Філософія / 1. Філософія літератури і мистецтва

Пакуліна Г.С.

ЗОСШ № 95, м. Харків

Методичний підхід до оцінки наочного матеріалу

факультативних занять з історії

Дослідження синестезійного сприйняття у формуванні когнітивних потенцій естетичного досвіду наштовхнуло нас на думку про те, що науковий метод може бути застосований до оцінки витворів мистецтва, які використовуються як наочний матеріал при проведенні в школі факультативних занять з історії.

Витвори мистецтва є віддзеркаленням об'єктивної реальності їх творцями. Мистецтво є відкритою системою, яка обмінюється із зовнішнім середовищем матеріалами, технологіями, інформацією. Якщо застосувати науковий метод абстракції, можна виділити характерні риси витворів мистецтва, які використовуються як наочний матеріал при проведенні факультативних занять з історії, а потім і оцінити їх за критерієм максимальної відповідності певному напряму.

Складність полягала і в тому, що необхідно було обмежуватися, наприклад, 3-4 картинами художників, оскільки учням вимагається час не лише на їх розуміння, але і на осмислення матеріалу, що викладається, в обмежене 45 хвилинами часу уроку. Використання наочного матеріалу, музичного супроводу факультативних занять з історії сприяє розвитку у учнів синестезійних відчуттів, кращому розумінню і запам'ятовуванню матеріалу.

Суть методичного підходу буде розглянута нами на прикладі оцінки і вибору витворів мистецтва, які використовуються як наочний матеріал при викладанні теми «Мистецтво початку 20 століття».

Перед нами стояло конкретне завдання: вибрати з 7 картин художників 4, які б максимально відповідали авангардному напряму. Їх було б доцільно використовувати як наочний матеріал при проведенні у школі факультативного заняття з історії.

Вибір здійснювався їз наступних 7 художніх творів:

1. «Імпровізація» – В. Кандінский.

2. «Музична увертюра. Фіолетовий клин» – В. Кандінский.

3. «Лучізм» – М. Ларіонов.

4. «Супрематична композиція» – К. Малевич.

5. «Супрематизм» – К. Малевич.

6. «Безпредметна композиція» – О. Родченко.

7. «Чорне на чорному» – О. Родченко.

Були вибрані наступні чинники (параметри) для порівняння:

1. Колір

2. Лінія

3. Композиція

4. Гравітаційні асоціації

5. Відчуття гармонії

6. Відчуття епохи

7. Прагнення зрозуміти задум художника, наштовхування на роздуми.

Перед нами постало завдання кількісного визначення перерахованих вище якісних параметрів. Це можливо було б здійснити і за допомогою бальної оцінки, проте її недоліком є суб'єктивний спосіб визначення вагових коефіцієнтів. Нами пропонується методика, яка заснована на використанні унікального математичного апарату, – методів парних порівнянь і розставляння пріоритетів, із застосуванням персонального комп'ютера.

При розробці методичного підходу до оцінки наочного матеріалу, який використовується при проведенні в школі факультативного заняття з історії, ми виходили з наступного:

– рішення завдань за оцінкою витворів мистецтва часто здійснюється при повній або частковій відсутності необхідної початкової інформації, що зумовлює використання експертних оцінок. За допомогою методу розставляння пріоритетів подібні завдання можуть вирішуватися при недостатній початковій інформації і при повній її відсутності;

– дуже перспективним, на наш погляд, слід вважати застосування методу розставляння пріоритетів при отриманні кількісної оцінки витворів мистецтва, які використовуються як наочний матеріал в процесі навчання.

Нині є тільки один аналог застосування цього методу у філософсько-естетичних дослідженнях (Зайцева М.Л., 2008). Наш методичний підхід спрямований на подальшу розробку моделей рішення подібних завдань цим методом, а також подальше поширення досвіду їх рішення і апробації автором.

При рішенні задачі розставляння пріоритетів нами застосований метод парних порівнянь з метою виявити переваги експертів «в чистому вигляді». Такий підхід обумовлений тим, що інші види оцінок, наприклад, бальна, вимагають транзитивності – логічності переваг (якщо твір 1 краще за твір 2, а твір 2 краще за твір 3, то і твір 1 краще за твір 3).

Hетранзитивність системи парних порівнянь може зустрічатися досить часто. По-перше, дуже поширена ситуація, коли експерт-оцінювач неоднаково знайомий з об'єктами, які підлягають оцінюванню, і при оцінці деяких з них може допустити неточність. По-друге, при досить великому числі об'єктів їх оцінювання за однією і тією ознакою можуть здійснювати декілька експертів, причому кожен з них оцінює тільки частину об'єктів, що може викликати деякі протиріччя. По-третє, у експерта, що оцінює усі об'єкти, може бути неоднаковий поріг розрізнення при оцінці різних об'єктів. Наприклад, три чинники оцінки 1, 2, 3 трохи розрізняються за яким-небудь показником. Експерт погано відчуває різницю за певним показником між чинниками 1 і 2 і своє судження висловить як 1 = 2, проте відмінності між 1 і 3, 2 і 3 для нього очевидні і його судження будуть наступними: 1>3 і 2<3, що призводить до нетранзитивної системи стосунків: 1>3, 2<3, 2=3. І, нарешті, по-четверте, навіть якщо при індивідуальній оцінці декількома експертами одних і тих же чинників за заданою ознакою отримані транзитивні системи порівнянь, то при зведенні їх в групову оцінку за правилом більшості можливе порушення транзитивності. Попарне порівняння такої транзитивності не припускає, що є істотною перевагою запропонованого нами підходу.

Через це результат попарного порівняння найточніше відображує суб'єктивну перевагу, бо на вибір тут накладаються найменші обмеження, і метод не нав'язує експертові апріорних умов.

Кількісна оцінка витворів мистецтва, які використовуються як наочний матеріал в процесі навчання, розрахована нами на основі експертної інформації.

Процедура проведення експертизи заснована на використанні методу парних порівнянь, згідно з яким усі витвори мистецтва попарно порівнюються між собою за певним чинником, причому кожна наступна оцінка не пов'язана з попередньою. Усі ці парні оцінки складають матрицю парних переваг, при обробці якої отримують вагові коефіцієнти витворів мистецтва.

Попарна оцінка здійснювалася з використанням символів: > – краще; ³ – краще або однаково; = – однаково; £ – гірше або однаково; < – гірше.

В цьому випадку відсутності вимоги транзитивності системи порівнянь експерт виробляє зіставлення витворів мистецтва за чинниками оцінки незалежно від результатів інших зіставлень, у тому числі і помилкового, і одна помилка, що припустилася, не так значно впливає на результати розрахунку значень пріоритетів витворів мистецтва.

В ході наукового дослідження нами був застосований підхід, в якому при рішенні завдань щодо розставлення пріоритетів використовуються коефіцієнти Aij, які змінюються і цілеспрямовано фіксуються при оцінці витворів мистецтва за визначеним чинником порівняння:

(1)

де 0 < y < 1; y – будь-яке раціональне число у заданому інтервалі.

На основі аналізу наявної інформації або за допомогою експертної оцінки задавалися межі зміни міри вираженості цього чинника в витворах мистецтва, що оцінюються, які фіксуються у вигляді відношення крайніх членів ранжируваного ряду:

(2)

де X i max – витвір мистецтва з максимальною оцінкою чинника;

X j min – витвір мистецтва з мінімальною оцінкою чинника.

По знайденому відношенню Kр підбиралися відповідні коефіцієнти A ij. Далі будувалася квадратна матриця A = ||A ij || на основі системи парних порівнянь і з використанням підібраних коефіцієнтів Aij.

Розрахунок значень пріоритетів чинників оцінки Pi(K) виробляється ітеративним методом з використанням формули:

, (3)

де k = 1, 2....;

– сума компонент вектора Aр (k – 1);

рi (k) – нормована ітерована сила k -го порядку.

Фактичний коефіцієнт відношення Кфі порівнюється з розрахунковим Кр. При узгодженості коефіцієнтів завдання вважається вирішеним. Інакше здійснюється коригування коефіцієнтів A ij і розрахунок повторюється.

Найбільш складним і відповідальним моментом при рішенні нашої задачі була оцінка меж зміни цього чинника в даних об'єктах (визначення Кр). Коли можливо оцінити співвідношення конкретних об'єктів за цим чинником, ряд витворів мистецтва необхідно ранжувати для визначення його крайніх членів. Для цієї мети застосовувався метод розставляння пріоритетів з довільними коефіцієнтами A ij. Оскільки при рішенні задачі це єдина безпосередня кількісна оцінка, отримання її може бути організовано ретельніше, а, отже, і якісніше.

За знайденим коефіцієнтом Kр ми визначаємо потрібні коефіцієнти A ij:

, (4)

де Kр – розрахунковий коефіцієнт відношення крайніх членів ранжируваного ряду

m – число оцінюваних витворів мистецтва.

У нашому випадку нетранзитивності системи парних порівнянь і наявності в ній стосунків рівності процедура відшукування значень була наступна:

– визначалося Yп – попереднє значення Y і вирішувалося завдання про розставляння пріоритетів;

– за набутими значеннями пріоритетів чинники оцінювання ранжувалися;

– встановлювалося попереднє фактичне відношення пріоритетів Kфп крайніх членів ранжованого ряду, яке було отримане з використанням Yп;

– визначалося остаточне значення коригуванням попереднього значення yп коефіцієнтом W :

; (5)

y = yп х W (6)

Можна виділити ще декілька істотних переваг вживаного нами методу :

– метод дозволяє використовувати нетранзитивну початкову інформацію;

– спрощується і стає практично здійсненною процедура висловлювання суджень експертами, оскільки не вимагається безпосередньої кількісної оцінки стосунків між витворами мистецтва за певними чинниками порівняння;

– з'являється можливість узгодження розрахункових кількісних стосунків між чинниками і «істинними» кількісними стосунками між ними за допомогою підбору коефіцієнтів Аij.

Матриці порівнянь були отримані в ході опитування 47 учнів середньої школи № 95 м. Харкова.

У таблиці 1 приведені результати кількісної оцінки вибраних 7 художніх творів за параметром «Колір», під яким розумілося колористичне рішення картини, оригінальність колірних поєднань.

Далі нами була вироблена кількісна оцінка художніх творів за параметром «Лінія», під яким розумілися графічні особливості картини, своєрідність ліній і форм у зображенні.

Таблиця 1

Кількісна оцінка картин за параметром «Колір»

Умовний номер картини	1	2	3	4	5	6	7	Оцінка, балів
1	=							0,127
2	<	=						0,096
3	<	<	=					0,082
4	>	>	>	=				0,190
5	³	>	>	=	=			0,178
6	³	>	>	£	=	=		0,177
7	>	>	>	£	£	<	=	0,150
X i max – максимальна оцінка за параметром								0,077
X j min – мінімальна оцінка за параметром								0,194
КР заданий								2,5
КР фактичний								2,526
Кількість ітерацій								2

Під параметром «Композиція» нами розумілися: спосіб об'єднання ліній, фігур, кольору в єдине ціле; новизна, незвичність композиції. Під параметром «Гравітаційні асоціації» розуміються відчуття невагомості або важкість матеріалу, що виникає при сприйнятті колірного і пластичного ракурсів зображення. Під параметром «Відчуття гармонії» нами розумілися ті почуття, що виникають при сприйнятті художнього об'єкту відчуття впорядкованості, співмірності елементів форми усередині цілісної композиції, логічності, колірного рішення картини. Під параметром «Відчуття епохи» розуміється відповідність новизни змісту новим засобам виразності (колірному і графічно-композиційному рішенню). Під параметром «Прагнення зрозуміти задум художника, наштовхування на роздуми» нами розумілася здатність художнього об'єкту активізувати процес розуміння концепції за рахунок ефекту новизни і оригінальності. Було проведено оцінювання творів за кожним з вище перелічених параметрів.

Нами була вироблена кількісна оцінка витворів мистецтва за критерієм максимальної відповідності авангардному напряму. Її результати узагальнені у таблиці 2. Ми бачимо, що місце в рейтингу, яке було визначене шляхом розрахунків, співпадає із знайденим у ході інтуїтивного опитування 47 учнів середньої школи № 95 м. Харкова. Це говорить про коректність і достовірність розробленої і апробованої нами методики.

Таблиця 2

Кількісна оцінка витворів мистецтва

за критерієм максимальної відповідності авангардному напряму

Умовний номер параметра порівняння	Вага чинника							Оцінка витвору, балів	Місце в рейтингу, яке було визначено шляхом
	Ф1	Ф2	Ф3	Ф4	Ф5	Ф6	Ф7
	0,157	0,144	0,151	0,126	0,127	0,153	0,141
	Кількісна оцінка чинників								інтуїтивного опитування	розрахунків
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11
1	0,127	0,161	0,125	0,131	0,113	0,127	0,147	0,135	5	5
2	0,096	0,155	0,120	0,123	0,092	0,127	0,141	0,129	6	6
3	0,082	0,087	0,095	0,134	0,085	0,114	0,128	0,111	7	7
4	0,190	0,201	0,170	0,155	0,192	0,164	0,153	0,168	1	1
5	0,178	0,158	0,174	0,156	0,198	0,163	0,152	0,164	2	2
6	0,177	0,121	0,158	0,153	0,162	0,152	0,140	0,148	3	3
7	0,150	0,116	0,158	0,148	0,157	0,152	0,140	0,145	4	4

На підставі розрахунків ми науково обґрунтували доцільність вибору як наочного матеріалу при проведенні факультативних занять з історії за темою «Мистецтво початку 20 століття» наступних художніх творів: «Супрематична композиція» – К. Малевич; «Супрематизм» – К. Малевич; «Безпредметна композиція» – О. Родченко; «Чорне на чорному» – О. Родченко.

Запропонований методичний підхід дає науково обґрунтовану оцінку, простий у застосуванні і може бути рекомендований для оцінки витворів мистецтва, які використовуються як наочний матеріал при проведенні факультативних занять з історії.

Необхідно відмітити гнучкість методичного підходу до оцінки наочного матеріалу, що використовується при проведенні факультативних занять з історії. Він може бути використаний для оцінки і інших витворів мистецтва при коректному відборі факторних ознак.

Використання наочного матеріалу, музичного супроводу в учбовому процесі, якій відбирається із застосуванням розробленого і апробованого нами підходу, сприятиме розвитку у учнів синестезійних відчуттів, кращому розумінню і запам'ятовуванню матеріалу.