ОСОБЛИВОСТІ АУДИТУ ФІНАНСОВОГО СТАНУ ПІДПРИЄМСТВА

ЗДИРКО Н.Г., БІЛЕЦЬКА В.В.

У зв’язку з розвитком банківського кредитування в Україні все більшого значення набуває питання розвитку і реформування системи оцінки фінансового стану підприємств-позичальників. Також значний вплив на розмір прибутку визначеного в Звіті про фінансові результати за звітний період. Та нерозподіленого прибутку мають коригування, які здійснюють унаслідок змін в облікових оцінках, змін облікової політики, допущених помилок [1].

Наявність суттєвих помилок минулих періодів обумовлює недостовірність складеної фінансової звітності та не дає змоги здійснити реальну оцінку нерозподіленого прибутку, відображеного за балансом підприємства, а отже, і його фінансового стану [3].

Як відомо, фінансовий стан підприємства не може визначатися сукупністю показників, а тільки характеризуватися їх значеннями. Такі неточності у законодавстві вносять безлад у нормативно-правову базу фінансово-економічного законодавства України, позбавляють її функціональності. Аудит фінансового стану підприємства важливо починати з визначення платоспроможності і ліквідності. Наявність суттєвих помилок минулих періодів складеної фінансової звітності дасть недостовірну інформацію, тоді не буде можливості здійснити реальну оцінку нерозподіленого прибутку, відображеного за балансом підприємства,тобто його фінансового стану [5].

Дана проблема неодноразово досліджувалася провідними вітчизняними вченими, серед яких: С. Голов, В.Костюченко, І. Кравченко, Г. Ямборко, М. Коробова, В. Осмоловський та ін. Усі вони справедливо наголошують, що керівництво підприємств не надає належної уваги процесу формування облікової політики та облікових оцінок для правильності складання фінансової звітності.

Відповідно до «Положення про порядок здійснення аналізу фінансового стану підприємства, що підлягають приватизації, фінансовий стан підприємства визначено, як сукупність показників,що відображають наявність, розміщення і використання ресурсів підприємства, реальні і потенційні фінансові можливості підприємств. Але все ж таке можна з цим не погодитись,тому, що фінансовий стан підприємства – це поняття, в яких на перший план виноситься його якісний стан і відображення перспектив розвитку [4].

Стійка діяльність підприємства залежить як від обґрунтованості стратегії розвитку, маркетингової політики, від ефективного використання всіх існуючих в його розпорядженні ресурсів, так і від зовнішніх умов, до числа яких відносять податкову, кредитну, цінову політики держави та ринкову кон’юнктуру. Через це в якості інформаційної бази аналізу фінансового стану повинні виступати звітні дані підприємства, деякі задані економічні параметри і варіанти, при яких змінюються зовнішні умови його діяльності, котрі потрібно враховувати при аналітичних оцінках та прийнятті управлінських рішень[2].

Отже, аудит фінансового стану підприємства досліджує не лише фактичну ситуацію на підприємстві, його платоспроможність і ліквідність, а й перспективу зростання ділової активності, підвищення ефективності господарювання [5].

Підсумковою стадією аналізу фінансового стану є систематизація і групування результатів перевірки, одержаних у процесі аудиту фінансово-господарської діяльності підприємства. При цьому складається аналітична таблиця за розділами балансу доходів і витрат, у якій подаються планові і звітні показники виконання фінансового плану підприємства [4].

Аудитор, узагальнюючи свої розрахунки, повинен дати інтегральну оцінку фінансової стабільності і платоспроможності підприємства. Зокрема, він має визначити у своєму висновку такі показники:
а) ліквідність балансу - покриття зобов'язань підприємства його активами, строк переведення яких у гроші відповідає строку погашення зобов'язань;
б) ліквідність активів - величина, обернена терміну, необхідному для перетворення активів у гроші (чим менше часу потрібно для того, щоб цей вид активів перетворився у гроші, тим вища його ліквідність).

Аудит фінансового стану підприємства завершується розробленням заходів щодо поліпшення маркетингової діяльності, де передбачають підвищення економічної ефективності діяльності підприємства, зміцнення внутрішньовиробничого господарського розрахунку. Висновки і пропозиції за результатами аудиту повинні розроблятися по кожному підрозділу підприємства з участю економістів, фінансистів, бухгалтерів, аудиторів. Це дає змогу розробити більш конкретні організаційно-технічні заходи, які відображають особливості роботи кожного підрозділу підприємства [3].
Отже, аудит фінансового стану сприяє розвитку маркетингової діяльності, як основи ринкової економіки, спрямованої на рентабельне господарювання та задоволення потреб трудового колективу підприємства,а також ефективнішому прийняттю управлінських рішень.

Література:

1.Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні: Закон України від 16.07.1999 р. № 996- XIV.

2.Бадеха О.Л. Планування аудиту// Аудитор України. – 2010. - №11. С.33-35.

3Карпович А.А. Сучасні підходи до визначення поняття фінансовий стан підприємств// Вісник аграрної науки. – 2009. – С.63-65.

4.Мазур О.А. Аудит управління ризиком ліквідності// Аудитор України. – 2008. - №3. – С.17-22.

5.Нашкерська Г.В. Дослідження впливу проведених коригувань фінансової звітності на фінансовий стан та результати діяльності підприємства// Бухгалтерський облік і аудит. – 2009. – №1. – С.19-25.