УДК 159.922:316.64:165. 242.2

Дмитрієнко Ю.М., канд. філос. наук, доцент, здобувач наукового ступеня доктора юридичних наук Київського національного університету імені Тараса Шевченко

АКТУАЛЬНІ ПІДХОДИ ДО ВИВЧЕННЯ ПРОЦЕСІВ СТАНОВЛЕННЯ, РОЗВИТКУ УКРАЇНСЬКОЇ ПРАВОВОЇ СВІДОМОСТІ У АСПЕКТІ РЕФЛЕКСИВНОГО ПРАВОВОГО ІНТЕРВ’Ю

Підтримуючи запропоновану Ф. Ю. Василюком логіку, ми вбачаємо наявність змістових паралелізмів між зазначеними складовими правової свідомості і виокремленими вище площинами, на які проектується феномен їх автентичності [1]. Зокрема, площина суб’єктності правової свідомості співвідноситься з предметним змістом образу правової свідомості у її суб'єктах реальних і потенційних в силу фундаментального факту пріоритетного розвиткового інтенціонального спрямування правової свідомості (при домінуванні зовнішніх пріоритетів) за її періодів розвитку, що забезпечує певне або повне ментальне “впізнавання” нормативно-правового змісту світу, суспільства та держави як таких та дає їм “ім’я”: правове суспільство чи неправове, правова держава чи неправова, але за будь-яки випадків суспільство та держава визнаються (повинні визнаватися) національними [2]. Додамо, що площина ментальної, ідейно-світоглядної та нормативно-правової ідентичності правової свідомості як типово національної уможливлює відносну нестабільність і неприродну спадкоємність регулятивних значень у феноменологічному полі особистості як суб'єкта правової свідомості, що має, як правило, вищий та найвищий цикл соціальної активності правової свідомості та культури. Площина індивідуальності правової свідомості презентує особистість як знакову фігуру актуальних правових рефлексій, цікаву своїми експресивними диспозиційними проявами [3]. Площина самості правової свідомості інтегрує смислове багатство і глибинну суть інтенціональної ідейно-світоглядної та нормативно-правової наповненості суб’єктів правової свідомості; площина життєвого правового світу складається з палітри живих, чуттєвих, біодинамічних ідейно-світоглядних і нормативно-правових образів, що безпосередньо переживаються індивідом [4].

Гадаємо, що виокремлені проекції дослідження феномену автентичності правової свідомості особистості, за розробленими зразками рефлексивного інтерв’ю (РІА) вищеназваними дослідниками, коли останніми зазначені проекції були покладені в певні логічні структурі блоки усвідомлення дійсності, ми ж, за аналогією єдності свідомості (родова правова природа) та правової свідомості (видова правова природа) цілепокладаємо зазначені проекції у основи нових структурних блоки правової свідомості, формуючих базу для рефлексивного правового інтерв’ю (РІПА), в якому номери запитань відповідають вище схарактеризованим теоретичним конструктам правової свідомості, а букви задають напрям правової рефлексії: а – індивідуальний семантичний простір конструкту правової свідомості для базисної основи право рефлексивного інтерв’ю, б – інтуїтивна кількісна оцінка вираженості феномену правової свідомості; в – уточнення (а), його образна репрезентація; г – правосуб’єктна здатність, що забезпечує автентичне функціонування правової особистості або суб’єктів правової свідомості, маючих некризовий цикл правової активності. Нижче наводимо примірну інструкцію і зміст РІПА [5].

Інструкція. Кожному суб'єкту правової свідомості, як правило, хочеться бути собою, поводитися природно, виражати себе вільно, відчувати свою справжність, добиватися своїх цілей. а) Дайте, будь ласка, розгорнуту і щиру відповідь на запропоновані питання. б) Керуючись інтуїцією, визначте у відсотках міру сформованості у Вас вказаної правової ознаки. в) Опишіть найбільш яскраву правову життєву ситуацію, коли Ви змушені були захищати цю Вашу власність, властивість. г) Що Вам у цьому допомогало?

1. а) Як Ви розумієте вислів «бути господарем своєї долі»?

б) Якою мірою він стосується саме Вас?

в) З якими типовими правовими труднощами Ви зустрічалися, відстоюючи своє право «бути господарем своєї долі»?

г) Завдяки чому Вам удається бути господарем своєї долі?

2. а) Що означає вимога бути самим собою?

б) Як часто у своїх вчинках Ви вірні собі?

в) З якими труднощами, зазвичай, зустрічаєтеся Ви, відстоюючи своє

право бути собою?

г) На які внутрішні ресурси Ви при цьому опираєтесь?

3. а) У чому проявляється людська правова індивідуальність?

б) З якою правовою інтенсивністю Вам доводиться відстоювати її, долаючи спротив обставин?

в) Опишіть показову правову (неправову) ситуацію, коли Ви, попри значні перешкоди, відстояли таки свою правову індивідуальність?

г) Яким рисам свого характеру Ви при цьому завдячуєте?

4. а) Яку правову особистість можна назвати цілісною і гармонійною?

б) Як часто Ви переживаєте стан внутрішньої правової зібраності і впевненості в собі?

в) Пригадайте, за яких обставин Ви втрачали відчуття внутрішньої правової зібраності і впевненості в собі?

г) Що Ви робите, що «узяти себе в руки» і впевнено крокувати далі?

5. а) У чому проявляється свобода волі людини?

б) Наскільки Ви вільні у своїх проявах? Як часто Ви буваєте спонтанними?

в) Всупереч яким життєвим труднощам Ви проявили чи проявляєте вільний вибір?

г) Що дає Вам право вважати себе вільною людиною? У чому це проявляється?

Література

1. Карпенко З. С. Картографія інтегральної суб’єктності: пост-постмодерністський проект // Людина. Суб’єкт. Вчинок: Філософсько-психологічні студії / За заг. Ред.. В. О. Татенка. – К.: Либідь, 2006.– С. 157 –175

2. Юревич А. В. Интерпретативные традиции и параметры развития психологической науки// Вопросы психологии. – 2005. – №5. – С. 119 –130

3. Гусельцева М. С. Методологические кризисы и типы рациональности в психологии// Вопросы психологии. – 2006. – №1. – С. 3 – 15

4. Смирнов С. Д. Методологический плюрализм и предмет психологии// Вопросы психологии. – 2005. – №4. – С. 3 – 8

5. Капра Ф. Дао физики. – К.: София; М.: ИД «Гелиос», 2002