К.ф.н., доцент Львова Н. Л., Клендій О. п.

Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича, Україна

СЕМАНТИКА фразеологізмів для опису зовнішнього вигляду людини

Теоретичні основи фразеології були закладені на початку ХХ століття швейцарським лінгвістом Ш. Баллі, який одним із перших висвітлив стійкі комплекси слів на матеріалі французької мови у стилістико-семантичному плані. Він вперше поставив питання про дослідження фразеології у власне лінгвістичному аспекті. Проблеми, які висунув Ш. Баллі, стосувалися загальнотеоретичних проблем фразеології і мали принципове значення для становлення фразеології як лінгвістичної дисципліни. Академік В. В. Виноградов, використовуючи творчий доробок своїх попередників і перш за все Ш. Баллі, розширив завдання фразеології, а також поставив нові проблеми. Він, зокрема, зазначив, що сфера мовленнєвої діяльності майже не досліджена, хоч існує велика відмінність між дослідженням фразеологічних проблем у рамках системи мови та мовленнєвої діяльності, зокрема, індивідуального стилю.

Парадигма фразеологічних досліджень змінюється з плином часу, змінюються також й акценти у фразеологічних розвідках вітчизняних та зарубіжних мовознавців. Якщо раніше фразеологи звертали увагу перш за все на вивчення фразеологізмів у площині системи мови (В. В. Виноградов, О. І. Смирницький, О. С. Ахманова, Н. М. Амосова, В. А. Архангельський, В. П. Жуков, О. В. Кунін), то з 70-х років увага дослідників акцентується на функціонуванні фразеологізмів у мовленні, на їх комунікативних та функціональних характеристиках (М. Ф. Алефіренко, С. Г. Гаврін, Ю. А. Гвоздарьов). Сучасні науковці ведуть дослідження різних проблем фразеології, вирішення яких має теоретичне та практичне значення, оскільки може внести суттєві корективи в наші уявлення про мову як систему та про механізми мовлення. Тому їх ґрунтовне вивчення може допомогти отримати нові дані, які будуть корисними для різних ділянок лінгвістичних знань [2, с. 111].

До інших питань, над якими продовжують працювати сучасні мовознавці в галузі фразеології, належить розробка низки проблем, пов’язаних з системністю фразеологізмів, зокрема, явищ синонімії, антонімії, полісемії, омонімії, варіантності, процесів фразеологічної деривації, а також з рівневим статусом фразеологізмів [4].

Однак, незважаючи на велику кількість наукових досліджень із проблем фразеології, ціла низка проблем залишається мало висвітленою або потребує свого вирішення, що і складає актуальність запропонованого дослідження.

Мета статті полягає у вивченні та описі фразеологічних одиниць, які використовуються для характеристики людини.

Фразеологізми – це відображення народної мудрості; багато з них існують в мові десятки і сотні років, оскільки народ любить вдалі образні вирази, за допомогою яких можна передати і веселу музику, і злу насмішку [3, с. 48].

Фразеологізми є різними за своїм походженням. Зокрема багато з них перейшло в літературну мову з мови представників різних професій. В основі фразеологічних зворотів лежать факти історії певного народу, а також легенди і факти античної історії. Частина фразеологізмів перейшла до нас з релігійних книг. До фразеології відносяться і народні прислів’я, приказки, яскраві та влучні крилаті вирази письменників, учених, суспільних діячів.

Фразеологізми роблять мову яскравою і виразною, тому широко використовуються в літературній мові. Багато фразеологізмів, які використовуються для опису зовнішнього вигляду людини, були створені народом.

Національний образ зовнішності як феномен народної культури відіграє важливу роль у процесі спілкування. Цей феномен – складне концептуальне явище, що формується за зовнішніми, фізичними та інтелектуальними ознаками, до яких долучаємо певний знаковий зміст [3, с. 54].

Національний образ зовнішності – це сукупність уявлень і асоціацій, що склалися історично і тому є достатньо стійкими. Вони відображають пізнавальний, соціальний і культурний досвід народу, включають також емоційний, прагматичний та естетичний аспекти його сприйняття та оцінки.

Різноаспектному вивченню питання зовнішності людини присвячені праці Н. М. Амосової, К. Т. Баранцева, Л. П. Сміта, О. В. Куніна тощо.

Фразеологізми, що описують людину, як правило, побудовані на народному жарті, іронії. В образній основі таких фразеологізмів зазвичай розкриваються особливості життя та побуту певного народу. Наприклад, можна порівняти походження фразеологізму, що позначає високий зріст людини в різних мовах. У Франції вирощують виноград, рослину, що в’ється і для якої потрібна підпора. Тому, про дуже високу людину тут говорять «велика підпора». В німецьких селах з давніх-давен вирощували хміль. Це теж рослина, що в’ється, проте, про високих людей тут кажуть «те, що ніколи не закінчується». Англійською мовою про високу людину кажуть «Head and shoulders above» – «на голову вище»; «mushroom growth» – «дуже швидкий ріст».

Оцінка зовнішності подекуди межує із жорстокістю. Наприклад, про товсту людину кажуть «as fat as a pig» – «товстий, як свиня», про дуже худу людину – «as dry as a bone» – «сухий, мов кістка»; «as flat as a pancake» – «плаский, як млинець»; «walking corpse» – «живий скелет, шкіра та кістки»; «thin as a lath» – «худий, як щепка» [1].

Лексичний склад фразеологізму може частково змінюватися: «eyes like saucers» – «saucer eyes». Оскільки при подібних змінах значення фразеологізму не змінюється і його образна основа залишається сталою, можна говорити про існування в мові двох чи декількох варіантів одного фразеологізму.

Деякі фразеологізми «bag of bones», «skin and bone» – «дуже схудла людина, шкіра та кістки»; «walking corpse» – «живий скелет, шкіра та кістки»; «gount as bone» – «шкіра та кістки», не є варіантами одного фразеологізму. Вони мають однакові значення, але їх значення побудовані на різних фразеологічних одиницях, тому вони мають відмінний лексичний склад. Такі фразеологізми можна назвати фразеологізмами-синонімами.

Як правило, коли необхідно описати зовнішність людини, мовці звертають увагу і на її зовнішній вигляд, і на характер, і на поведінку, і на розум. Зазначені критерії складають портрет зовнішнього вигляду людини. Розглянемо фразеологізми, утворені на основі цих характеристик зовнішності.

1. Риси обличчя:

Людина може, мати гарні риси обличчя, а може бути некрасивою. Про вродливу людину кажуть: «good as a pie» – «дуже гарний, симпатичний»; «good looks» – «дуже гарні риси обличчя»; «graceful as a swan» – «витончений, граціозний, як лебідь»; про гарну дівчину кажуть: «fair as a lily» – «гарна, як лілія»; «face is made of a fiddle» – «чарівна зовнішність»; «bit of jam» – «вродлива дівчина»; «pretty as a picture» – «гарна, як картинка».

Про невродливе обличчя кажуть: «ill looks» – «некрасиві риси обличчя»; «poor looks» – «негарне обличчя»; «pudding face» – «товсте безтямне обличчя»; «ugly as sins» – «страшний, як смертний гріх».

2. Очі:

Звертають увагу на: форму і розмір очей – «eyes like saucers» – «великі круглі очі»; «button eyes» – «очі, як ґудзик»; «saucer eyes» – «великі круглі очі, очі, як у сови»; погляд – «starry eyes» – «променисті очі»; «eyes flash fire» – «очі блищать, кидають вогнем-блискавицею»; «stare like a stuck pig» – «витріщити очі».

3. Ніс:

При описі носа звертають увагу в основному на його форму і колір: «aquiline nose» – «горбоватий ніс»; «blue noses» – «посинілі носи»; «nose to light candles at» – «червоний ніс»; «button nose» – «ніс ґудзиком, кирпа»; «Roman nose» – «римський ніс з горбочком».

4. Волосся:

Про людину в якої відсутнє волосся на голові кажуть: «bald as a coot» – «зовсім лисий»; про неохайно зачесану людину: «hell of hair» – «нечесане волосся, патли»; «crow’s lick» – «зализане волосся».

5. Борода:

Про бороду кажуть: «Vandyke beard» – «борідка клином».

6. Товстий/худий:

Про огрядну людину кажуть: «mountain of flesh» – «висока, товста людина, туша»; «fat as a pig» – «товстий, жирний, як свиня»; «fat as butter» – «гладенький, опецькуватий»; «plump as a partridge» – «пухла, як пампушка»; «round as a barrel» – «товстий, як бочка».

Про худу людину кажуть: «bag of bones [skin and bone]» – «дуже худа людина, шкіра та кістки»; «be a shadow of one’s former self (to be reduced to a shadow (to skeleton))» – «бути вимученою, виснаженою людиною»; «pale and wan» – «блідий і виснажений», «walking corpse» – «живий скелет, шкіра та кістки»; «wear oneself to a shadow» – «страшенно схуднути», «gaunt as a grey-hound» – «дуже схудлий, виснажений»; «gount as bone» – «шкіра та кістки»; «thin as a lath» – «худий, як щепка».

7. Високий/низький:

Про високу людину кажуть: «head and shoulders above» – «на голову вище»; «mushroom growth» – «дуже швидкий ріст»; «grow up like a mushrooms» – «рости, як гриби».

Про низьку людину кажуть: «vertically challenged» – «недорослий».

8. Старий/молодий:

Про стару людину кажуть: «be too long in the tooth» – «бути дуже старим»; «old as a Methuselah» – «старий, як Муфсаїл». «дуже старий»; «polar beaver» – «людина з сивою бородою»; «go down the years» – «старіти»; «advanced in years» – «похилого віку»; «old boat» – «стара калоша», «old boy» – «старий».

Про молоду: «at the zenith of one’s fame» – «у зеніті слави, у розквіті сил»; «going strong» – «в розквіті сил»; «bear ones age well» – «виглядати молодше своїх років».

9. Неохайний:

Про неохайну людину кажуть: «be a bad fit» – «погано сидить»; «be all of a muck» – «увесь вкритий грязюкою, брудний»; «be in mourning for one’s washerwoman» – «мати брудний одяг»; «hog in armour» – «людина , що ніяково почуває себе в новому костюмі»; «not to have a rag to one’s back» – «погано одягатись»; «down at heel» – «зношений, старий, з стоптаними каблуками»; «worse for wear» – «зношений одяг».

10. Одяг:

Багато фразеологізмів присвячено одягу людини: «just out of a bandbox» – «одягнений з голки»; «look as if one came out of a bandbox» – «бути охайно одягненим»; «glad clothes» – «святковий одяг»; «heavy swell» – «людина з ефектною зовнішністю»; «dressed in the height of fashion» – «одягнений за останньою модою»; «young spark» – «чепурун»; «dressed to kill» – «людина вдягнута дуже святково»; «not a hair out of place» – «людина, яка має чудовий вигляд».

11. Розумний/дурний:

Для опису людини велику роль відіграють і її розумові якості: «silly as a goose» – «дурний, як пробка»; «wise as a an owl» – «мудрий, як сова»; «off one’s rocket» – «не сповна розуму»; «back number» – «відстала людина»; «to wear blinkers» – «бути обмеженою людиною»; «be slow on the uptake» – «дуже повільно думати»; «be quick on the uptake» – «дуже швидко думати».

12. Риси характеру:

Риси характеру людей дуже різноманітні. Різноманітна і фразеологія, що відображає ці риси: «as a babe unborn» – «наївний, як дитина»; «Dr. Jekyll and Mr. Hyde» – «лікар Джекіл і містер Хайд, людина, що втілює два початки: добре і зле»; «a heart of gold» – «золоте серце»; «a heart of stone, stone heart, stony heart» – «кам’яне серце»; «angelic patience» – «ангельське терпіння»; «have guts» – «мати сильний характер»; «like an angel» – «бути, як ангел»; «straight as an arrow» – «прямий, як стріла»; «to wear ones heart on ones sleeve» – «не вміти приховувати свої почуття»; «with ones nose in the air» – «людина, яка дивиться зверхньо»; «tame cat» – «безвільна людина».

13. Настрій:

Людину дуже добре може характеризувати і її настрій: «as cross as two sticks» – «в поганому настрої, дуже злий»; «keep a stiff upper lip, keep ones chin up» – «не падати духом»; «lose heart» – «падати духом»; «be all smiles» – «мати задоволений вигляд»; «be in the dumps» – «бути а поганому настрої»; «be on the high ropes» – «бути в піднесеному настрої»; «blow hot coals» – «шаленіти»; «out of heart» – «засмучений».

Як бачимо, більшість фразеологізмів утворюють опозицію: гарний – негарний, охайний – неохайний, високий – низький, повний – худий тощо. Значна увага зосереджена на обличчі, але більшість його частин описується жартівливо й іронічно. Водночас простежуємо тактовність позначень багатьох негативних рис зовнішності, що свідчить про спостережливість, іронію, мудрість народу.

Отже, досліджуючи фразеологізми, які використовуються для характеристики людини, спостерігаємо наскільки точно і тонко вони відображають зовнішність людини, порівнюючи її з реаліями навколишнього світу.

Література:

1. Англо-український фразеологічний словник [уклад. К. Т. Баранцев]. — К : Знання, 2005. — 1056 с.

2. Амосова Н. Н. Основы английской фразеологии / Амосова Н.Н. — Л. : Изд-во Ленингр. ун-та, 1963. — 208 с.

3. Виноградов В. В. Об основных типах фразеологических единиц / Виноградов В. В. — М : Наука, 1986. — 243 с.

4. Тимощук Н. П. Функціонування фразеологізмів у романах Йозефа Рота : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук : спец. 10.02.04 “Германські мови” / Н. П. Тимощук. — Львів, 2005. — 19 с.