Єрмак О.М.
Науковий
керівник: асистент Бєлгородцева М.О.
Донецький
національний університет економіки і торгівлі
імені
Михайла Туган-Барановського
МЕТОДИ НАРАХУВАННЯ АМОРТИЗАЦІЇ У БУХГАЛТЕРСЬКОМУ ТА ПОДАТКОВОМУ ОБЛІКУ
В умовах гострої фінансово-платіжної кризи, в якій
опинилася вся економіка України, незалежно від сфери власності, важливе
значення мають такі процеси, як збільшення надходжень до державного бюджету та збільшення внутрішніх джерел коштів
підприємств, необхідних для інвестування виробничо-господарської діяльності та
оновлення матеріально-технічної бази.
Значний вплив на зазначені процеси здійснює
амортизаційна політка, яка проводиться як на рівні держави (як складова
економічної політики), так і на рівні окремих підприємств (як складова
облікової політики підприємства). Але амортизаційна політика, що проводиться
сьогодні в Україні, є не досконалою. Це суттєво впливає на ведення бухгалтерського
обліку, зокрема основних засобів.
Проблеми обліку і
нарахування амортизації основних засобів є предметом особливої уваги
економічної науки, оскільки амортизація як економічна категорія, одночасно
виступає як витрати виробництва та як джерело відтворення і, як наслідок,
впливає на широке коло економічних показників - собівартість, ціну, прибуток,
податки, кількісні та якісні оцінки виробничого потенціалу тощо.
Вагомий внесок у
розвиток теоретичних основ і методологічних підходів до вирішення цих питань
зробили вітчизняні вчені: Ф.Ф. Бутинець, Н.Г. Виговська, С.Ф. Голов, М.Я. Дем'яненко,
В.М. Жук, Г.Г. Кірейцев, В.Г. Лінник, М.Ф.Огійчук, Ю.І. Осадчий, П.Т. Саблук,
В.В. Сопко, Л.К. Сук та інші вчені; зарубіжні дослідники: В.Ф. Палій, Я.В. Соколов,
Е.С. Хендріксен.
Метою даної роботи є визначення проблем обліку і нарахування
амортизації основних засобів у бухгалтерському та податковому обліку з метою встановлення
напрямів удосконалення.
Амортизаційна політика підприємства
значною мірою відбиває політику держави, оскільки базується на принципах,
методах і нормативах амортизаційних відрахувань, затверджених законодавчими та
нормативними актами Кабінету Міністрів України.
Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 7
"Основні засоби" визначає
методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про основні
засоби, інші необоротні матеріальні активи та незавершені капітальні інвестиції
в необоротні матеріальні активи, а також розкриття інформації про них у
фінансовій звітності. Крім
того, в даному П(С)БО розкриті питання амортизації зазначених об’єктів.
Відповідно до П(С)БО 7 амортизація - систематичний розподіл вартості, яка амортизується,
необоротних активів протягом строку їх корисного використання (експлуатації) [1].
Об’єктом амортизації є основні засоби (крім землі).
Амортизації в податковому обліку нараховується
протягом строку корисного використання (експлуатації) об’єкта, установленого
платником податку, але не менше мінімально допустимого строку, помісячно,
починаючи з місяця, наступного за місяцем введення об’єкта основних засобів в
експлуатацію і зупиняється на період його реконструкції, модернізації, інших
видів поліпшення та консервації.
На відміну від бухгалтерського обліку
невиробничі та безкоштовно одержані основні фонди амортизації не підлягають.
Податкова амортизація нараховується з кварталу, наступного за кварталом
придбання основнх засобів. У бухгалтерському обліку нарахування амортизації
починається з місяця, наступного за місяцем введення в експлуатацію об’єкта
основних засобів [2].
Для розрахунку амортизаційних
відрахувань всі основні фонди розподіляються за групами згідно пп. 145.1. Податкового кодексу:
група 1 - земельні
ділянки
група 2 - капітальні
витрати на поліпшення земель, не пов'язані з будівництвом
група 3 - будівлі,
споруди, передавальні пристрої
група 4 - машини та
обладнання з них: електронно-обчислювальні машини, інші машини для
автоматичного оброблення інформації, пов'язані з ними засоби зчитування або
друку інформації, пов'язані з ними комп'ютерні програми, інші інформаційні
системи, комутатори, маршрутизатори, модулі, модеми, джерела безперебійного
живлення та засоби їх підключення до телекомунікаційних мереж, телефони мікрофони
і рації, вартість яких перевищує 2500 гривень.
група 5 - транспортні
засоби
група 6 -
інструменти, прилади, інвентар (меблі)
група 7 -
тварини
група 8 - багаторічні
насадження
група 9 - інші
основні засоби
група 10 -
бібліотечні фонди
група 11 - малоцінні
необоротні матеріальні активи
група 12 - тимчасові
(нетитульні) споруди
група 13 - природні
ресурси
група 14 - інвентарна
тара
група 15 - предмети
прокату
група 16 -
довгострокові біологічні активи
Вибір методу нарахування амортизації є важливим елементом системи.
Обираючи метод нарахування амортизації, підприємства мають звернути увагу на
переваги та недоліки кожного з методів у певних виробничих умовах.
Амортизація основних засобів нараховується із
застосуванням таких методів:
1) прямолінійного,
за яким річна сума амортизації визначається діленням вартості, яка
амортизується, на строк корисного використання об'єкта основних засобів;
2) зменшення залишкової вартості, за яким річна сума амортизації
визначається як добуток залишкової вартості об'єкта на початок звітного року
або первісної вартості на дату початку нарахування амортизації та річної норми
амортизації. Річна норма амортизації (у відсотках) обчислюється як різниця між
одиницею та результатом кореня ступеня кількості років корисного використання
об'єкта з результату від ділення ліквідаційної вартості об'єкта на його
первісну вартість;
3) прискореного зменшення залишкової вартості, яка обчислюється відповідно
до строку корисного використання об'єкта і подвоюється.
4) кумулятивного, яка розраховується діленням
кількості років, що залишаються до кінця строку корисного використання об'єкта
основних засобів, на суму числа років його корисного використання;
5) виробничого, за яким місячна сума амортизації визначається як добуток
фактичного місячного обсягу продукції (робіт, послуг) та виробничої ставки
амортизації. Виробнича ставка амортизації обчислюється діленням вартості, яка
амортизується, на загальний обсяг продукції (робіт, послуг)[3].
У бухгалтерському обліку, на відміну від податкового, нарахування
амортизації робиться не в цілому по групі, а по окремому об’єкту основних
засобів щомісячно.
Проаналізувавши методи нарахування
амортизації основних засобів слід зазначити, що жоден з цих методів не дає
однозначної відповіді на проблему розподілу амортизованої вартості.
Отже для покращення амортизаційної політики слід:
– дозволити підприємствам
самостійно обирати й змінювати метод амортизації, з повідомленням податкових
органів до початку податкового року;
– запровадити контроль
за цільовим використанням амортизаційних коштів у разі, коли підприємства
обирають нелінійні методи амортизації (зменшення залишкової вартості чи
кумулятивний);
– трактувати
амортизацію як економічний процес, що грунтується на рацінальних строках служби
основних засобів, тощо [ 4].
Література:
1. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 7 «Основні
засоби», затверджений наказом МФУ від 27.04.2000 р. зі змінами і доповненнями.
2.
Бухгалтерський фінансовий облік: Підручник для студентів спеціальності
“Облік і аудит” вищих навчальних закладів. / За ред. проф.Ф.Ф. Бутинця. – 7-ме
вид., доп. і перероб. – Житомир: ПП “Рута”, 2006. – 832 с
3.
Податковий Кодекс
України від 23 грудня 2010 року № 2856-VI.