Старший викладач Наконечна Н.В.

Львівський державний університет внутрішніх справ України

Фінансова безпека у контексті економічної безпеки держави

Сучасний економічний стан України переконливо свідчить, що проблема економічної безпеки держави набуває актуальності і виняткового значення. Основна мета економічної безпеки держави полягає в тому, щоб ефективно використати державні ресурси для попередження загроз і гарантувати розвиток і стабільне функціонування всієї економіки в майбутньому.

Фінансова безпека як складова економічної безпеки держави відіграє важливу роль у формуванні фінансово-кредитної сфери держави.

За словами українського вченого З.С.Варналія: “фінансова безпека – це захищеність фінансових інтересів суб’єктів господарювання на всіх рівнях фінансових відносин, забезпеченість домашніх господарств, підприємств, організацій та установ, регіонів, галузей, секторів економіки, держави фінансовими ресурсами, достатніми для задоволення їх потреб і виконання зобов’язань” [1, ст.35].

На відміну від українських вчених, російський вчений В.К.Сенчагов під системою фінансової безпеки розуміє створення таких умов функціонування фінансової системи, при яких, по-перше, достатньо мала можливість перерозподілу фінансових потоків в законодавчо незакріплені нормативними актами сфери їх застосування, і, по-друге, знижена до мінімуму можливість злочинно керувати фінансовими потоками [2, ст.269].

Головною умовою розвитку держави в ринкових умовах, на інноваційних засадах є належний рівень фінансового забезпечення, критерієм якого виступає фінансова безпека. Сутність економічної безпеки держави це збалансованість і стійкість до негативного впливу будь-яких загроз, здатність забезпечувати сталий і ефективний розвиток держави.

Сутність категорії “фінансова безпека держави” характеризується збалансованістю і якістю сукупності фінансових інструментів, технологій і послуг, які б використовувались державою і мали стійкість до внутрішніх і зовнішніх загроз, а також, здатність фінансової системи держави забезпечити реалізацію власних фінансових інтересів, місію і завдання достатніми обсягами фінансових ресурсів.

Сам процес забезпечення фінансової безпеки може включати: оцінку загроз економічній безпеці, що мають політико-правовий характер; оцінку поточного рівня забезпечення фінансової безпеки; оцінку ефективності запобігання можливій шкоді від негативних дій; планування комплексу заходів із забезпечення фінансової безпеки і розробку рекомендацій стосовно його реалізації; бюджетне планування практичної реалізації пропонованого комплексу заходів; планування корпоративних ресурсів; оперативну реалізацію запланованих дій у процесі здійснення суб’єктом господарювання фінансово-господарської діяльності.

Перехід до ринкової економіки означає також перехід до ринкових методів регулювання економічних процесів. В ринковій економіці це, насамперед, монетарні та фіскальні важелі впливу. Виходячи з цього, спроможність держави забезпечити прийнятний на цей час рівень забезпечення фінансової безпеки держави пов’язується з ефективністю дії бюджетно-податкових і грошово-кредитних важелів, які є основними ринковими регуляторами соціально-економічного розвитку держави [3, с.17].

Фінансова безпека держави є багатоаспектним явищем, її стан динамічно змінюється, тому потрібно здійснювати ретельний моніторинг фінансової системи, а також вивчати проблеми, що виникають під впливом реформування національної економіки, регіоналізації і глобалізації світової економіки, інтернаціоналізації фінансових потоків тощо [1, ст.123].

Поняття фінансової безпеки повинне базуватись не тільки на розподілі і перерозподілі грошових ресурсів, але й включати конкретні фінансові інструменти, які б формували рух капіталу і розподіляли рух коштів в кредитно-фінансовій політиці.

За словами російського економіста В.К.Сенчагова, фінансова економіка виділилась в самостійну, швидко розвиваючу і незалежну сферу діяльності з специфічними закономірностями, ефективними інструментами, технологіями і ресурсами, які непов’язані з реальним сектором економіки. Це породжує феномен, коли діяльність фінансових інститутів – фондового, валютного і кредитного ринків – в деяких випадках може створювати загрози різного масштабу – від локального до глобального у вигляді фінансових кризисів [2, с.274].

На думку українського вченого А.І.Сухорукова, неадекватне реагування щодо недосконалості бюджетної політики і нецільове використання коштів бюджету, а також фіскальний характер системи оподаткування, призведе до фінансової кризи, яка виявляється у різкому падінні ВВП, порушенні процесу формування і розподілу централізованих фондів держави, дестабілізації банківської системи, знеціненні національної валюти та дефолті з суверенних боргів [3, с.17].

Стратегія забезпечення фінансової безпеки – це політичний і економічний курс в діяльності фінансових органів державної влади, економічних і фінансово-банківських структур, направлений на створення умов і ресурсів фінансової стабілізації і економічного росту при зберіганні єдності і цілісності держави. Фінансова безпека регіонів повинна забезпечуватись всіма засобами і інструментами державної політики, всіма господарюючими суб’єктами і фінансовими інститутами, які приймають участь у виробленні і реалізації сформульованої стратегії безпеки.

Важливими аспектами в структурі забезпечення фінансової безпеки держави є:

· розвиток короткострокової і довгострокової перспективи забезпечення фінансової безпеки соціально-економічного напрямку держави;

· фінансові інструменти обраної стратегії фінансової безпеки;

· створення необхідного фінансового-економічного середовища;

· шляхи направлення і реалізації фінансових ресурсів;

· способи забезпечення функціонування всіх елементів економічного механізму держави;

· способи протидії загрозам фінансової безпеки держави.

Вагомість очікуваних негативних соціально-економічних наслідків проблеми вимагає вже сьогодні посилення уваги органів влади до забезпечення належного рівня фінансової безпеки на рівні держави. Отже, при системному підході вирішення питання зміцнення забезпечення фінансової безпеки в контексті економічної безпеки держави можна досягти найкращих результатів, а саме, переорієнтуватися на ринкові механізми виходу в безпечну зону, яка дозволить визначити пріоритети фінансових факторів у соціальній сфері як найважливішої умови зміцнення економічної безпеки держави.

Література

1. Економічна безпека: навч.посіб. / за ред. З.С.Варналія. – К.: Знання, 2009. – 647с.

2. Экономическая безопасность России: Общий курс: учебник / Под ред. В.К.Сенчагова. – 3-е изд., перераб. и доп. - М.: БИНОМ. Лабораторія знаний, 2010. – 815 с.

3. Сухоруков А.І., Ладюк О.Д. Фінансова безпека держави. Навчальний посібник. – К.: Центр учбової літератури, 2007. – 192с.