Марценюк-Розарьонова О.В.

асистент кафедри фінансів та кредиту, ВНАУ

Іщенко О. В.

Студент ВНАУ

Сучасна монетарна політика в Україні

Сучасний етап розвитку економіки України висуває нові вимоги до економічної політики держави, які полягають у необхідності зміщення акцентів із зовнішньої орієнтації економіки на активізацію та стимулювання розвитку внутрішнього ринку. Для цього грошово-кредитна політика Національного банку України як складова частина економічної політики країни, має забезпечити відповідне монетарне підґрунтя для стабільного соціально-економічного розвитку - цінову стабільність та низьку інфляцію у довгостроковому періоді.

Основними завданнями, що розв’язуються в роботі є: визначення поняття та значення грошово-кредитної політики для розвитку держави, аналіз проведення грошово-кредитної політики під час економічної кризи та визначення напрямків вдосконалення грошово-кредитної політики в Україні.

В досліджені використані доробки сучасних вітчизняних вчених у галузі щодо питань грошово-кредитної політики – Н.І. Kocтiнa, В.С. Стельмаха, А.М. Мороза, І.Лютого, А. Гриценка, Т. Кричевського, Я. Грудзевича, А.Єпіфанова, В.Міщенка, Н.Гребеник, П.Нікіфорова, В.Осецького, Н.Островського та інших, які плідно досліджували проблеми грошово-кредитної політики в Україні, теоретичні та методологічні засади її здійснення.

Грошово-кредитну (або монетарну) політику звичайно визначають як комплекс взаємопов'язаних заходів з регулювання грошово-кредитного ринку, які проводить держава через центральний банк.

Найважливішими видами активів центрального банку є державні цінні папери, позики комерційним банкам, золотовалютні резерви та інші активи.

Регулювання центральним банком пропозиції грошей у національній економіці називають монетарною політикою. Для цього центральний банк використовує прямі та непрямі знаряддя. Знаряддя прямого регулювання застосовують у країнах, що розвиваються, та у країнах з перехідною економікою. Трьома непрямими інструментами монетарної політики, які використовуються у країнах з розвинутим ринком грошей, є:

- операції на відкритому ринку;

- зміна облікової ставки;

- зміна норми резервування;

Центральний банк використовує знаряддя монетарної політики для стабілізації національної економіки, зокрема для досягнення таких цілей:

1. економічного зростання;

2. високого рівня зайнятості;

3. стабільного рівня цін;

4. стабільності на фінансових ринках;

5. стабільності процентних ставок;

6. стабільного курсу національної валюти.

Центральний банк не може прямо досягти поставлених цілей. За допомогою трьох своїх знарядь він намагається вплинути на поточні й проміжні змінні, щоб досягти бажаного рівня основних макроекономічних змінних. Отже центральний банк виступає в ролі провідника, автора грошово-кредитної політики, тобто її головного суб’єкта, а об’єктом регулювання виступає грошовий ринок і грошова маса.

Проте слід зазначити, що при розробці грошово-кредитної політики, визначенні її основних параметрів центральний банк орієнтується на макроекономічні показники, які визначаються органами законодавчої і виконавчої влади [1, 263].

Найбільш прийнятним є визначення, яке відносить до грошово-кредитної політики ті закони та дії регулятивного характеру, які здійснюються безпосередньо центральним банком чи за його участю та реалізуються через грошовий ринок у всіх його різновидах, включаючи валютний. За такого підходу грошово-кредитна політика набуває чітких, економічно обумовлених меж, внутрішньо єдиної інституційної основи, тобто охоплює грошовий ринок і банківську систему. У такому трактуванні грошово-кредитна політика виступає як системний, організаційно оформлений регулятивний механізм зі своїми специфічними цілями, інструментами та роллю в економічній системі [2, 478].

Економічна та фінансова криза значно вплинула на функціонування грошово-кредитного ринку у 2009 році. Значне зниження продукцію, згортання іноземних інвестицій, суттєве ускладнення доступу до зовнішніх фінансових ресурсів, необхідних для реформування економіки, викликало падіння виробництва, експорту, зменшення всіх видів доходів, особливо валютних, обумовите перевищення попиту на іноземну валюту над її пропозицією. Це на початку року спровокувало девальваційні процеси, ажіотажні настрої у населення щодо купівлі валюти та вилучення коштів і банківської системи, що відобразилося на її ослабленні, зменшенні кредитування економіки, скороченні золотовалютних резервів Національного банку.

Аналіз основних макроекономічних показників засвідчив, що економіка країни наразі перебуває на етапі посткризового відновлення та створення надійної бази для забезпечення високих темпів економічного зростання в середньостроковій перспективі. Зміни, які відбулися впродовж січня-вересня 2010 року в економіці, відповідним чином відобразилися як у фінансовій сфері, так і на грошово-кредитному ринку зокрема. Серед головних позитивних змін у цей період можна виділити такі:

а) зниження інфляційного тиску на споживчому ринку-у розрахунку до відповідного місяця попереднього року індекс споживчих цін(ІСЦ) у вересні 2010 року становив 110,5% (порівняно з 115,0% у вересні та 112,3% у грудні 2009 року) та був у межах значення Урядового прогнозу щодо споживчої інфляції (113,1%);

б) покращення показників функціонування банківської системи-зріс регулятивний капітал банків ( на 10,8%), знижено рівень збитків банків (до 10,0 млрд. грн. порівняно з 20,9 млрд. грн. за аналогічний період 2009 року);

в) прискорення темпів зростання обсягів коштів на рахунках в банках. Протягом поточного року фіксується стабільне зростання обсягів депозитів у банківській системі, темпи яких у ІІІ кварталі (8,0%) були вищі за темпи у І та ІІ кварталах (3,1% та 7,7% відповідно). Крім того, слід зазначити, що за станом на 1 жовтня 2010 року кошти населення вперше перевищили рівень, який був до початку економічної та фінансової кризи;

г) зниження вартості коштів-вартість кредитів у національній валюті на термін понад 31 день ( без урахування кредитів овердрафт) знизилася з 18,0% у грудні 2009 року до 16,4% у вересні 2010 року;

д) певна активізація процесів кредитування-у ІІІ кварталі 2010 року тенденція до збільшення загального обсягу кредитних вкладень набула чітких рис. Помісячне збільшення кредитних вкладень фіксувалося протягом усього ІІІ кварталу і в цілому становило 3,4% (порівняно зі зменшенням на 2,9% у І кварталі та незначним збільшенням на 0,1% у ІІ кварталі) [3].

Прогноз розвитку економіки країни у 2011 році враховує світові тенденції, які характеризуються ознаками подальшого виходу з кризи із відповідним зростанням попиту, посиленням дисципліни трансакцій і фінансової діяльності, підвищенням ролі держави в управлінні економікою. Очікується поступове відновлення попиту на продукцію та послуги українського виробництва на зовнішніх ринках, активізація діяльності зовнішніх інвесторів. Збільшення притоку іноземного капіталу в країну відбуватиметься як за рахунок реалізації проектів, спрямованих на підготовку та проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи з футболу 2012 року, так і шляхом здійснення приватизаційної програми. Посилення внутрішньої фінансової дисципліни на всіх рівнях сприятиме скороченню припливу короткострокового спекулятивного капіталу, що зменшуватиме ризики кризового рецидиву.

Очікується, що зростання реального ВВП у 2011 році становитиме 4,5%. Прогнозується певне збільшення чисельності зайнятого населення в економіці (до 20,6 – 20,4 млн. осіб) та зниження рівня безробіття (до 7,6 – 8,1 %%), а також зростання реальної заробітної плати на 4% [4].

Загальний розвиток валютного ринку у 2012-2014 роках визначатиметься низкою вже існуючих тенденцій, а також ефективністю зусиль, спрямованих на поглиблення структурних перетворень у вітчизняній економіці. Суттєвий вплив на динаміку загального балансу попиту та пропозиції іноземної валюти матимуть заплановані обсяги платежів за зовнішніми борговими зобов’язаннями, а також структура їх фінансування. При цьому розмір надходжень за зовнішніми кредитами значною мірою впливатиме на загальний стан не лише рахунку операцій з капіталом та фінансових операцій, але й всього платіжного балансу. Тому нетто-баланс попиту та пропозиції іноземної валюти на внутрішньому ринку та курсова динаміка гривні знаходитимуться під прямим впливом позичкової активності вітчизняних банків та підприємств[4].

Проаналізувавши формування та розвиток грошово-кредитної (монетаристської) політики, вплив держави на стан економіки України за роки незалежності можна сказати, що в нашій країні відбувалися «злети» і «падіння» грошово-кредитної системи, що свідчить про неможливість повної стабільності грошово-кредитної системи.

Для ефективного розвитку грошово-кредитної (монетаристської) політики потрібно:

• чітко встановити план дій щодо вирішення проблем грошово-кредитної політики з метою ліквідування наслідків нещодавньої економічної кризи;

• не «копіювати» грошово-кредитну політику інших країн, а використовуючи досягнення цих країн сформувати і розвивати, свою монетаристську політику, яка б підходила менталітету, українців, нашим традицій ведення підприємницької діяльності;

• повернути довіру фізичних та юридичних осіб до НБУ та комерційних банків України шляхом зменшення процентної ставки з метою надання банками кредитів й заохочування населення для створення нових підприємств, фірм, компаній, новітніх технологій тощо, до стимулювання та подальшого розвитку тих галузей промисловості в яких Україна має хист, що призведе до руху та збільшення капіталу, які необхідні як грошово-кредитній системі, так економіці України в цілому;

• частково реформувати грошово-кредитну політику з метою сприяння розвитку як малого бізнесу (на сьогодні в Україні він займає досить важливе значення), так і великого бізнесу України;

• зменшити видатки на утримання державного апарату, але збільшити соціальні видатки, видатки на фінансування розвитку економіки, що в свою чергу позитивно вплине на розвиток грошово-кредитної системи України.

Література

1. Монетарна політика Національного банку України: сучасний стан та перспективи змін / За ред. В.С. Стельмаха.-К.: Центр наукових досліджень Національного банку України, УБС НБУ, 2009.-404 с.

2. Гроші та кредит: Підручник /За заг. ред. Савлука М.І.– К.: КНЕУ, 2006.-744с. 

3. Монетарний огляд за ІІІ квартал 2010р. / Департамент монетарної політики Національного банку України // www.bank.gov.ua.

4. Основні тенденції грошово-кредитного ринку України // www.bank.gov.ua.