Економіка/З. Фінан. відносини

Волинець В.І., Голишевська Л.В.

Вінницький Національний Аграрний Університет, Україна

Дефіцит бюджету України та шляхи його зменшення

Розвиток бюджетної системи України є досить проблематичним. Основною проблемою державного бюджету є його дефіцит, тобто перевищення видатків над доходами. Серед проблемних питань слід вирішити проблему дефіциту бюджету, та його наслідки.

Питання регулювання державою економічних процесів, збалансування державного та місцевих бюджетів, впливу державного дефіциту бюджету на економіку країни широко висвітлені в працях вітчизняних, та іноземних науковців. Значну увагу проблемі доцільності прийняття бюджету з дефіцитом та дослідження його впливу на економіку країни приділяють А. Гальчинський, В. Геєць, Е. Балацький, О. Василик, І. Луніна, І. Мітюков, С. Онишко, Г. П’ятаченко, Д. Полозенко, Х. Джером, І. Чугунов.

Бюджетний фонд як об'єктивно обумовлена економічна форма руху частини вартості валового продукту, що пройшла відповідні стадії розподілу і надійшла в розпорядження держави для задоволення суспільних потреб, виступає у вигляді централізованого фонду грошових коштів. Він характеризується великими масштабами, складною внутрішньою структурою, цільовим спрямуванням. Конкретний обсяг бюджетного фонду, джерела надходження та напрями використання коштів визначаються щорічними законами про Державний бюджет України, рух коштів фонду відображається в основному фінансовому плані України. Таким чином, державний бюджет, як і всі інші фінансові плани, має бути збалансованим, тобто обсяг доходів — дорівнювати обсягу видатків [1].

Цілком ідеального варіанту рівноваги існувати не може, тому постає проблема розподілу коштів та поповненню державного бюджету. Однією із головних проблем є перевищення видатків над доходами, тобто дефіцит бюджету. Для детальнішого подальшого аналізу дефіциту бюджету потрібно провести аналіз деяких показників (таблиця 1) [4].

Таблиця 1

Розподіл доходів та видатків державного бюджету за 2009 – 2011 роки (тис.грн)

Показники	2009	2010	2011	Відхилення в порівняні із 2010
Разом доходів у тому числі:	245 309 356,4	254 995 704,1	281 464 879,4	26 469 175,3
- загальний фонд	184 628 215,8	210 091 367,3	238 581 192,9	28 489 825,6
- спеціальний фонд	60 681 140,6	44 904 336,8	42 883 686,5	-2 020 650,3
Разом видатків у тому числі:	274 156 440,7	307 748 182,9	321 920 850,3	14 172 667,4
- загальний фонд	194 412 348,5	240 987 254	279 087 019,8	38 099 765,8
- спеціальний фонд	79 744 092,2	66 760 928,9	42 833 830,5	-23 927 098,4
Дефіцит бюджету, всього у тому числі:	28 847 084,3	52 752 478,8	40 455 970,9	-12 296 507,9
- загальний фонд	9 784 132,7	30 895 886,7	40 455 826,9	9 559 940,2
- спеціальний фонд	19 062 951,6	21 856 592,1	144	-21 856 448,1
Граничний розмір державного боргу України	193 076 747,3	315 715 906,3	375 643 401,9	59 927 495,6

Як видно з даних показників при збільшенні доходів бюджету за статистикою і збільшуються видатки. Зокрема у державному бюджеті України у 2011 році доходи збільшились на 26 469 175,3 тисячі гривень порівняно із 2010 роком. А видатки збільшились на 14 172 667,4 тисячі гривень. Зокрема позитивним явищем є перевищення доходів над видатками. Але з іншої сторони хоч і дефіцит бюджету зменшився на 12 296 507,9 тисяч гривень та його існування збереглося.

Необхідно констатувати, що в Україні значно зріс державний борг. Це негативно позначається на стані збалансованості бюджету наступних років, оскільки навантаження на погашення основної частини боргу та виплату процентів за боргом відбуваються за рахунок видаткової частини державного бюджету. Необхідно зазначити, що більшість запозичень, взятих Україною протягом цих років, залучалися на коротко- та середньостроковій основі. Це негативно вплинуло на стан бюджетної політики країни, адже необхідно щорічно виплачувати значні відсотки за користування кредитними ресурсами та великі суми на погашення основної суми боргу [3].

У більшості країн світу, у тому числі в Україні, бюджетні дефіцити набули хронічного характеру, що сприяло поглибленню фінансової нестабільності. Вони дають поштовх інфляційним процесам і відволікають значні обсяги фінансових ресурсів з приватного сектору. Неконтрольованість і зняття питання про бюджетне обмеження дефіциту є причиною погіршення фінансової дисципліни в країні та поглиблення фінансової безвідповідальності урядів.

За наявності бюджетного дефіциту держава повинна обирати оптимальні заходи для його ліквідації. У світовій практиці застосовуються два методи подолання бюджетного дефіциту: емісійний і беземісійний.

Емісійний метод покриття бюджетного дефіциту пов’язаний з використанням грошово-кредитної емісії. Такий метод вважається недостатньо ефективним, оскільки може негативно вплинути на економічну ситуацію в країні.

Більш обґрунтованим вважається вирішення проблеми бюджетного дефіциту неемісійним методом за рахунок внутрішніх джерел, шляхом збільшення податків чи інших доходів або скорочення видатків [2].

Внутрішніми джерелами покриття бюджетного дефіциту можуть бути кредити Національного банку України, доходи від операцій з цінними паперами тощо. Зовнішніми джерелами можуть слугувати кредити міжнародних фінансових установ та іноземних держав, а також безоплатна і безповоротна фінансова допомога під цільові програми. Водночас використання зовнішніх та внутрішніх кредитних джерел покриття бюджетного дефіциту зумовлює виникнення внутрішнього та зовнішнього боргу держави, що включає додаткові витрати на його обслуговування. Тому економічна політика держави має бути спрямована на зменшення бюджетного дефіциту за рахунок збільшення доходів шляхом створення сприятливих умов для розвитку підприємницької діяльності та скорочення витрат бюджету і, в першу чергу, за рахунок обмеження витрат на утримання апарату управління, видатків на оборону тощо [5].

Отже, значною проблемою України є дефіцит державного бюджету. Коли дефіцит є стабільним це є негативним наслідком для держави і тому слід приймати міри щодо його зменшення. Методи покриття державного бюджету є зовнішні та внутрішні. Зазвичай краще використовувати внутрішні методи збільшення доходів і зменшення витрат, оскільки зовнішні джерела – це є кредити, які з часом потрібно погашати, що може призвести до нового виникнення державного дефіциту.

Література:

1. Бюджетний кодекс України: за станом на 1 січн. 2011 р. / Верховна Рада України . – Офіц вид. – К.: Парлам. Вид-во, – 2010.

2. Макаренко Є.В. Ефективна фінансова політика та місце бюджетного дефіциту щодо її забезпечення [Текст] / Є.В. Макаренко // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. – 2009. – № 3. С. 25–35.

3. Пасічний М.Д. Дефіцит державного бюджету в умовах трансформаційної економіки України [Текст] / М.Д. Пасічний // Наукові праці НДФІ 1. – №46. – 2009. С. 10–18.

4. Про Державний бюджет України на 2011 рік закон України: за станом на 1 січня 2011 р. / Верховна Рада України. – Офіц. Вид. – К.: Парлам. Вид-во, 2010.

5. Степанова В.О. Фінансування дефіциту державного бюджету України [Текст] / В.О. Степанова // Вісник Бердянського університету менеджменту і бізнесу. – №2(10). – 2010. – С. 127–131.