Право/ 2. Адміністративне і фінансове право

К.ю.н. Городецька І.А.

Ніжинський державний університет імені Миколи Гоголя, Україна

Щодо адміністративних правопорушень у сфері використання та охорони земель

Особливістю адміністративних проступків, пов’язаних з порушенням законодавства в галузі використання й охорони земель та порядку регулювання земельних відносин є те, що вони крім Кодексу України про адміністративні правопорушення [1] визначені також Земельним кодексом України [2]. Так, главою 7 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено адміністративну відповідальність за порушення земельного законодавства за: псування і забруднення сільськогосподарських та інших земель (ст. 52); порушення правил використання земель (ст. 53); самовільне зайняття земельної ділянки (ст. 53-1); перекручення або приховування даних державного земельного кадастру (ст. 53-2); зняття та перенесення ґрунтового покриву земельних ділянок без спеціального дозволу (ст. 53-3); незаконне заволодіння ґрунтовим покривом (поверхневим шаром) земель (ст. 53-4); порушення строків повернення тимчасово зайнятих земель або неприведення їх у стан, придатний для використання за призначенням (ст. 54); самовільне відхилення від проектів землеустрою (ст. 55); знищення межових знаків (ст. 56).

Щодо Земельного кодексу України, то у ст. 211 наведено перелік порушень земельного законодавства за вчинення яких настає юридична відповідальність: а) укладення угод з порушенням земельного законодавства; б) самовільне зайняття земельних ділянок; в) псування сільськогосподарських угідь та інших земель, їх забруднення хімічними та радіоактивними речовинами і стічними водами, засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами; г) розміщення, проектування, будівництво, введення в дію об’єктів, що негативно впливають на стан земель; ґ) невиконання вимог щодо використання земель за цільовим призначенням; д) порушення строків повернення тимчасово займаних земель або невиконання обов’язків щодо приведення їх у стан, придатний для використання за призначенням; е) знищення межових знаків; є) приховування від обліку і реєстрації та перекручення даних про стан земель, розміри та кількість земельних ділянок; ж) не проведення рекультивації порушених земель; з) знищення або пошкодження протиерозійних і гідротехнічних споруд, захисних насаджень; и) невиконання умов знімання, збереження і нанесення родючого шару ґрунту; і) самовільне відхилення від проектів землеустрою; ї) ухилення від державної реєстрації земельних ділянок та подання недостовірної інформації щодо них; й) порушення строків розгляду заяв щодо відведення земельних ділянок [2].

За вчинення порушень, що наведені у цій статті настає юридична відповідальність за правилами, визначеними в інших актах законодавства [3, с. 32-33; 4, с. 23-24]. Так, порушення, передбачені пунктом а – тягнуть цивільну відповідальність, пунктами б, в – як адміністративну, так і кримінальну, пунктами г – ї –адміністративну відповідальність, а у випадках передбачених пунктом й – може наставати дисциплінарна відповідальність відповідних посадових осіб.

Аналіз правопорушень в галузі використання й охорони земель та порядку регулювання земельних відносин, за які наступає адміністративна відповідальність, дає підстави стверджувати, що різні нормативні акти по різному формулюють однакові протиправні дії, тобто між Кодексом України про адміністративні правопорушення та Земельним кодексом України існують розбіжності як у переліках порушень земельного законодавства, так і у формулюванні самих складів правопорушень.

Ми підтримуємо позицію, згідно якої потрібно або узгодити існуючі переліки порушень земельного законодавства в обох законодавчих актах, або зібрати всі норми, що стосуються формулювання складів адміністративних проступків у сфері земельних відносин в одному законодавчому акті, а саме у Кодексі України про адміністративні правопорушення, оскільки саме він є основним нормативним актом, що регулює адміністративну відповідальність [5, с. 103].

Література:

1. Кодекс України про адміністративні правопорушення : Верховна Рада УРСР;  Кодекс України, Закон, Кодекс  від 07.12.1984  № 8073-X. (Відомості Верховної Ради УРСР від 18.12.1984 - 1984 р., № 51, стор. 1122). Редакція від 16.02.2010 [Електронний ресурс] : Верховна Рада України. Офіційний веб-сайт. – Режим доступу до джерела :

http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=80731-10

2. Земельний кодекс України : Верховна Рада України;  Кодекс України, Кодекс, Закон  від 25.10.2001  № 2768-III. (Відомості Верховної Ради України від 25.01.2002 – 2002 р., № 3, ст. 27). Редакція від 01.01.2010 [Електронний ресурс] : Верховна Рада України. Офіційний веб-сайт. – Режим доступу до джерела :

http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=2768-14

3. Городецька І. А. Деякі аспекти юридичної відповідальності за порушення земельного законодавства / І. А. Городецька // Сучасні наукові дослідження – 2006 : матеріали другої міжнародної науково-практичної конференції, 20–28 лютого 2006 р. – Дніпропетровськ : Наука і освіта, 2006. – Т. 4 : Право. – С. 31–33.

4. Городецька І. А. Підстави адміністративної відповідальності за порушення у сфері земельних відносин / І. А. Городецька // Наукові дослідження – теорія та експеримент 2007 : матеріали третьої міжнародної науково-практичної конференції, 14–16 травня 2007 р. – Полтава : Інтер Графіка, 2007. – Т. 3. – С. 23–24.

5. Мірошниченко О. С. Адміністративно-правові засоби охорони земельних відносин в Україні: дис. … канд. юрид. наук : 12.00.07 / Мірошниченко Оксана Станіславівна. – Х., 2005. – 202 с.