Сайнога Н.Д.

Стратегічний аналіз у системі «Економічний аналіз – стратегічний менеджмент»

Забезпечення ефективного функціонування підприємств потребує нових підходів до формування системи управління ними, які тісно пов'язані з економічним аналізом як основою прийняття стратегічних і тактичних рішень. Для правильного розуміння змісту та завдань стратегічного аналізу важливе значення має класифікація видів економічного аналізу, при формуванні якої необхідно враховувати потреби і можливості споживачів результатів відповідного виду аналізу; необхідність уніфікації інформаційного забезпечення аналізу; досвід інших країн. Зважаючи на те, що аналіз використовують для опрацювання різних за змістом та формою масивів інформації, характерною його рисою є велика кількість класифікаційних ознак, серед яких: суб'єкти аналізу, об'єкти аналізу, зміст процесу управління, характер дослідження об'єктів аналізу, періодичність проведення аналізу, рівень охоплення об'єктів аналізу [1,с.448].

Однак навіть сучасні класифікації економічного аналізу не завжди враховують нові його види. Причиною такого стану є не чітко визначені завдання, об'єкти та інструментарій стратегічного аналізу, що робить проблематичним формування відповідної системи знань і застосування цього виду аналізу в практиці стратегічного менеджменту.

Вчені по-різному трактують призначення стратегічного аналізу, що часто призводить до «розмивання» його предметних меж. Викликає численні дискусії і гальмує наукові дослідження також відсутність чітко визначеного місця стратегічного аналізу серед інших видів аналізу.

На сьогодні відсутня єдина думка щодо основних завдань стратегічного аналізу. Так, Д. Хассі вважає, що аналіз стратегічних рішень, зокрема, потрібний для обґрунтування стратегічного розвитку організацій, оцінювання стратегічних альтернатив, розроблення плану реалізації стратегії, переоцінювання стратегічних альтернатив іх врахуванням уже отриманих результатів [2,с.487]. Ансофф у своїй праці [3,с.412] розглядає два основні аспекти стратегічного аналізу: перший – цей вид аналізу пов'язаний з визначенням дій, які можуть призвести до зміни в обсягах діяльності організації та його рентабельності; другий – стратегічний аналіз, який забезпечує передбачення майбутніх стратегічних змін у нестабільному зовнішньому середовищі та дослідження шляхів адаптації до них.

Більшість праць, присвячених стратегічному аналізу, не розглядають його структури, а значна кількість запропонованих у них методик і моделей на практиці не дають реального результату або ж їх неможливо застосувати.

Метою і завданнями статті є наукове обґрунтування правомірності використання терміну «стратегічний аналіз», уточнення його об'єкта, предмета та завдань, а також основного призначення на різних стадіях процесу формування та реалізації стратегії функціонування підприємства.

В сучасних умовах підприємства самостійно обґрунтовують управлінські рішення, які стосуються як поточної, так і перспективної діяльності. Тому основне завдання економічного аналізу в цих умовах полягає в обґрунтуванні оптимальних рішень з урахуванням минулих тенденцій, поточного стану та прогнозування перспективних напрямів розвитку підприємства. Для цього здебільшого паралельно використовують різні види аналізу, хоча на певних етапах управління кожен з них має цілком конкретне призначення.

Існують певні проблеми трактування науковцями цілісності системи економічного аналізу та його структури. Існує три основні підходи до структуризації економічного аналізу на рівні суб'єкта господарювання: процесний, елементний і функціональний [4,с. 123].

З метою встановлення місця стратегічного аналізу в системі «економічний аналіз» доцільно, зокрема, уточнити класифікацію економічного аналізу.

За часом, який аналізується, можна виділити такі види аналізу: ретроспективний, поточний та перспективний. Для здійснення ретроспективного аналізу використовують інформацію про минулі події для оцінювання попереднього стану різних параметрів внутрішнього та зовнішнього середовищ підприємства. Поточний аналіз забезпечує проведення діагностики поточного стану різних параметрів, які характеризують діяльність підприємства та його оточення. За допомогою перспективного аналізу формують та досліджують інформацію про майбутнє підприємства для обґрунтованого передбачення наступного стану відповідних параметрів.

За типом рішень, які прийматимуть за результатами дослідження, доцільно розрізняти такі види аналізу: оперативний, тактичний, стратегічний. Зокрема, стратегічний аналіз здійснюють для формування альтернативних стратегічних рішень, вибору оптимального рішення та визначення ефективності його реалізації.

Стратегічний аналіз виконує надзвичайно важливі завдання. З його допомогою можна оцінити: стратегічний потенціал підприємства, вплив майбутнього стану зовнішнього середовища на його довгостроковий розвиток; стан і тенденції зміни конкурентних позицій підприємства та їх залежність від внутрішнього та зовнішнього середовища; ефективність стратегічних управлінських рішень, зокрема щодо вибору стратегії розвитку підприємства.

Стратегічний аналіз супроводжує всі стадії розроблення і реалізації стратегії підприємства, а саме: визначення місії та завдань підприємства, стратегічну діагностику його середовища. Генерацію стратегічних альтернатив та вибір кращої з них, реалізацію та контроль за реалізацією стратегії.

Таким чином встановлено, що застосування економічного аналізу для розв'язання широкого кола завдань, зумовлених потребами управління, спричинило виокремлення його нових видів, зокрема стратегічного. Але при цьому його досить часто ототожнюють з перспективним аналізом, що є не зовсім коректним [5, с.272].

Сформульовано призначення стратегічного аналізу на таких стадіях процесу стратегічного менеджменту: визначення місії та цілей, стратегічної діагностики середовища, генерації стратегічних альтернатив та вибір кращої з них. Призначення й методика проведення його на кожній з цих стадій залежить від рівня управління, і відповідно від виду стратегій: загальної, ділової, функціональної чи операційної.

Література:

1. Акофф, «Р.Акофф о менеджменте», Питер, 2008г-448с.

2. Кіндрацька Г.І. «Економічний аналіз», Львів, 2008.-487с.

3. Мних Є, «Економічний аналіз», 2003, -412с.

4. Хасси Д.,»Стратегия и планирование» ,Питер, 2009-123с.

5. Радченко К.І., «Стратегічний аналіз у бізнесі», Львів, 2009.