Бающенко А.О., Іваніна О.О.

Донецький національний університет економіки і торгівлі

імені Михайла Туган-Барановського, Україна

Методичні процедури впровадження ефективної системи контролю виробничих запасів виробничих підприємств

 

У системі заходів по вдосконаленню господарського механізму пошук шляхів найбільш раціонального використання виробничих запасів посідає важливе місце. У цьому зв’язку  неодноразово відзначалося, що в умовах переходу підприємств на нові принципи господарювання і управління особливого значення набуває економія матеріалів, оскільки ефективність їх використання вирішальним чином позначається на кінцевих результатах виробництва. Як відомо, завдання по забезпеченню економії матеріалів багатопланове й охоплює ряд складних проблем. Одна з них – це посилення ролі контролю за відпуском виробничих запасів і раціональним використанням їх у виробничому циклі. Саме тому назріла необхідність у вдосконаленні діючої методики внутрішнього контролю за рухом і використанням матеріальних ресурсів.

В економічній літературі багатьма авторами розглядаються питання контролю формування та використання виробничих запасів, зокрема такими, як: Бурцев В.В., Нападовська Л.В., Іляшенко С., Ладутько Н.І., Булавіна Л.Н. та ін..

Але, все ж, доцільним буде розглянути контроль виробничих запасів як систему та виділити заходи, що можуть поліпшити її ефективність. До складових елементів цієї системи можна віднести: субєкт, обєкт контролю, мету контролю, контрольні завдання. Отже, розглянемо всі вказані вище складові системи контролю виробничих запасів.

На підприємстві під контролем використання виробничих запасів слід розуміти організовану систему нагляду і перевірок, спрямовану на виявлення фактів неправильного і несвоєчасного оформлення первинної документації на відпуск матеріалів, необґрунтованого їх відпуску і витрачання у процесі виробництва.

До суб’єктів контролю виробничих запасів можна віднести керівництво або адміністрацію підприємства, працівників бухгалтерії, у т.ч. головного бухгалтера, начальника виробничого відділу, начальники відділів постачання та збуту.

З метою підвищення якості проведення контролю доцільно чітко визначити його об'єкти. Так, стосовно до процесу використання виробничих запасів, увага повинна бути спрямована на дотримання норм витрат, раціональність використання матеріалів у виробництві.

Мета безпосередньо внутрішнього контролю запасів полягає в їх збереженні на всіх етапах руху та раціональному витрачанні.

У зв'язку з тим, що в усій сукупності контрольних операцій, здійснюваних працівниками бухгалтерії найбільш важливим є контроль за витратами виробництва і, зокрема, за використанням виробничих запасів, необхідно, на наш погляд, виділити основні завдання контролю.

На наш погляд, найбільш істотними завданнями є такі:

контроль обґрунтованості відпуску матеріалів відповідно до встановлених лімітів;

перевірка ефективності використання активів структурними підрозділами підприємства;

встановлення осіб, які розпоряджаються відпуском матеріалів, і осіб, відповідальних за витрачення цінностей у процесі видобутку корисних копалин.

Напрямки вирішення вказаних завдань викладені в економічній літературі, однак на практиці ефективність їх вирішення залежить від ряду причин. Найчастіше недоліки в організації контролю даної ділянки облікових робіт виникають через невизначеність у виборі об'єктів контролю, відсутність планів тематичних перевірок, а також недбайливе виконання працівниками, що здійснюють контроль, своїх функцій.

На наш погляд, контроль, здійснюваний на підприємстві, повинен охоплювати такі основні стадії руху виробничих запасів: надходження, формування матеріальних запасів і найголовніше використання у виробничому циклі.

Зокрема, контроль за використанням виробничих запасів в процесі виробництва доцільно здійснювати по таких напрямках:

контроль документального оформлення відпуску виробничих запасів;

перевірка відповідності фактичного відпуску матеріалів на виробництво за встановленим лімітом;

контроль відповідності витрачання матеріалів затвердженим нормам і нормативам;

контроль за відходами і поверненням невикористаних матеріалів;

контроль правильності віднесення матеріальних витрат на собівартість продукції.

Ми вважаємо, що ретельного дослідження потребує методика контролю за відпуском виробничих запасів зі складів, оскільки застосування ЕОМ розкриває нові можливості, котрі доцільно використати при проведенні контролю.

Отже, можна зробити висновок, що внутрішній контроль виробничих запасів слід розглядати як систему. Мета внутрішнього контролю запасів полягає в їх збереженні на всіх етапах руху та раціональному витрачанні. Досягти цього можна шляхом мінімізації втрат запасів внаслідок розкрадання, зловживань, псування, позавиробничого витрачання, а також забезпеченням ефективної взаємодії з виробничим відділом, відділами постачання та збуту. При цьому має даватися об’єктивна оцінка стану бухгалтерського обліку на всіх стадіях діяльності господарства, фінансової звітності.

 

Література:

1. П(с)БО 9 "Запаси", затверджено наказом Міністерства фінансів України №246 від 20.10.99 р.(зі змінами і доповненнями).

2. Наказ Міністерства статистики України «Про затвердження типових форм первинних документів з обліку сировини і матеріалів» від 21.06.96 р. №193 

3. Ладутько Н.И. Учет, контроль и анализ материальных ресурсов. - Мн.: ИНФРА-М, 1999.

4. Булавина Л.Н. Бухгалтерский учет и аудит материально-производственных запасов: Учеб. пособ. для вузов по эконом. спец. - М.: финансы и статистика, 2001. - 143 с.