально-економічну, а критерії оцінки соціальної сфери з позицій безпечного впливу на всі форми прояву взаємин, що зумовлюють базові цінності та інтереси суспільства, перетворюються в ключові чинники оцінки рівня безпеки [3].

Очевидно, що на сучасному етапі, соціальна домінанта стає найважливішою метою процесів забезпечення національної безпеки на всіх суб’єктних рівнях і функціональних напрямах діяльності. Розвиток економічної і соціальної сфери формує єдиний взаємозумовлений процес, у межах якого здійснюється вплив на параметри національної безпеки держави.

Літаратура:

1. Безбожний В. Л. Вибір способу забезпечення соціально-економічної безпеки великих промислових підприємств [Текст]: дис. канд. екон. наук: 08.00.04 / В.Л. Безбожний ; СНУ ім. В. Даля МОН України. – Луганськ, 2009. – 225 с.

2. Єрмошенко М.М. Фінансова безпека держави. – К., 2001. – 308 с.

3. Соціальна економіка Навч. посіб. / Кол. авт. О. О. Бєляєв, М. І. Диба, В. І. Кириленко та ін. — К.: КНЕУ, 2005. — 196 с.

4. Сутність соціальної безпеки держави [Електронний ресурс].– Режимдоступу:http://buklib.net/component/option,com_jbook/task,view/Itemid,36/catid,122/id,3398/