Экономика/3. Финансовые отношения

Гайовик М. О., Голишевська Л. В.

Вінницький національний аграрний університет, Україна

Аналіз ефективності підтримки малого підприємництва

Досвід багатьох країн свідчить, що однією з ключових умов економічного зростання є розвиток підприємництва, насамперед малого. Це пояснюється тим, що розвиток малого підприємництва є основним чинником оптимізації та структуризації ринків, забезпечення еластичності попиту і пропозиції, мобілізації та відтворення основної маси національних ресурсів.

Мале підприємництво (МП) не даремно вважають окремим "малим" сектором ринкової економіки, а державну політику сприяння його розвитку – цілісною системою державного регулювання. Основним інструментом впровадження такої політики є державні програми підтримки МП. Бюджетні програми сприяння розвитку малого бізнесу, відповідно до визначеної мети й завдань, містять перелік заходів із зазначенням їх виконавців; є обмеженими в часі та щодо їх фінансового забезпечення.

Дослідженню цієї проблеми присвячено праці таких вчених як Колісник Г. М., Бережницька У., Варналія З. С., Колот В. М., Покропивний С. Ф..

Критерії ефективності підтримки МП повинні визначати ступінь взаємодії тих цілей, які стоять перед підприємствами цієї сфери. Ця ефективність визначається, як різниця між показниками результатів діяльності малих підприємств при підтримці та без неї. Щоб правильно вирішити дане питання, потрібно розрізняти ефективні підприємства на загальнодержавному та регіональному рівнях. Для дослідження ефективності підтримки МП потрібна методика оцінки ефективності підприємств у цілому.

В Україні не застосовується уніфікований перелік критеріїв ефективності виконання заходів програм підтримки МП, а чинне законодавче поле стосовно цього питання потребує вдосконалення. Наприклад, Методичними рекомендаціями щодо проведення аудиту ефективності виконання бюджетної програми передбачено, що за відсутності чітко визначених результативних показників бюджетної програми органи державної контрольно-ревізійної служби, уповноважені на проведення аудиту ефективності такої програми, разом із головним розпорядником коштів визначають найбільш значущі звітні дані про надані послуги, виконані роботи, реалізований продукт або фінансовий результат, що можуть характеризувати досягнення мети бюджетної програми. Таким чином, першочерговою проблемою залишається відсутність єдиного підходу й рекомендацій щодо відбору критеріїв. Адже, за таких умов, у різних регіонах України при визначенні критеріїв оцінки ефективності певних регіональних та місцевих програм можуть використовуватись показники, що кардинально відрізнятимуться, хоча за своїм призначенням повинні висвітлювати одне і те ж явище. [3]

Перспективна ефективність, що реалізується в умовах ризиків (виробничих, маркетингових, кредитних, фінансових, валютних), тому повинен використовуватися реальний підхід, за яким на основі співставлення прогнозів і реальних результатів можна виділити в ефективності підприємств частку, яка залежить від державної підтримки МП.

Ефективність підтримки МП виражається передусім у позитивному результаті який співставляється із витратами на його заощадження. Однак мета досягнення ефективності підтримки МП, може бути забезпечена різними видами державної підтримки. У процесі господарювання важливим є заощадливе використання наданих державою ресурсів, кількість яких є обмеженою.[2]

Потрібно зауважити, що всі показники обов’язково слід досліджувати в динаміці, а також щодо виконання їх планових значень. На основі зазначених результативних показників бюджетних програм у напрямі фінансово-кредитної підтримки МП можна вести облік та оцінювати не лише ефективність використання коштів на виконання заходів таких програм, а й визначати соціально-економічний ефект від їх впровадження.[1]

Таким чином, перспективним напрямом дослідження ефективності підтримки МП є оцінка внеску державної підтримки в отриманні результату, а також вдосконалення та розроблення законодавчо-нормативних актів. Зберігається нерозвиненість ринкових інститутів та ринкової інфраструктури, обмеженість внутрішнього попиту. Кошти виділені з бюджетів різного рівня на розвиток МП чиновники часто спрямовують на підтримку "своїх" підприємств.

Окрім того, істотним фактором, який понижує ефективність МП є податкова система, яка заганяє підприємства в тінь. При аналізі причин, які стримують розвиток МП, інтереси суб'єктів малого підприємництва можуть не збігатися з загальними рішеннями проблем, пов'язаних з реконструкцією економіки, забезпеченням зайнятості та поповненням бюджетів. Надзвичайно важливим є вивчення державної підтримки та формування пріоритетів розвитку малого підприємництва з позиції вирішення проблем зайнятості, створення нових та поновлення існуючих робочих місць. Потенціал позитивного впливу малого підприємництва на соціально-економічні процеси, не може використовуватися в повному обсязі до того часу, поки не будуть виявлені та ліквідовані негативні фактори, а також обґрунтовані шляхи та механізми поступального розвитку МП, як важливого сектора національної економіки.

Література

1. Бережницька У. Ефективність бюджетних програм фінансово-кредитної підтримки малого підприємництва / У. Бережницька // Вісник КНТЕУ. – 2010. - № 1. – С. 44-57

2. Колісник Г. М. Соціально-економічна ефективність підтримки малого підприємництва в Україні та світі / Г. М. Колісник // Науковий вісник Українського державного лісотехнічного університету. – 2004. - № 14.4. – С. 202-211

3. Рудник Р. В. Державна підтримка – запорука розвитку малого підприємництва в Україні / Р. В. Рудник // Проблеми підвищення ефективності інфраструктури. – 2010. - № 25. – 12-22