Экономические науки/7.
Учет и аудит
Бабаліч І.С., науковий керівник к.е.н. Разборська О.О.
Вінницький торговельно-економічний інститут Київського
національного торговельно-економічного університету, Україна
Теоретичні та методологічні основи фінансового контролю виробничої
діяльності підприємств машинобудівної галузі
Актуальність
дослідження. В умовах переходу України до ринкових відносин суттєво
змінюються управлінські функції держави. Державний фінансовий контроль є
однією з важливих функцій державного управління, яка полягає у сприянні
реалізації фінансової політики держави, забезпеченні процесу формування й
ефективного використання фінансових ресурсів держави для досягнення
поставлених нею цілей у сфері фінансів.
На сучасному етапі
розвитку країни особливої актуальності набувають питання вдосконалення
управління, важливою функцією якого є контроль.
Аналіз останніх
досліджень. Слід відзначити, що проблема фінансового контролю розглядалася в працях
відомих вчених-економістів, обліковців та аналітиків України. Серед них:
Бутинець Ф.Ф., Бутко А.Д., Білуха М.Т., Гордієнко Н.Г., Грабова Н.М., Киба
Л.М., Мних Є.В., Мурашко В.М., Назарбаєва І., Нацик С.В., Усач Б.Ф., Савицької
Г.В., Хом'як Р.Л. та інші.
Мета статті полягає у обґрунтуванні значення обліку і фінансового
контролю виробничих витрат в системі управління підприємствами машинобудівної галузі.
Основні результати досліджень. Нестабільність
зовнішнього середовища негативно впливає на внутрішній стан
будь-якого промислового підприємства. Набирає сили аксіома, відповідно до якої
при глибокій кризі економіки в промисловості не буває цілком благополучних
суб'єктів господарювання. Проте, якщо підприємства в зазначених екстремальних
умовах прагнуть не тільки "вижити", але й закласти основи свого подальшого
розвитку, то вони будуть змушені знаходити засоби і методи адаптації до
нестабільного зовнішнього середовища, яке постійно змінюється[1].
Одним із засобів такої адаптації,
особливо це стосується підприємств машинобудівної
галузі, є постійний фінансовий контроль результатів їх
діяльності. Адже в даний час стає усе більш очевидним, що тієї або іншої
істотної переваги одержують підприємства, що науково обґрунтовано здійснюють
свою виробничу і комерційну діяльність. Така діяльність неможлива без вирішення
проблеми своєчасного одержання, оперативного опрацювання та ефективного
використання даних фінансового контролю. Багато
машинобудівних підприємств призвело до спаду невміння правильно оцінити і
спрогнозувати розвиток подій, як мінімум, на найближчий майбутній період. Це
сталося внаслідок нестачі спеціально підготовленого персоналу.
Важливим показником та найбільш
складним елементом виробничо - господарської діяльності підприємств
машинобудівної галузі є витрати. Вони впливають на рентабельність
виробництва та величину цін на вироблену продукцію. Від витрат залежить вирішення головних завдань впровадження нових
видів технологічного оснащення, прийняття рішень щодо виробництва нових видів продукції, підвищення їх
якісного рівня, що значним чином впливає на конкурентоспроможність підприємства.
Головне завдання управління витратами - обґрунтування управлінських рішень виробництва і реалізації
продукції, координації дій підрозділів щодо скорочення та підвищення ефективності використання всіх видів
ресурсів, коригування планових показників випуску продукції відповідно до змін ринкової кон'юнктури
та дій інших зовнішніх факторів[3].
Важливим елементом системи управління витратами виробництва є облік і
контроль, які забезпечують інформаційну та методичну базу прийняття рішень, де
центральне місце займає облік витрат і калькулювання собівартості продукції. На основі даних щодо
величини і різновидів витрат працівники управлінського апарату промислових підприємств отримують
інформацію про використання ресурсів, формування собівартості продукції, у
результаті чого з'являється можливість організації оперативного контролю за
кількісними та якісними показниками, регулювання процесу
виробництва, прийняття оптимальних управлінських рішень. Задля прийняття своєчасних управлінських рішень
щодо управління собівартістю продукції підприємств машинобудівної галузі в
умовах постійної динаміки ринкової кон'юнктури необхідна своєчасна, достовірна
та аналітична інформація стосовно формування собівартості, яка забезпечується
обліком та безпосередньо залежить від його якості.
За результатами проведених досліджень можна стверджувати, що важливим
оціночним показником для всіх підприємств є прибуток і витрати. Якщо прибуток -
вартість додаткового продукту та джерело фінансових ресурсів, то витрати відображають вартість
спожитих ресурсів і є фактором зростання прибутку. Щоб витрати виробництва були дієвим елементом
ринкового механізму функціонування підприємства, необхідно мобілізовувати
постійну увагу щодо
величини цього показника. Відомо, що ринок вимагає об'єктивного встановлення
реалізаційних цін на продукцію, звичайно, не без урахування величини витрат. Це
твердження однаково стосується всіх
виробництв. Не є винятком і підприємства машинобудівної галузі[2].
Ефективне управління витратами при виробництві машинобудівної продукції неможливе без раціонально організованого контролю за процесом
формування виробництва готової продукції. За допомогою контролю встановлюються причини та
відповідальні особи за відхиленнями з метою усунення негативних явищ і запобіганню їх у майбутньому.
Контроль, як функція управління, є засобом зворотного зв'язку між об'єктом, яким виступає виробництво машинобудівної продукції, і системою управління, інформує про
дійсний стан цього об'єкта, фактичне
виконання управлінського рішення.
Особливого значення в системі фінансового контролю виробничих підприємств
набуває якісний внутрішній контроль, який відповідає головному принципу
оперативності. Правильно
організований внутрішній контроль сприяє підвищенню ефективності управління виробничою та фінансовою діяльністю
підприємства, що особливо важливо в ринкових умовах господарювання. Такий контроль
ґрунтується на ідеї про тісну залежність між виробництвом й прибутком.
Вирішення завдань, які поставлені перед фінансовим контролем, неможливо без
системної взаємодії цієї функції
управління витратами з іншими функціями: калькулюванням, прогнозуванням, плануванням обліком, аналізом та
регулюванням.
За результатами проведених досліджень можна стверджувати, що на більшості підприємствах
машинобудівної галузі на стадії розробки не проводиться аналіз ефективності впровадження нових
видів продукції, попередній аналіз беззбитковості виробництва, не застосовується економіко-математичне
моделювання тощо[4].
Так, на досліджуваному підприємстві (ВАТ «Вінницький
завод тракторних агрегатів») у
цехах переробки заготівельної
продукції сировина, що надходить, передається під матеріальну відповідальність
майстрам або комірникам цехів. Приймає майстер цеху сировину за участю
лаборанта, який визначає якість і склад сировини на основі органолептичної
оцінки і лабораторного аналізу. Результати аналізу реєструються у лабораторному
журналі.
Трапляються випадки, коли під час відпуску у виробництво сировина не
зважується. Це приводить до того, що сировина на виробництво списується не за фактичним витрачанням, а
«підганяється» під норму відповідно до
кількості випущеної продукції. Необхідно вчасно перевіряти правильність
списування сировини на виробництво і з'ясувати, чи не перевищує витрачання
списаної сировини за нормами її оприбуткування. Фактичний вихід продукції слід порівнювати з даними здавання готової
продукції на склад. Крім того необхідно
звертати увагу на можливі випадки відхилень фактичного випуску продукції від норм,
встановлюючи причини і винних осіб,
При перевірці
операцій з виробництва і собівартості продукції включають нормативну
інформацію, тобто положення, методичні
вказівки, інструкції з питань планування, обліку і калькулювання продукції, а також застосування і оформлення первинної
документації, виправлення звітних даних у разі виявлення викривлень у фінансовій звітності (табл. 1).
Таблиця 1
Нормативно-довідкова інформації, яка
використовується при контролі з виробництва і собівартості продукції
Джерела інформації |
Зміст інформації |
Використання
інформації |
Господарський кодекс
України |
Основні засади
господарювання та регулювання
господарських відносин |
3 метою визначення
збитків від правопорушення норм
права у господарських відносинах |
Положення стандарту бухгалтерського обліку 16 „Витрати" затверджене Міністерством фінансів України |
Визначає методологічні
засади формування в
бухгалтерському обліку
інформації про витрати підприємства та її розкриття в фінансовій звітності. |
В процесі
калькулювання собівартості продукції (робіт, послуг) для визначення величини витрат при порушенні нормативно-правових актів |
Методичні рекомендації
з формування собівартості продукції (робіт, послуг) у промисловості, затверджені Державним комітетом
промислової політики України |
Методика обліку і
калькулювання собівартості
продукції, оцінки незавершеного
виробництва |
3 метою виявлення
правопорушень при плануванні, обліку І калькулюванні собівартості продукції (робіт, послуг) |
Завданням контролю є не лише виявлення відхилень нормативних положень, а й
встановлення розміру завданих
збитків, витрат суб'єкту господарювання у грошових показниках та встановлення
матеріально-відповідальних осіб за
них[1].
Отже, контроль операцій за виробництвом і собівартістю продукції не тільки
встановлює розміри втрат,
заподіяних підприємству, а й сприяє впровадженню нових виробничих технологій,
інтелектуалізації виробництва продукції, підвищенню її якості та
конкурентоспроможності на ринках збуту.
Висновки. Таким чином, для підприємств машинобудівної галузі
залежно від рівня впливу можна виділити наступні показники, які розподілені на групи та пов'язані з
обліком і контролем, зокрема:
1. Виконання плану по заготівлі сировини з дотриманням економії матеріальних, трудовик і
фінансових ресурсів.
2. Виконання плану по скороченню невиробничих втрат,
підвищення рівня продуктивність праці, виявлення
резервів щодо зниження собівартості продукції та дотримання якісних показників виготовленої продукції.
3. Дотримання запланованих обсягів збуту, пошук шляхів
щодо отримання позитивних фінансових результатів з мінімальними витратами всіх видів ресурсів.
При цьому,
облік виробничих витрат, який є лише однією з частин структури управління
будь-якого підприємства, повинен бути
організований таким чином, щоб забезпечувати оперативний контроль своєчасною
інформацією для потреб ефективного прийняття управлінських рішень.
Література:
1.
Білоусова І. Бухгалтерський облік і аудит.
Методи обліку виробничих витрат і калькулювання собівартості продукції :
/ І. Білоусова. – № 9, 2006. – с. 3-5.
2.
Кошевецька Г. Економіст. Організація і методика обліку витрат на виробництво
машинобудівного підприємства: / Г. Кошевецька. – № 8, 2005. – с. 93-95.
3.
Каменская
Т. Баланс.
Калькулирование себестоимости разными методами: / Т. Каменская - № 22,
2007. – с.
39-43.
4.
Сльозько Т. Бухгалтерський облік і аудит. Методи обліку витрат «стандарт-кост»
і нормативний: історія та сучасність: / Т. Сльозько. – № 7, 2007 – с. 3-8.