Григорян М.С.

ДонНУЕТ імені Михайла Туган-Барановського,

Керівник: Єрмілова К.В.

РОЛЬ МІСЦЕВИХ БЮДЖЕТІВ В ЕКОНОМІЧНОМУ ТА СОЦІАЛЬНОМУ РОЗВИТКУ ТЕРИТОРІЙ

Вступ. На сучасному етапі розвитку економічних відносин в Україні значно посилюється роль місцевих органів влади в економічному і соціальному розвитку територій, що викликає необхідність розширення та зміцнення органів місцевого врядування, вирішення низки проблем, пов’язаних з удосконаленням методів використання фінансових ресурсів адміністративно-територіальних утворень. Найбільш вагомий фонд фінансових ресурсів місцевого самоврядування на сьогоднішній день – місцеві бюджети, які є основним каналом доведення кінцевих результатів суспільно-локалізованого виробництва до територіальних спільнот, які спрямовуються на задоволення потреб суспільного споживання. Фінансовий потенціал органів місцевого самоврядування концентрується саме в місцевих бюджетах, що й визначає перспективи розподілу фондів суспільного споживання, рівень практичного втілення програм соціального та економічного розвитку.

Основна частина. В бюджетній системі кожної країни найбільш чисельною ланкою є місцеві бюджети. Вони як економічна категорія відображають грошові відносини, що виникають між місцевими органами самоврядування та суб’єктами розподілу створеної вартості в процесі формування територіальних фондів грошових коштів, які використовуються для соціально-економічного розвитку регіонів та поліпшення добробуту їх населення.

В даний час в нашій державі їх нараховується майже дванадцять тисяч. Згідно з Бюджетним кодексом України та закріпленими Конституцією України нормами до місцевих бюджетів віднесено: обласні бюджети, бюджет АРК, бюджет міст Києва та Севастополя; районні бюджети; бюджети територіальних громад (бюджети міст, сільські, селищні та районів у містах).

У статті 2.19 Бюджетного кодексу Україну визначення доходів місцевого бюджету дано як усі податкові, неподаткові та інші надходження на безповоротній основі, справляння яких передбачено законодавством України (трансферти, дарунки, гранти). А кошик доходів бюджетів місцевого самоврядування визначається як податки і збори (обов’язкові платежі), закріплені на постійній основі за бюджетами місцевого самоврядування та враховуються при визначенні обсягів міжбюджетних трансфертів. За період останніх років рівень податкових доходів місцевих бюджетів в Україні знизився на 53, 5 %. Натомість простежується невпинне підвищення частки трансфертів в структурі доходів місцевих бюджетів. Вказане доводить про факт відсутності фінансової незалежності місцевих бюджетів від держави.

Видатки місцевих бюджетів – це економічні відносини, які виникають між суб’єктами господарювання з приводу розподілу та використання грошових фондів місцевого самоврядування за цільовим і територіальним призначенням з метою розвитку адміністративно-територіальної одиниці та задоволення суспільних потреб.

Трансферти є однією з форм фінансування соціально-економічного розвитку, інструментом його регулювання, одним із джерел поповнення місцевих бюджетів. Міжбюджетні трансферти – це кошти, які безоплатно і безповоротно передаються з одного бюджету до іншого. Міжбюджетні трансферти поділяються на чотири види: дотації вирівнювання; субвенції; кошти, що передаються до Державного бюджету України та місцевих бюджетів з інших місцевих бюджетів; інші дотації.

Через механізм державних трансфертів компенсується 23% видатків місцевого бюджету. Безумовно, процес покриття фінансових прогалин в місцевих бюджетах державними трансфертами є органічним явищем, об’єктивно необхідним та суспільно важливим. Однак покриття видатків місцевих бюджетів за рахунок державно-бюджетних трансфертів навіть на рівні 23 % є надзвичайно серйозною фінансовою проблемою для органів місцевого самоврядування. Це є свідченням неповноцінності фінансово-функціональної ролі місцевих самоврядних органів в контексті виконання власних завдань щодо забезпечення місцевого населення комплексом суспільних благ.

Згідно з чинним законодавством передбачається майже повна самостійність місцевих бюджетів на всіх ланках бюджетної системи, що обумовлено наявністю власних та закріплених доходних джерел і правом визначення напрямів використання фінансових ресурсів.

На сьогодні місцеві самоврядні органи не володіють достатніми обсягами фінансових ресурсів, що не дозволяє здійснювати раціональну організацію та ефективне управління муніципальним господарством. Цьому слугують декілька таких найвагоміших причин:

- надмірний ступінь концентрації фінансових ресурсів у державному бюджеті, що зводить нанівець фінансові можливості місцевих бюджетів в руках органів місцевого самоврядування щодо вирішення суспільних завдань відповідних територій (середній загальнодержавний рівень власних доходів місцевих бюджетів складає 3-5 %);

- орієнтація бюджетних видатків переважно на споживання, а не на розвиток, гіпертрофована соціальна спрямованість бюджетів, яка спричинює інфляційний тиск на економіку і не стимулює підприємницьку діяльність;

- слабка дохідна база та висока трансфертна залежність місцевих бюджетів, яка не відповідає потребам формування фінансово самодостатнього місцевого самоврядування;

- недосконалий порядок надання міжбюджетних трансфертів місцевим бюджетам з державного бюджету України, який зумовлює неефективну політику фінансового вирівнювання;

- нерозвиненість демократичних принципів функціонування бюджетної системи та організації бюджетного процесу, серйозні порушення у сфері розподілу і використання бюджетних коштів, відсутність дієвої системи суспільного контролю за станом державних та місцевих фінансів.

Для забезпечення проведення бюджетної децентралізації, на мій погляд, необхідно: провести чітке розмежування повноважень між органами державної влади і місцевим самоврядуванням, відповідно до якого має здійснюватися розмежування фінансових ресурсів; провести подальше кардинальне зміцнення дохідної бази місцевого самоврядування; сформувати ефективний механізм стимулювання податкових зусиль територіальних громад; встановити дієвий громадський контроль за рухом бюджетних ресурсів; втілювати в бюджетну практику принципи публічності та прозорості.

Висновки. Національна система міжбюджетних відносин потребує подальшого удосконалення, виходячи з динаміки фінансово-бюджетних одиниць та соціально-економічних показників розвитку адміністративно-територіальних одиниць на основі вартісних і якісних стандартів забезпечення місцевого населення комплексом суспільних благ. Становлення дієвого механізму міжбюджетних відносин істотним чином залежить від підвищення ефективності всього суспільного виробництва, від зміцнення і розширення бази оподаткування, від зростання податкових надходжень і збільшення частки власних доходів бюджетів всіх рівнів

Література

1. Бюджетний кодекс України (станом на 10 січня 2007 р.)[текст]–К.: Велес, 2007. – 64 с.

2. Бадида, М.П. Міжбюджетні відносини та соціально-економічний розвиток місцевих громад/М.П.Бадида Формування ринкових відносин в Україні. – 2008. - № 7(86). – С.46-51.

3. Мацюра, С.І. Трансферти в системі міжбюджетних відносин/С.І.Мацюра Актуальні проблеми економіки. – 2009. - №5 (95). – С. 223 – 229.

4. Шевчук, Н.Ю. Структура видатків місцевих бюджетів України та особливості їх побудови/ Н.Ю.Шевчук Актуальні проблеми економіки. – 2008. - № 5 (83). – С. 202-207.