Педагогические науки / 2. Проблемы подготовки специалистов

К. п. н. Горбуліч Г. В.

Луганський національний університет імені Тараса Шевченка, Україна

Формування здатності до катарсичного сприйняття художнього образу у майбутніх учителів мистецьких дисциплін

Музика впливає на духовний світ людини за посередництвом художнього образу, що створюється музичним твором. Структурна природа мистецтва (Ю. М. Лотман) припускає наявність форми реалізації художньої інформації, що втілює художній образ. Отже, художній образ, структурований у мистецькому творі, відображає переживання людиною світу, емоційне відношення до дійсності та відтворює певну модель впливу мистецтва на особистість.

Результат взаємодії змісту художнього образу твору з особистим досвідом реципієнта виражається в реальній трансформації особистості, тобто худож­нє переживання завершується ефектом катарсису, що уявляє собою, відзначає Д. О. Леонтьєв, процес глибинного значеннєвого перебудування, діалектичного розв’язання на новому рівні внутрішнього протиріччя в значеннєвій сфері особистості [1, с. 77]. Відповідно, у основі кожного з видів мистецтва функціонує катарсичний механізм, що знаходить своє відображення у властивостях художніх образів як катарсичних об’єктів, тому ми вважаємо, що структура й зміст художнього образу обумовлюють структуру й зміст катарсичного переживання особистості.

Процес формування здатності до катарсичного сприйняття у майбутніх учителів мистецьких дисциплін базується на природному навчально-виховному процесі, але вимагає інтеграції елементів знань з різних курсів. Системотвірне поняття, що поєднуватиме знання з різних дисциплін та забезпечуватиме цілісність і наступність процесу формування катарсичних здібностей студентів, – це поняття худож­ньо­го образу як катарсичного об’єкта.

Реалізація методики формування здатності до катарсичного сприйняття художнього образу у майбутніх учителів мистецьких дисциплін має здійснюватися шляхом поетапного засвоєння п’яти видів катарсичної діяльності. Перший вид катарсичної діяльності – сприйняття (безпосереднє емоційно-ціннісне переживання змісту художніх об'єктів і явищ) – спрямований на розкриття і збагачення почуттів майбутніх учителів, розуміння ними особливостей художнього вираження в різних видах мистецтва. Опанування першого виду катарсичної діяльності передбачає: 1) цілеспрямоване нагромадження художніх вражень майбутніх учителів, що виражається в розширенні особистісного досвіду спілкування студентів з катарсичними художніми об’єктами (творами мистецтва); 2)  розширення художнього асоціативного запасу майбутніх учителів (накопичення асоціацій з різних видів мистецтва і утворення художніх асоціативних зв’язків між ними).

Для розвитку катарсичного сприйняття перед майбутніми вчителями мистецьких дисциплін можна поставити такі завдання: знайти в музиці й літературі схожі прийоми вираження художнього змісту, які сприятимуть осмисленню асоціативних зв’язків між видами мистецтва на рівні взаємного «перекладання» їхніх мовних засобів, наприклад, «зображувальність» і «картинність» композиції, її «музикальність» і «поетичність» у живопису тощо. Це може бути завдання художнього аналізу творів, у яких використаний прийом звукопису, порівняльний аналіз «емоційної партитури» (В. Г. Ражников) ху­дож­ніх образів, проведення художніх паралелей між творами різних видів мистецтва за принципами тотожності (виявлення подібності, споріднення між художніми творами), суміжності (образно-емоційне взаємне доповнення), а також взаємного «перекладання» мовних засобів [2].

Опанування майбутніми вчителями другого виду катарсичної діяльності – пізнання (логічний і ціннісний аналіз) досвіду й результатів катарсичної діяльності – передбачає більш складні завдання художнього аналізу катарсичних об’єктів, а саме: 1) аналіз моральної ідеї твору; 2) визначення модусу-домінанти катарсичного об’єкта; 3) побудова емоційної партитури твору; 4) визначення композиції твору (складових частин, кульмінації); 5) проведення художніх паралелей між творами різних видів мистецтва за принципом тотожності й суміжності.

Серед завдань, спрямованих на оволодіння студентами другого виду катарсичної діяльності, можна назвати: завдання порівняльного аналізу модусів-домінант двох художніх творів, що є схожими за назвами, але різними за емоційним станом; створення музичних паралелей до літературних образів; визначення структури цілісного художнього образу.

Наступний вид катарсичної діяльності – презентація досвіду й результатів катарсичної діяльності іншим особам – спирається на досвід майбутніх вчителів мистецьких дисциплін у сприйнятті змісту катарсичних об’єктів і явищ різних видів мистецтва. Творчі завдання, що спрямовані на опанування майбутніми вчителями третього виду катарсичної діяльності, побудовані відповідно до завдань естетичного аналізу твору, що виділені М. М. Бахтіним, і передбачають  послідовне ускладнення навички логічного й ціннісного аналізу катарсичних об’єктів та їхнього сприйняття як художнього цілого: 1) виділення модусу-домінанти художнього образу твору й системи супутніх; 2) аналіз «емоційної партитури» твору; 3) виявлення кульмінаційного плану твору (вищої точки переживання); 4) визначення композиції творів різних видів мистецтва, спільного й відмінного в побудові художніх творів; 5) цілеспрямоване використання музичних образів, а також виражальних засобів інших видів мистецтва для відтворення структури цілісного образу художніх педагогічних об’єктів і явищ [3].

Серед завдань цілісного аналізу художнього образу  можна назвати: створення майбутніми вчителями мистецьких дисциплін розповіді про твір мистецтва, що аналізується, з залученням виразних засобів різних видів мистецтва; побудова художніх паралелей (за принципами тотожності, суміжності) між різними творами мистецтва з обов’язковою анотацією «емоційної партитури» і композиційного плану кожного твору.

Оволодіння наступним видом діяльності – організація репродуктивної катарсичної діяльності – передбачає розвиток у майбутніх вчителів вміння  відтворювати структуру цілісного художнього образу твору із залученням виражальних засобів різних видів мистецтва. З метою опанування студентами четвертого виду катарсичної діяльності  ми розробили завдання «інструментування» художнього твору та  відповідний алгоритм «інструментування», який допомагає майбутнім учителям відтворювати цілісний художній образ твору, спираючись на комплекс мистецтв: 1) аналіз літературного художнього образу – виявлення композиції оповідання, характеристика його драматургії, виділення кульмінацій; 2) виявлення домінанти і супутніх елементів катарсичного об’єкта, що аналізується; 3) складання плану літературного твору з указівкою композиційних частин, кульмінацій, виділенням етапів становлення цілісного художнього образу; 4) добирання музичних паралелей до кожного композиційного розділу; логічний і ціннісний аналіз художніх образів; 5) складання специфічної драматургічної лінії музичних творів; 6) аналіз художньої композиції як естетичного цілого. Названий алгоритм ґрунтується на самостійному виборі студентами  художніх образів різних видів мистецтва для «озвучування» твору.

Практика організації репродуктивної катарсичної діяльності здійснює підготовку студентів до наступного виду катарсичної  діяльності – катарсичної педагогічної творчості, що синтезує послідовне використання п’яти видів катарсичної діяльності та знаходить своє вираження в створенні цілісних художніх об’єктів (катарсичних занять), а також використанні різних видів художньої катарсичної діяльності в навчально-виховному процесі. Катарсична педагогічна творчість майбутніх учителів мистецьких дисциплін передбачає створення катарсичних об’єктів, у структуру яких органічно включені мистецькі твори, наприклад, музично-літературна композиція, що вибудовується на матеріалі високохудожніх творів.

Створення музично-літературної композиції передбачає виконання наступної послідовності творчих завдань: знайти літературний текст, що передавав би настрій п’єс (художні паралелі за принципом образно-емоційного доповнення), структурувати літературний текст у такий спосіб, щоб п’єси були зв’язані між собою драматургічно і вся музично-літературна композиція являла собою естетичну єдність, завершену художню цілісність.

Підготовка художнього катарсичного педагогічного об’єкта – передбачає розробку уроку (у повному вигляді чи значущих частинах). Створюючи структуру цілісного художнього образу уроку, студенти поєднують у ній відразу кілька позицій: 1) авторів музики, літературного тексту, художника, режисера; 2) власну точку зору (як автора-укладача) на даний художній матеріал; 3) можливості сприйняття дітей певного шкільного віку; 4) виконавські можливості втілення конкретного художнього образу.

Підсумовуючи сказане, зазначимо, що серія завдань, розроблених для формування катарсичного сприйняття студентів засобами різних видів катарсичної діяльності, спрямована на вдосконалення змісту, форм і методів роботи майбутніх учителів мистецьких дисциплін у навчально-виховному процесі та під час педагогічної практики, тому що процес пізнання активізується через вплив на те, що істотне для особистості (С. Л. Рубінштейн).

Література

1. Леонтьев Д. А. Личность в психологии искусства / Д. А. Леонтьев // Творчество в искусстве – искусство творчества / под ред. Л. Дорфмана, К. Мартиндейла, В. Петрова и др. – М. : Наука; Смысл, 2000. – С. 69 – 80.

2. Золотарёва Л. Р. Взаимосвязь искусств в процессе специальной подготовки студентов художественно-графических факультетов педагогических институтов : дис. … канд. пед. наук : 13.00.01 / Золотарёва Лариса Романовна. – Москва, 1990. – 177 с.

3. Бахтин М. М. Искусство и ответственность. К философии поступка. Автор и герой в эстетической деятельности. Проблема содержания, материала и формы в словесном художественном творчестве / М. М. Бахтин. – К. : «Next», 1994. – 384 с.