Система цілеспрямованої індивідуалізації професійно орієнтованого навчання іноземних мов у вищих педагогічних закладах

УДК 378.147: 8020 к.п.н., доц. Мелікова С.О.

Криворізький державний педагогічний університет

З метою створення системи ефективної індивідуалізації процесу професійно орієнтованого навчання студентів немовних факультетів іноземної мови нами було розроблено й впроваджено технологію цілеспрямованої індивідуалізації професійно орієнтованого навчання, що передбачала реалізацію виділених і теоретично обґрунтованих педагогічних умов:

· діагностування індивідуально-психологічних особливостей студентів;

· залучення студентів до активної пізнавальної діяльності (виконання індивідуальних завдань у процесі професійно-орієнтованого навчання іноземної мови, використання ігрових видів діяльності в процесі навчання, забезпечення системи індивідуальних консультацій, виконання індивідуального навчально-дослідного завдання (ІНДЗ);

· інтерактивне навчання читанню текстів професійно-педагогічного спрямування через систему індивідуальних вправ.

З метою реалізації першої умови, що була обов’язковою для впровадження, нами використовувався метод психологічного тестування для виявлення рівня самостійності (тобто здатності до самоактуалізації, самореалізації, самонавчання, самооцінки, самовдосконалення) студентів експериментальних груп. Було виділено чотири нерівні групи, які відображали рівень самостійності та спроможності виконувати індивідуальні завдання.

Першу групу складали студенти з високим рівнем самостійності, спроможні виконувати індивідуальні завдання. Вони систематично здійснювали самонавчання, мали адекватну самооцінку, порівнювали свої здібності з потребами професійно-педагогічної діяльності з метою самовдосконалення. У таких студентів чітко простежувалася спрямованість на набуття професії вчителя, на оволодіння спеціальністю. Вони мали яскраво виражений інтерес до вивчення іноземної мови, високий рівень мотивації оволодіння предметом, саме у цих студентів спостерігався високий рівень результативності при виконанні індивідуальних завдань.

До другої групи було віднесено студентів, що мали достатній рівень самостійності, спроможності виконувати індивідуальні завдання. Вони здійснювали самонавчання, але несистематично, не завжди мали адекватну самооцінку. Спрямованість на набуття професії вчителя, на оволодіння спеціальністю цих студентів не завжди чітко простежувалася, професійно значущі якості відображувалися не в повному об’ємі. Студенти цієї групи мали достатній рівень інтересу до вивчення іноземної мови та мотивації на оволодіння предметом. Ця група студентів мала достатній рівень результативності при виконанні індивідуальних завдань.

Третю групу складали студенти, що мали низький рівень самостійності, спроможності виконувати індивідуальні завдання. Вони були неспроможними здійснювати самонавчання, мали неадекватну самооцінку. У процесі навчання таких студентів не просліджувалася спрямованість на професію вчителя, на набуття майбутньої спеціальності. Ця група студентів характеризувалася відсутністю інтересу до іноземної мови як до предмету в цілому, низьким рівнем результативності виконання індивідуальних завдань.

До четвертої групи було віднесено студентів, що мали дуже низький рівень самостійності, спроможності виконувати індивідуальні завдання. Ця категорія студентів не володіла навичками самостійної роботи. В них взагалі не простежувалася спрямованість на професію вчителя, на набуття майбутньої спеціальності. Ця категорія студентів характеризувалася повною відсутністю інтересу до вивчення іноземної мови як до предмету, так і до навчання в цілому, дуже низьким рівнем виконання індивідуальних завдань.

Залежно від виявленого в студентів рівня знань, спроможності виконувати самостійні завдання на основі діагностування індивідуально-психологічних характеристик студентів експериментальних груп, викладачами під час навчання студентів іноземної мови використовувалися розроблені індивідуальні завдання до текстів з педагогіки та фахових текстів.

Реалізація цілеспрямованої індивідуалізації (тобто сукупність засобів і способів досягнення поставленої мети, в даному випадку – забезпечення індивідуалізації професійно орієнтованого навчання студентів немовних спеціальностей вищого педагогічного навчального закладу іноземної мови) передбачала інтерактивне навчання читанню текстів професійно-педагогічного спрямування через систему індивідуальних вправ. Метою таких індивідуальних завдань було стимулювати студентів читати тексти професійно-педагогічної спрямованості, розвивати навички та уміння самостійної індивідуальної роботи, підвищувати рівень володіння професійно орієнтованою іноземною мовою.

Список використаних джерел

1. Буряк В.К. Умови та засоби самоосвіти студентів / В.К. Буряк // Вища школа. – 2002. – № 6. – С.18-29.

2. Гончаренко С. У. Проблеми індивідуалізації процесу навчання / С. У. Гончаренко, В. М. Володько // Педагогіка і психологія. – 1995. – № 1. – С. 63–72.

3. Малихін О.В. Організація навчальної діяльності студентів вищих педагогічних навчальних закладів: теоретико-методологічний аспект: монографія / Олександр Володимирович Малихін. – Кривий Ріг : Видавничий дім, 2009. – 307с.