Шолом Г.І.

Національний педагогічний університет ім.М.П.Драгоманова, аспірантка, Україна

Розвиток критичного мислення на уроках інформатики.

Дуже великі зміни, що відбуваються сьогодні в суспільстві, кидають виклик тим, чиє завдання - підготувати дітей до життя в ХХІ столітті. Перед учителем постає проблема як краще підготувати дітей до успішного і продуктивного життя в майбутньому, котре важко передбачити. Появі цієї проблеми сприяли такі явища сучасної дійсності, як перехід до ринкової економіки та демократичного суспільства, а також інформаційний та технологічний вибухи у сфері інформаційного постачання.

Тому найважливішим завданням учнів є навчитись сприймати нову інформацію, контролювати її, ставити під сумнів, об’єднувати, переробляти, адаптувати або відкидати. Іншими словами, головне завдання у становленні особистості демократичного суспільства – це формування критичного мислення. Велику роль в цьому відіграє інформатика.

З точки зору сучасної дидактики та психології оволодіння самим змістом курсу дисципліни не веде автоматично до розвитку мислення чи творчих здібностей учнів, їх необхідно сформувати. Це мислення є нестандартним. Навчитися критично мислити не просто. Це не є таким завданням, що виконується на певному етапі і далі забувається. Не існує чіткого переліку кроків, зробивши які можна навчитися критичного мислення. Існує, проте, низка умов, які вчителеві необхідно створити у класі, для того, щоб учні успішно залучилися до процесу критичного творчого мислення. Отже, щоб стимулювати критичне мислення, вчителеві необхідно:

ü виділити час та забезпечити можливості для застосування критичного мислення;

ü дозволити учням вільно розмірковувати;

ü приймати різноманітні ідеї та думки;

ü сприяти активному залученню учнів до процесу навчання;

ü забезпечити для учнів безризикове середовище, вільне від насмішок;

ü висловити віру у здатність кожного учня породжувати критичні судження;

ü цінувати критичні міркування учнів.

ü Для того щоб почати ефективно практикувати критичне мислення, учні повинні:

ü розвивати впевненість у собі і розуміння цінності власних думок та ідей;

ü брати активну участь у навчальному процесі;

ü ставитися з повагою до різноманітних думок;

ü бути готовими породжувати і відкидати судження.

Учні не завжди схильні вільно розмірковувати над важливими ідеями. Вони часто чекають, поки вчитель не підкаже їм єдину правильну відповідь. Учні ж, які застосовують критичне мислення, активно розвивають теоретичні гіпотези і комбінують ідеї та концепції різними способами. Звичайно, одні з цих комбінацій виявляться більш продуктивними, ніж інші; деякі можуть спочатку здаватися розумними, але втратять сенс із подальшим міркуванням. У той же час, концепції, що, на перший погляд, виглядають безглуздими, можуть, після подальшого вдосконалення чи коригування, набути цінності. Для того, щоб процес мислення відбувався вільно, учні мають отримати дозвіл розмірковувати, породжувати припущення та встановлювати їхню очевидність або безглуздість. Коли учні зрозуміють, що це дозволено, вони більш активно залучаться до критичного аналізу.

Однак, трапляються окремі випадки, коли дійсно існує лише одна правильна відповідь і тут необхідно бути чесним з учнями. Різноманітними в даному разі можуть бути лише способи та шляхи пошуку відповіді. Дуже часто це є важливішим за саму відповідь. Якщо ж більша частина часу уроку витрачена на пошук однієї правильної відповіді, тоді мислення навряд чи відбуватиметься на достатньо високому рівні.

Джуді А. Браус і Девід Вуд виділили ті характеристики, які Б. Рассел визначив як «як ряд навичок критичного мислення» (схема 1).

Як показує досвід, розвиток критичного мислення передбачає не тільки формування знань, умінь і навичок з даного курсу, а й вихованню людини, яка здатна ефективно здобувати знання і критично мислити. Вміння просіювати інформацію та вирішувати, що важливо, а що ні, буде потрібне старшокласникам для успіху в світі, який швидко змінюється. А майбутнє відкрите для тих, хто критично перевіряє інформацію та вибудовує свої власні реальності.

Форми уроку з розвитку критичного мислення відрізняються від уроків в традиційному   навчанні. Учні не сидять пасивно, слухаючи вчителя, а стають головними дійовими особами уроку. Вони думають і згадують про себе, діляться міркуваннями один з одним, читають, пишуть, обговорюють прочитане. Роль вчителя – координує роботу учнів.Популярним методом демонстрації процесу мислення є графічна організація матеріалу. Моделі, малюнки, схеми і тому подібне відображають взаємини між ідеями, показують хід думок. Процес мислення, прихований від очей, стає наочним, знаходить видиме втілення. Графічна організація матеріалу може застосовуватися на всіх етапах учення як спосіб підготовка дослідженню, як спосіб направити це дослідження в потрібне русло, як спосіб організувати роздум над отриманими знаннями.

Отже, навчання за методикою розвитку критичного мислення має значні переваги для розвитку особистості старшокласника:

ü навчання загальним прийомам розумової діяльності: пошук закономірностей мислення за аналогіями, пошук ієрархічної залежності між об’єктами та поняттями, порівняння, знаходження загального та відокремлення частки, побудова логічних висновків та розвиток критичного мислення;

ü реалізація міжпредметного зв’язку базується на інтеграції знань з математики, економіки та інформатики, що призводить до глибинного розуміння загальних причинно-наслідкових зв’язків понять;

ü застосування прогресивного методу навчання – навчання в групах (педагогіка співробітництва);

ü проведення досліджень моделей економіки за даною методикою приводить до підсилення основного принципу навчання – це бажання студентів пізнавати навколишній світ;

ü розв’язування задач курсу засобами математичного моделювання;

ü можливості комп’ютерної підтримки спостережень та аналізу алгоритму розв’язування будь-якої прикладної задачі.

Література:

1. Дженні Л. Стіл, Куртіс С. Мередит та Чарльз Темпл. Методична система “Розвиток критичного мислення у навчанні різних предметів”, частини І-ІV,1998.

2. Загашев І., Заір-Бек С. Критичене мислення: технологія розвитку
"Скіфія" & "Альянс-Дельта", Санкт-Петербург, 2003, 284 с.

3. Морзе Н. В. Методика навчання інформатики : навч. посіб. : [у 3 ч.] / Н. В. Морзе ; за ред. акад. М. І. Жалдака. – К. : Навчальна книга, 2004. – Ч.1: Загальна методика навчання інформатики. – 2004. – 256 с., с.36.

4. Співаковський О. В. Майбутнє шкільної інформатики. Тенденції розвитку освітніх інформаційно-комунікативних технологій / О. В. Співаковський // Науковий часопис НПУ імені М. П. Драгоманова : зб. наук.праць. – К. : НПУ імені М. П. Драгоманова – 2005. – №3(10). – С. 226 -234. – (Серія №2. Комп’ютерно-орієнтовані системи навчання).

Схема 1

5.