Пархоменко І.А.

Науковий керівник: Тимчина Л. І.

Донецький національний університет економіки і торгівлі

імені Михайло Туган-Бакрановського

ДЄЯКІ ПИТАННЯ З ОБЛІКУ ОПЕРАЦІЙ В ІНОЗЕМНІЙ ВАЛЮТІ

Досвід становлення України як незалежної держави свідчить про те, що стан її економіки та позиції на світогосподарській арені значною мірою залежать від структури, динаміки і ефективності зовнішньоекономічних відносин та торгівлі.

Питання оптимізації зовнішньоекономічної діяльності (ЗЕД) - невід’ємний суттєвий елемент розвитку господарства України сьогодні.

Для підприємств України, які здійснюють зовнішньоекономічну діяльність, основними нормативними документами з питань обліку операцій в іноземній валюті є Закон України «Про зовнішньоекономічну діяльність», Закон України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», а також Декрет Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю».

На даний час в обліку операцій в іноземній валюті залишаються проблемними багато питань. Основними з яких є облік купівлі і продажу іноземній валюти, облік курсової різниці, не узгодженні питання бухгалтерського та податкового обліку в перерахунку активів підприємства, виражених в іноземній валюті та інші. Цими питаннями займають багато економістів основними з яких Л. О. Кадуріна, М. С. Стрельнікова, С. О. Левицькі, Я. Д. Крупка, М. М. Ткаченка та інші.

Метою даної роботи є висвітлювання питань купівлі – продажу іноземної валюті з метою здійснення зовнішньоекономічної діяльності, а також проблемні питання відносно курсової різниці, яка виникає завдяки зміни курсу іноземної валюти.

Необхідність купівлі або продажу іноземної валюти виникає у процесі зовнішньоекономічної діяльності. Дана діяльність виникає після відкритті поточного рахунку в іноземній валюті, заключенні зовнішньоекономічного контракту і регістрації в митних органах.

Імпортуючи товар, підприємство зобов'язане розрахуватися в іноземній валюті. Оскільки на території України розрахунки провадяться у грошовій одиниці України, виникає потреба у купівлі іноземної валюти. Підставою для купівлі іноземної валюти на міжбанківському валютному ринку України при розрахунках з нерезидентами за торговельними операціями є такі документи як договір з нерезидентом, оформлений відповідно до законодавства України; вантажна митна декларація, якщо товар ввезено на територію України (вантажні митні декларації, за якими здійснюється митне оформлення тимчасово ввезених вантажів із зобов'язанням про їх зворотне вивезення, не є підставою для купівлі іноземної валюти); документи, передбачені при документарній формі розрахунків (акредитив, інкасо); довідка державної податкової адміністрації (інспекції), в якій резидент зареєстрований як платник податків, із зазначенням інформації про основний поточний рахунок резидента в гривнях і поточний рахунок в іноземній валюті, який визначений резидентом як рахунок, з якого здійснюються всі перерахування з метою виконання зобов'язань резидента перед нерезидентом.

Придбання іноземної валюти здійснюється через уповноважені банки. З цією метою підприємство подає заявку у вказаний банк, що містить такі дані: повна назва підприємства; адреса, телефон (факс); ПІБ працівника, уповноваженого приймати рішення про здійснення операції; назва, МФО банку; номер валютного рахунка; мета використання валюти; сума купованої іноземної валюти; курс на дату купівлі і сума в гривнях; сума комісійної винагороди банку за придбання іноземної валюти.

Резиденти, які купують іноземну валюту через уповноважені банки для забезпечення виконання зобов'язань перед нерезидентами, зобов'язані перерахувати такі суми протягом 5 робочих днів з моменту зарахування таких сум на валютні рахунки резидентів. У разі порушення резидентами вищезгаданих термінів передбачено штрафні санкції, а саме: придбану валюту уповноважений банк продає протягом 5 робочих днів на міжбанківському валютному ринку України. При цьому додатна курсова різниця, яка може виникнути при здійсненні такої операції, щокварталу спрямовується до Державного бюджету України, а від'ємна - відноситься на результати господарської діяльності резидента.

При здійсненні експортних операцій на валютний рахунок резидента надходить виручка в іноземній валюті. Виручка резидентів в іноземній валюті підлягає зарахуванню на їхні валютні рахунки в уповноважених банках у терміни виплати заборгованості, зазначені в контрактах, але не пізніше 90 календарних днів з дати митного оформлення (виписування вивізної митної декларації). Порушення резидентами термінів призводить до стягнення пені за кожен день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неотриманої виручки (митної вартості недопоставленої продукції) в іноземній валюті, перерахованій у грошову одиницю України за валютним курсом НБУ на день виникнення заборгованості.

Валютні кошти, зараховані на валютний рахунок підприємства, можуть бути продані на міжбанківській валютній біржі України. З цією метою підприємство подає заявку в уповноважений банк.

З метою відображення в обліку валютних операцій іноземна валюта підлягає перерахуванню у грошову одиницю України. Таким чином, на рахунках бухгалтерського обліку всі суми відображаються у двох оцінках: у гривнях та іноземній валюті (в якій здійснюються розрахунки і платежі). Крім того, відповідно до П(С)БО 16 "Витрати", у разі реалізації валюти з метою бухгалтерського обліку визначається її собівартість, що складається з: вартості валюти, перерахованої за курсом НБУ на дату продажу, а також витрат, пов'язаних з її продажем (комісійна винагорода).

Для бухгалтерського обліку придбання (продажу) іноземної валюти використовуються такі рахунки: 312 "Поточні рахунки в іноземній валюті"; 314 "Інші рахунки в банку в іноземній валюті". Ці рахунки призначені для узагальнення інформації про наявність і рух коштів у іноземній валюті. А також рахунки; 332 "Грошові документи в іноземній валюті", 334 "Грошові кошти в дорозі в іноземній валюті".

За дебетом цих рахунків відображається надходження грошових документів до каси підприємства і коштів у дорозі, за кредитом - вибуття грошових документів і списання коштів у дорозі після їх зарахування на відповідні рахунки.

При здійснені разрахунків в іноземній валюті по експортним або імпортним операціям виникає курсова різниця. Згідно с П(С)БО 21 «Вплив змін на валютні курси» курсова різниця – це різниця між оцінками однакової кількості одиниць іноземної валюти при різних валютних курсах. Курсова різниця виникає або на дату проведення разрохунку (операції), або на дату складання бухгалтерської звітності.

Відповідно до П(С)БО 3 усі курсові різниці умовно поділяються на операційні та не операційні. При віднесені курсової різниці до операційной чи не операційної слід звертати увагу на саму операцію в результаті проведення якої дана курсова різниця утворилася.

Також розрізняють позитивну та негативну курсову різниці. Які у бухгалтерському обліку відображаються: позитивна на рахунку 714 «Дохід від операційної курсової різниці» та 744 «Дохід від не операційної курсової різниці»; негативна на рахунку 945 «Витрати від операційної курсової різниці» та 974 «Витрати від не операційної курсової різниці» з подальшим списанням сум на даних рахунках на рахунок 79 «Фінансовий результат».

Таким чином розглянув питання купівлі та продажу іноземної валюти бачимо, що в зовнішньоекономічній діяльності цим питанням приділяють багато уваги, особливу увагу приділяють курсової різниці яка виникає при здійснені операцій в іноземній валюті та відображенню курсової різниці на рахунках бухгалтерського обліку.

Література:

1. Кадуріна Л. О., Стрєльнікова М. С. Облік зовнішньоекономічної діяльності на підприємствах України: теорія, практика, рекомендації: Навчальний посібник. – К.: Центр учбової літератури, 2007 – 606 с.

1. urkas.com.ua › spravka/45.doc

2. http://forma.org.ua/dogovor2320.html

3. http://www.dtkt.com.ua