Дмитрієва Т.Ю.

Донецький національний університет економіки і торгівлі імені Михайла Туган-Барановського, Україна

ОБЛІК ЕКСПОРТНИХ ОПЕРАЦІЙ

Без здійснення зовнішньоекономічних операцій побудова ринкової системи господарювання неможлива. Держава стоїть на шляху сприяння зовнішньоекономічній діяльності суб’єктів господарювання. Просування вітчизняних товарів на міжнародному ринку дає можливість розширити ринки збуту для українського товаровиробника.

Дослідження розвитку експортних операцій суб’єктів господарювання свідчить про відсутність системного підходу до організаційно-методичного забезпечення обліку та контролю експортних операцій, що призводить до серйозних порушень валютного, митного та податкового законодавства.

Експорт товарів є засобом утвердження українських виробників за кордоном, сприяння підвищення якості виробленої продукції. Підприємства, які експортують продукцію мають значні переваги у сфері оподаткування, що робить цей вид діяльності привабливим і перспективним.

Проблеми обліку експортних операцій досліджували такі вітчизняні науковці, як Ф. Бутинець, С. Голов, Н. Дорош, М. Білуха, М. Пушкарь та ін.

Метою написання статті є визначення концептуальних основ обліку експортних операцій та відображення фінансових результатів від експортних операцій.

Основним нормативним документом, що регулює порядок здійснення зовнішньоекономічної діяльності, є Закон України «Про зовнішньоекономічну діяльність» від 16.04.91 р.

Експорт товарів (робіт, послуг) – один з основних видів зовнішньоекономічної діяльності. Відповідно до Закону експорт товарів – це продаж товарів українськими суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності (у тому числі з оплатою у не грошовій формі) з вивезенням або без вивезення цих товарів через митний кордон України, включаючи реекспорт товарів.

Основними завданнями обліку експортних операцій є: формування достовірної інформації про реалізацію експортованих товарів; своєчасне виявлення та правильне визначення фінансового результату від експорту; формування достовірної інформації про стан розрахунків з іноземними покупцями та посередниками.

Основною інформацією про експортну сферу суб’єктів підприємницької діяльності є данні бухгалтерського обліку. Інформаційне забезпечення набуває, як ніколи, великої важливості та значущості в прийнятті управлінських рішень. Однак незбалансованість між бухгалтерським обліком і податковим обліком експортних операцій є причиною виникнення проблем при отриманні ефективних результатів фінансово-господарської діяльності.

Бухгалтерський облік експортних операцій передбачає виникнення доходу згідно з П(С)БО 15 «Дохід». Дохід визначається під час збільшення активу або зменшення зобов’язання, що зумовлює зростання власного капіталу, за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена. Під час збільшення активу за експортною операцією виникає дебіторська заборгованість нерезидента і одночасно сума доходу. Важливим для діяльності підприємства є визначення фінансових результатів. Для цього потрібно співставляти доходи і витрати від експортних операцій за один звітний період.

Облік витрат дає можливість одержати повну й своєчасну інформацію про структуру і види витрат, пов’язаних із здійсненням експортних операцій. Фактична собівартість лежить в основі облікової вартості експортних товарів.

Для зручності відображення господарських операцій я вважаю за необхідним окремо враховувати собівартість готової продукції, товарів, робіт та послуг від експорту; експортні витрати на збут; доход від реалізації готової продукції, товарів, робіт та послуг від експорту; фінансовий результат від здійснення експортних операцій, використовуючи відповідні субрахунки:

- для відображення собівартості та витрат від експортних операцій – 9011 «Собівартість реалізованої експортної готової продукції»; 9021 «Собівартість реалізованих експортних товарів»; 9031 «Собівартість реалізованих експортних робіт та послуг»; 931 «Експортні витрати на збут»;

- для відображення доходів фінансових результатів від експортних операцій 7011 «Доход від реалізації експортної готової продукції»; 7021 «Доход від реалізації експортних товарів»; 7031 «Доход від реалізації експортних робіт та послуг»;

- для відображення фінансових результатів від експортних операцій – 7911 «Фінансовий результат від експортних операцій».

Це дозволить накопичувати інформацію щодо вартісних об’ємів експорту в залежності від видів операцій. Наведені субрахунки можливо використовувати для аналітичного обліку реалізації по країнах та по товарах. Особливо це актуально для підприємств, котрі мають великий обсяг та широку географію поставок.

У процесі дослідження можна зробити такі висновки: у законодавчо-нормативній базі з обліку експортних операцій є велика кількість невирішених питань; окрему враховувати накопичену інформацію щодо вартісних об’ємів експорту в залежності від видів операцій; виокремлювати на підприємстві ланку бухгалтерського обліку експортних операцій, на мою думку, не доцільно, адже витрати на їх облік будуть більшими, ніж ефект від наявності такої інформації.

Література

1. Вишивана Б.М. Оцінка експортно-імпортної діяльності в Україні // Фінанси України 2008 - № 1. – с. 55-64.

2. Волкова І., Гірчук І., Облік експортних операцій в сучасних умовах господарювання // Економічний аналіз 2010. - № 6. – с. 197-199.

3. Закон України «Про зовнішньоекономічну діяльність» від 16.04.91. №959 – ХІІ.

4. Митний кодекс України 2007, № 4.

5. П(С)БО 15 «Дохід»: затв. наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 р. № 290 (зі змінами та доповненнями). - К., 1999.