Бучковська Г.І.

Науковий керівник: Калинич Я. Д.

Буковинська державна фінансова академія.

Причини та наслідки безробіття в Україні

Безробіття є одним з найважливіших показників використання людських ресурсів у виробничому процесі. Наявність безробіття в суспільстві свідчить про недовикористання трудових ресурсів. Надмірне безробіття, без сумніву, негативно відображається на всій економіці країни.

Актуальність теми полягає в тому, що проблема безробіття є важливим явищем в економіці кожної країни, а особливо, якщо вона перебуває в кризовому стані.

Питанням безробіття в економічній присвячені праці таких науковців, як О. Чурилов, А. Нікіфоров, О. Вольська, В Фатеєнко, В. Галицький, Л. Єневич, В. Саульська, Н. Гаркавенко, Л. Вальнева, Ю. Маршавіна, Я. Міклош та інші.

Безробіття - це соціально-економічне явище, за якого частина працездатного населення не може знайти роботу, стає відносно надлишковою, поповнюючи резервну армію праці.

За класифікацією Міжнародної організації праці безробітними є особи у віці 15-70 років, як зареєстровані, так і незареєстровані на біржі праці, які одночасно задовольняють три умови: не мають роботи (прибуткового заняття), шукають роботу або намагаються організувати власну справу, готові приступити до роботи впродовж наступних двох тижнів [6].

Безробіття вважається, з одного боку, важливим стимулятором активності працюючого населення, а з іншого – великим суспільним лихом. Всі країни світу прикладають багато зусиль для подолання безробіття, але жодній ще не вдалося ліквідувати його повністю. Взагалі експерти Міжнародної організації праці вважають, що найближчими роками в середньому в світі рівень безробіття досягне 10% і повністю ліквідувати його не зможе жодна країна [6]. Аналіз результатів обстеження, що проводилося Держкомстатом України у 2011 році свідчить, що для українського суспільства проблема безробіття все ще залишається надзвичайно гострою. Основні причини безробіття наведені в табл.1.

Таблиця 1

Динаміка кількості незайнятого населення, що перебувало на обліку в державній службі зайнятості, за статтю та професійними групами у

1999-2010рр.

(на кінець звітного періоду; тис. осіб)

Рік	Всього	за статтю
		жінки	чоловіки
1999	1204,6	744,3	460,3
2000	1188,0	746,5	441,5
2001	1028,8	655,7	373,1
2002	1055,2	674,7	380,5
2003	1003,7	635,1	368,6
2004	998,9	628,0	370,9
2005	903,5	545,7	357,8
2006	780,9	468,3	312,6
2007	660,3	393,7	266,6
2008	876,2	477,9	398,3
2009	542,8	291,3	251,5
2010	564,0	303,8	260,2

Отже, порівнявши загальну кількість безробітного населення, в 2010р. кількість безробітного населення зросла на 21,2 тис. осіб. порівняно з 2009р., хоча в 2010 році порівняно з 2000 роком вона знизилась на 624,0 тис. осіб і така тенденція спостерігається до 2007 року. Кількість безробітного населення, звільнене з економічних причин, за станом здоров’я, демобілізовані з військової строкової служби та з інших причин з кожним роком знижується, що вже є позитивно. Що стосується звільнених за власним бажанням, у зв’язку із закінченням строку контракту, то їх кількість щороку зростає. Не працевлаштованих осіб після закінчення загальноосвітніх та вищих навчальних закладів постійно збільшується, в 2008році їх кількість стала такою ж, як і в 2010році – 18,3 тис. осіб, що є негативним соціальним явищем [7].

Серед негативних соціальних наслідків безробіття можна виділити найбільш значимі [4]: 1) Незайнята робоча сила означає недовикористання економічного потенціалу суспільства, прямі економічні втрати, що є наслідком природного й фактичного безробіття. 2) Безробіття скасовує вимоги профспілок про підвищення заробітної плати, як би спрацьовує на користь вимог союзів підприємців. 3) При тривалому безробітті працівник втрачає кваліфікацію, а одержання нової кваліфікації й адаптація до нових умов часто протікають для нього болісно. 4) Безробіття веде до прямого падіння раніше досягнутого рівня життя.Сам факт безробіття наносить людині найтяжку психологічну травму, порівняну із самими неприємними обставинами.

Сучасна економіка України потребує створення змішаної регулюючої системи, яка поєднувала б елементи суто ринкового регулювання з державним. Регулювання може бути спрямоване на досягнення дійсно активного характеру ринкових перетворень. Механізмові регулювання відтворення робочої сили необхідно надати властивостей гнучкої адаптації до змін загальноекономічної ситуації адекватно реагувати на них в умовах стабільності економічних регуляторів [2]. Безробіття становить загрозу стабільному національному розвиткові та національній безпеці, оскільки може виступати головною причиною соціально-економічної дестабілізації серед працівників великих промислових та ключових у життєзабезпеченні країни підприємств або ж добре організованих професійних груп [1].

Виділимо такі основні пропозиції щодо скорочення безробіття: 1) Упровадження єдиної інформаційно-аналітичної служби зайнятості; 2) Удосконалення статистики робочих місць, виведення її з тіні. Служби зайнятості пропонують клієнтам інформацію головним чином про низькооплачувані робочі місця; 3)Підготовка робочої сили, кваліфікація і перекваліфікація працівників відповідно до потреб ринку праці і заявлених потреб роботодавців, тобто до реального попиту на працю, оцінка якого з боку органів влади є неадекватною; 4) Стимулювання переходу з контингенту безробітних або потенційно безробітних до економічно неактивного населення шляхом спрощення процедур розрахунку пенсії, обліку виробничого стажу і виходу на пенсію.

Отже, у реальному житті безробіття виступає як перевищення пропозиції робочої сили над попитом на неї. Це економічне явище негативно впливає на фінансове становище жителів країни, на їх платоспроможність, тому уряди всіх країн в т.ч. і України повинні проводити активних контроль за рівнем безробіття в країні, а також зменшувати його рівень до природного.

Література:

1. Баланда А. Соціально-економічні ризики та наслідки безробіття в Україні// Економіка та держава. – 2007. - №4. – С.75-78.

2. Гаркавенко Н.О. Проблеми зайнятості та безробіття на національному ринку праці//Формування ринкових відносин в Україні. – 2007. -№4 – С. 168-172.

3. Петрова І.Л. Проблеми та перспективи мінімізації безробіття//Економіка та держава. – 2006. - №5. –С.90-92.

4. Фатеєнко Н.В. Соціально-економічні наслідки безробіття//Формування ринкових відносин в Україні. – 2007. - №7-8. (№8). С.114-117.

5. Фінансово-економічні аспекти розвитку ринку праці та боротьби з безробіттям/П.О. Нікіфоров, А.О. Вольська// Фінанси України. – 2008. - №10. –С. 22-30.

6. Чурилов О.В. Безробіття в Україні: причини, види, наслідки//Наукові доробки молоді-вирішенню проблем європейської інтеграції: 35 наук. статей у 2 т. – Х.: Континент, 2008.-С. 182-184.

7. http://www.ukrstat.gov.ua – офіційний сайт Державного комітету статистики України.