Філологічні науки/3. Теоретичні і методологічні проблеми дослідження мови

Огієнко В. П., Карпець Л. І.

Національний Технічний Університет України

«Київський Політехнічний Інститут»

З історії проникнення англіцизмів в українську мову

Запозичення іншомовних слів в українську мову пов’язане з історією нашого народу.

Зокрема, історія проникнення англіцизмів у нашу мову перш за все пов’язана з історією проникнення їх у російську мову, а сааме, йдеться про часи правління Петра І та Катерини ІІ, так як успіхи колишньої Російської держави у зовнішній торгівлі призвели до появи слів англійського походження, оскільки в той час підвищився престиж Англії на світовій арені, а англійська мова ставала престижною.

У перші десятиліття ХХ ст. кількість англіцизмів в українській мові була невеликою, так, наприклад, service - сервіс, film - фільм, dancing - дансінг, sweater - светр, cocktail - коктейль, container - контейнер, trolley-bus - тролейбус та інші.

Але в подальшому, процес глобалізації, перебудова економіки, орієнтація України на Захід спричинили культурну, політичну, соціальну та економічну взаємодію народу нашої країни з народами світу, яка проявила себе й на мовному рівні, тому в українській мові кількість англіцизмів швидко зростає.

Енциклопедія визначає англіцизм як різновид запозичення (слово, його окреме значення, вислів, тощо, які запозичені з англійської мови або перекладені з неї чи утворені за її зразком). Такі слова - «англіцизми» - стають невід’ємною частиною української лексики, але зберігають ознаки свого походження: фонетичні, словотворні, семантичні.

Інтенсивне впровадження іноземного мовного матеріалу відбувається у другій половині ХХ ст., коли Україна стає незалежною державою. А наприкінці ХХ ст. українська мова виходить на міжнародну арену у зв’язку з набуттям нею реального статусу державної, поширюється сфера вживання укр. мови, збільшується доплив іншомовних елементів в активну лексику.

Важливе місце посідають запозичення з англ. мови, так як на сучасному етапі англ. мова є засобом міжнародного спілкування. За останні роки в українську мову прийшло багато слів англійського походження, які означають не тільки культурні та суспільні явища життя, але й витісняють українські поняття з аналогічним чи близьким значенням. Це проявляється в багатьох сферах життя: соціально-політичній (імпічмент), компютерних технологій (ноутбук), культурній (саундтрек), спортивній (фітнес-клуб) тощо.

Як відомо, національна самобутність мови формується багатьма складниками: фонетичними, лексичними, фразеологічними, синтаксичними, які поєднані в систему і своєю комунікативно-організованою цілісністю є засобом спілкування та однією з важливих рис духовності народу. Але використання англійських слів в українській мові не однакове, а залежить від їх здатності асимілювати в новій лінгвістичній ситуації з метою інтегрування в систему реціпієнта.

Процес еволюції запозичень відбувається на фонетичному, графічному, граматичному та семантичному рівнях у співвідношенні з правилами української мови. Асиміляція нових слів - важливий соціолінгвістичний аспект, пов’язаний з засвоєнням іншомовної лексики різними соціальними групами носіїв мови, бо швидкість засвоєння запозичень у різних соціальних групах неоднакова, і існують відмінності в культурномовній компетенції цих груп. Шлях до адекватного розуміння нового слова має важливе лінгвістичне та соціолінгвістичне значення для визначення механізму асиміляції запозичень, появи їх дублетів та форм, результатом чого є включення в процес народної етимології.

Для подальшої асиміляції, для того, щоб запозичення втратило свій первісний іншомовний вид, потрібне фонетичне та графічне осмислення, при цьому треба зберігати фонетичні та фонологічні особливості англійської мови, а при написанні іншомовних слів не треба вводити літер, які не відповідають звукам, властивим даній мові. Також треба мати на увазі субституцію звуків англійського слова відповідними звуками української мови, які часто відрізняються від них як фонетично, так і фонологічно, тому ми повинні мати на увазі, що відбувається лише певне фонетичне та фонологічне наближення англійського слова до його українського аналога. Англійске «credit» - це не зовсім українське «кредит». Це також стосується звуків іноземної мови, яким немає аналогів в українській. В таких випадках необхідно застосовувати літери або їх комбінації, які є максимально наближеними до звучання оригіналу, так як український правопис базується на фонетико-фонологічному принципі. Інколи ми можемо застосовувати повну або часткову транслітерацію (англійське сполучення «th» передається українською літерою «т»: Thatcher - Тетчер).

Специфіка фонетично-фонологічного порядку не повинна відокремлюватись від графічної передачі, тому що звук відображається літерою і є репрезентатом фонеми даної мови.

В основі української графеміки, яка вважається фонетичною, насправді лежить фонологічний принцип, який присутній в інших системах цього роду.

Отже, розглянувши деякі рівні проникнення англіцизмів в українську мову, можна сказати, що в якійсь мірі відбувається збагачення мови, але й одночасно витісняються власні елементи, що замінюються словами подібного значення.

Література:

1. Голдованський Я. А. Етапи розвитку слів іншомовного походження в лексичній сифстемі мови - реціпієнта; Іноземна філологія. 1983. Вип. 69. с. 17-21

2. Олійник А. Д. Роль запозичень-англіцизмів у розвитку сучасної української мікроекономічної термінології. Автограф. Дис. к. ф. н. - К., 2002, - 20 с.

3. Лотте Д. С. Вопросы заимствования и упорядочения иноязычных терминов и терминоэлементов. - М.: Наука, 1982. -149 с.