Аспірант Ткаченко Денис Григорович

Інститут аграрної економіки УААН

Становлення аграрного підприємництва у приміській зоні Одеси

В умовах ринку підприємництво є не лише важливою складовою народногосподарського комплексу України, але й саме тією ланкою, яка зможе докорінно змінити соціально-економічне становище в нашій країні. Воно є тим великим потенціалом, який забезпечить сталий і поступовий розвиток вітчизняної економіки.

Підприємництво – це самостійна, ініціативна, на власний ризик господарська діяльність по виробництву продукції та надання послуг з метою отримання прибутку. Аграрне підприємництво – це систематична, на власний розсуд діяльність спрямована на виробництво сільськогосподарської продукції та наданню послуг в сфері АПК. Особлива роль відводиться аграрному підприємництву приміської зони, головною функцією якого є своєчасне забезпечення міського центру малотранспортабельною та швидкопсуючою продукцією в повному обсязі і асортименті.

Приміська зона – це багатофункціональна соціально-економічна система, яка складається з адміністративних районів прилеглих до центрального поселення, господарська діяльність яких спрямована на обслуговування та забезпечення потреб міста. Основними відмінними рисами приміських зон різних великих міст є розмір їх територій, обсяги виробництва, наявність природних ресурсів, чисельність населення, кількість промислових підприємств та інше. Не зважаючи на ці відмінності, більшість проблемних питань пов’язаних із функціонуванням приміських територій є типовим, що дає можливість розглядати приміську зону, як цілісний об’єкт спостережень, для якого необхідно вирішувати питання раціонального розселення і розміщення виробництва, як промислового, так і сільськогосподарського.

До приміської зони Одеси входять три найближче розташовані райони: Біляївський, Комінтернівський та Овідіопольський. Питома вага цих районів у загальному обсязі виробництва валової продукції сільського господарства у 2007 році склала 15,3%, а по виробництву овочів – 43,6%.

Аграрне підприємництво приміської зони Одеси широко представлене різними організаційно-правовими формами (таблиця 1). Всього у 2007 році було зареєстровано 862 підприємства. Питома вага фермерських господарств склала 83,2% від загальної кількості зареєстрованих підприємств, по Одеській області цей показник досягаєає 87,7%, а по Україні – 74,5%. Також у приміській зоні Одеси активного розвитку і популярності серед підприємців набули такі форми господарювання, як господарські товариства та приватні підприємства, частка яких відповідно складає - 9% та 5,3%. Це дещо нижчий показники у порівнянні з Україною (12,7% і 7,2). По кількості зареєстрованих державні підприємства та інші форми господарювання слабо представлені в досліджуваному регіоні.

Таблиця 1 Питома вага с.г. підприємств приміської зони у розрізі організаційно-правових форм господарювання у 2007 році
Форми господарювання	Приміська зона м.Одеса					Одеська область		По Україні
	Біляївський р-н	Комінтернів-ський р-н	Овідіополь-ський р-н	Всього	Питома вага	Всього	Питома вага	Всього	Питома вага
Господарські товариства	30	10	38	78	9,0	382	5,4	7428	12,7
Приватні підприємства	18	19	9	46	5,3	271	3,9	4229	7,2
Виробничі кооперативи	2	2	4	8	0,9	153	2,2	1262	2,2
Фермерські господарства	226	200	291	717	83,2	6164	87,7	43475	74,5
Державні підприємства	1	2	3	6	0,7	11	0,2	360	0,6
Інші форми	3	2	2	7	0,8	46	0,7	1633	2,8
Всього	280	235	347	862	100	7027	100	58387	100

У приміській зоні Одеси простежується протягом останніх п’яти років поступове скорочення площ сільськогосподарських угідь в середньому на 0,5%. Зокрема у 2007 році налічувалося 251 тис. га сільськогосподарських угідь, що на 1,2% менше ніж у 2005 році. По одеській області площі теж зменшуються, проте не такими темпами (0,7% за той же період).

Виробництво валової аграрної продукції на одну особу сільськогосподарськими підприємствами приміської зони на протязі 2005-2008 років в середньому коливалося у межах 1600-1950 грн. за виключенням 2007 року – 1027 грн. (рік засухи), в той час як по області цей показник вдвічі менше і коливається в межах 760-920 грн.

Галузь овочівництва для приміської зони Одеси є однією із ключових. Завдяки унікальним природно-кліматичним умовам та наявності централізованої системи зрошення, яка була побудована ще за часів Радянської влади, виробництво овочів є привабливим не лише для сільськогосподарських підприємств, а й для господарств населення. Слід відзначити, що на ринок аграрні підприємства постачають лише 50% від усієї вирощеної овочевої продукції, інші 50% надходить від господарства населення. Серед трьох приміських районів основне виробництво овочів сконцентроване у Біляївському та Овідіопольському районах - 26,3 та 31,1 тис. тон відповідно. У Комінтернівському районі з 2000 року простежується різке скорочення об’ємів виробництва овочів, яке у 2007 році досягло рівня 20 тон. Частка сільгосппідприємств Овідіопольського району по виробництві овочів досягає 73%, у Біляївському – 54,6%, а в Комінтернівському лише – 0,2%.

Простежується динаміка зростання урожайності овочів в регіоні. По Одеській області цей показник складає – 128,9 ц з 1 га, а у приміських районах, зокрема Біляївському – 189,6 ц, Комінтернівському – 155,1 ц, Овідіопольському – 111,8 ц.

Ефективність діяльності сільськогосподарських підприємств приміської зони Одеси є стабільно зростаючою, Зокрема, зменшується частка збиткових господарств та зростає чистий прибуток сільськогосподарських підприємств. Слід відзначити, що 2007 рік із-за сильної посухи видався складним для більшості підприємств. Рівень рентабельності сільськогосподарського виробництва у Біляївському районі у 2007 році склав 11,7%, у Овідіопольському -7,9%, в Комінтернівському -17,1%.

У сталому розвитку аграрного підприємництва важливу роль відіграє державна підтримка. У 2008 році використання державних, обласних і районних програм лише у Біляївському районі досягло майже 8,6 млн.грн. Серед найпоширеніших програм слід виділити компенсацію за посів озимих та ярих культур (40 грн за 1 га), компенсація кредитної ставки та вартості техніки, підтримка тваринництва та інше. В середньому рівень державної підтримки склав 100 грн у розрахунку на 1 га, а по окремим господарствам він досягав 500-800 грн. Зокрема ТОВ „Південь переробка” – 838 грн. на 1 га, СГ ТОВ „Факел” – 644 грн. на 1 га, серед фермерських господарств слід відмітити ФГ „Дослідне” - 457 грн. на 1 га та СФГ „Галинка” – 386 грн. на 1 га.

На протязі останніх 5 років у приміській зоні Одеси простежується поступальний розвиток аграрного підприємництва, про що свідчать зростаючі показники валового виробництва продукції за виключення 2007 року, коли значної шкоди сільському господарстві завдала сильна посуха. Також під великим питанням подальше зростання аграрного виробництва у 2009 році. Під впливом світової фінансової кризи сільгоспвиробники відчувають гостру нестачу обігових коштів, зниження попиту на продукцію та відтік інвестицій з галузі, внаслідок чого керівники підприємств змушені скорочувати обсяги виробництва.

У 2009 році під питанням залишаються виконання більшості державних програм підтримки сільськогосподарських підприємств. У зв’язку із цим підприємці вимушені скорочувати посівні площі, згортати нерентабельне виробництво та відмовлятися від тваринництва. На нашу думку це може призвести до продовольчої кризи не лише в Одеському регіоні, а й в країні в цілому. Тому слід вжити негайних заходів щодо відновлення державного фінансування аграрного сектору економіки.

Література

1. Романова Л.В. Феномен підприємництва // Економіка АПК.- 1997.- № 2.- С.30 - 31.

2. Малік М.Й., Зіновчук В.В., Лупенко Ю.О. та ін. Основи аграрного підприємництва / За ред.. Маліка М.Й. – К.: Інститут аграрної економіки, 2001. – 582 с.

3. Даниленко А.С. Розвиток підприємництва в АПК України. – К.: 1997. – 215 с.