УДК 159.922:316.64:165. 242.2

Дмитрієнко Ю.М., канд. філос. наук, доцент, здобувач наукового ступеня доктора юридичних наук Київського національного університету імені Тараса Шевченко

АКТУАЛЬНІ ІДЕЙНО-СВІТОГЛЯДНІ ТА НОРМАТИВНО-ПРАВОВІ УМОВИ, ОСНОВИ ТА ПРІОРИТЕТИ ФОРМУВАННЯ ПРИНЦИПІВ СТАНОВЛЕННЯ, РОЗВИТКУ УКРАЇНСЬКОЇ ПРАВОВОЇ, ЗАКОНОДАВЧОЇ СВІДОМОСТІ ТА КУЛЬТУРИ. ЧАСТИНА 1.

       Ураховуючи наші підходи до визначення процесів розвитку (що є більшою мірою, але не завжди, нелінійною родовою правовою природою) та становлення української правової свідомості розвитку (що є більшою мірою, але не завжди, лінійною видовою  правовою природою) як процеси системної і структурної її конкретно-історичної трансформації, спробуємо, за численними нашими дослідженнями [1-2], ідентифікувати вперше новітні принципи становлення та розвитку історичної та сучасної української правової свідомості та культури. Додамо також, що наші логічні розмірковування побудовані за нашими публікаціями у фахових виданнях правового спрямування (понад 150 публікацій), філософського спрямування (понад 90 публікацій), економічного спрямування понад 60 публікацій), та у тезах і матеріалах міжнародних, республіканських та інших конференцій (понад 3000 публікацій). При наших підходах ми  виходимо також з того, що процеси становлення правової свідомості є зворотними процесами її розвитку, побудовані на нових, ідейно зцементованих правових знаннях, вміннях, навичках і звичках української правової свідомості як типово національної. Відрізняються вони від процесів розвитку типово лінійними процесами їх спрямування, типово нормативно-регулятивного правового спрямування, коли усні акти правової свідомості, створюючи, як правило, усні норми звичайної (звичаєвої) української правової свідомості та культури, замінюються типовими письмовими, друкованими нормативно-правовими актами як колегіальними актами правової свідомості народних депутатів України, інших її функціональних суб'єктів. При чому за природних шляхів становлення української правової свідомості та культури [3] за мірою збільшення письмових нормативо-правових актів як актів колегіальної правової свідомості народних депутатів України,  паралельно зі звісними циклами соціальної активності правової свідомості та культури техніко-технологічно, на базі нових статичних правових знань, вмінь, її суб’єктів, навіть не дивлячись на правовий характер тих або інших, або всіх одразу письмових правових актів, навичок, вмінь, та звичек правової свідомості як істотних та як актів, навичок, вмінь та звичек істотних суб’єктів статичного права формується нова (за нового конкретно-історичного хронологічного періоду її становлення) законодавча свідомість та культура, що є ідентична циклам соціальної активності правової свідомості та цикли збільшують власну соціальну та правову активність разом з правовою свідомістю. За вільного чи примусового виникнення неприродного шляху, стійкого чи перманентного, становлення української правової свідомості та культури [4-5] сила соціальної та правової активності законодавчої свідомості та культури змінює власну полярність на протилежну, або, що є найчастіше, навпаки, скоріш правова свідомість, її суб’єкти,  встають у опозицію, що набувають все більшої та більшої залежності за таких умов становлення, від законосвідомості та законодавчої культури, котра презентує поступове або різке збільшення рівня тотальності правових рішень та ідеологічно-правових, політико-правових регуляцій механізму правового регулювання суспільних відносин, та, відповідно до цього, збільшення циклу соціальної та правової активності законодавчої свідомості та культури, які стають протилежними циклам соціальної активності правової свідомості та культура. Тобто за неприродного становлення правової свідомості та культури чим вище цикл соціальної активності законодавчої свідомості та законодавчої культури, тим нижче є цикл соціальної, та, перш за все, правової активності правової свідомості та культури. Так продовжується доти, доки домінантна законодавча ідея переутвориться у повну протилежність правовій ідеї, - тоді виникає тоталітарне суспільство, тоталітарна держава, закон стає поступово неправовим, а право остаточно губить свої природні властивості та функції. За створення нормативного моменту, коли виникає така фаза законодавчого становлення високого та найвищого циклу соціальної активності законодавчої свідомості та культурами, - коли він стає тотально антагоністично протилежним кризовому та низькому циклу соціальної активності правової свідомості, - виникає революційна криза у становленні законодавчої свідомості, культури та правової свідомості, культури. Ця криза характеризує абсолютно, максимально повну нетотожність ідейно-світоглядних позицій, напрямків і функцій у діяльності первинних і вторинних суб’єктів правової, законодавчої свідомості та культури: це - коли владні вторинні суб’єкти законодавчої свідомості та культури живуть окремим життям, зі своїми цінностями, вимогами та потребами, вони маю великі блага, законодавчий власний захист, власну законодавчу свідомість і культуру зі своїми артефактами і архетипами, що суттєво відрізняються від правової свідомості, культури,  артефактів і архетипів первинних суб’єктів.

                                                         Література:

1.BEKIROVA F., LOSHAKOVA E. DMITRIENKO YU., DMITRIENKO I. FORMATION AND DEVELOPMENT OF NEV PRIORITIES MIKRO-AND MACROEKONOMIC REGULATION OF MARKET RELATIONS (MICRO-AND MACROIDENTIEICATION CRISIS SITUATION AND PRIORITIES FORMATION, DEVELOPMENT OF CONSCIOUSNESS UKRAINIAN AND CULTURE)  //  Nauka i studia (Przemysl). – 7 (31). – 2010. – P. 30-34

2. Дмитрієнко І. В. Шляхи розвитку і становлення української правової свідомості та культури у XIVXVII ст.: специфіка, джерела, тенденції / І. В. Дмитрієнко, Ю. М. Дмитрієнко // Форум права. – 2010. – № 4. – С. 297–304 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/e-journals/FP/2010-4/10divcdt.pdf

3. Дмитрієнко Ю. М. Підходи до вироблення критеріїв визначення природного та неприродного становлення і розвитку української правової свідомості та культури / Ю. М. Дмитрієнко // Форум права. – 2010. – № 4. – С. 305–318 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/e-journals/FP/2010-4/10djmctk.pdf

4.Дмитрієнко Ю. М. Норми правової свідомості-культури-права: історико-правовий стан становлення та розвитку в методологічно-правовій співвіднесеності та перспективі / Ю. М. Дмитрієнко // Форум права. – 2010. – № 3. – С. 77–82 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/e-journals/FP/2010-3/10djmctp.pdf 

5. Дмитрієнко Ю. М. Норми правової культури як якісної частини механізму правового регулювання / Ю. М. Дмитрієнко, І. В. Дмитрієнко // Форум права. – 2010. – № 3. – С. 83–91 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/ejournals/ FP/2010-3/10djmmpr.pdf