Раєцька Я.Б., Торгало Є.О., Остапченко Л.І., Лаврова К.В.

Київський національний університет імені Тараса Шевченка, біологічний факультет, e-mail: raetska@yandex.ru

Визначення активності 2’,5’-олігоаденілат-синтетази при експериментальній моделі геморагічного інсульта та за умов застосування різних форм кверцетину

Геморагічний інсульт є одним із найпоширеніших та найнебезпечніших серцево-судинних захворювань. Летальність у гострому періоді становить 40-70% залежно від важкості крововиливу. У профілактиці і лікуванні в післяінсультному періоді застосувовують фармакологічні препарати, спрямовані на метаболічний захист мозку. Однак, більшість препаратів не досягають потрібної терапевтичної концентрації в зоні інсульту через слабке проникнення активної субстанції в структури мозку. Навіть короткочасна ішемія та гіпоксія, що обов’язково супроводжує інсульти різного генезу, призводить до утворення токсичних вільних радикалів.

Останнім часом особливий інтерес викликає вивчення процесів сигнальної трансдукції за умов дії різних стресорних чинників, результатом чого є розвиток різних патологічних станів. В цьому аспекті привертає увагу система 2’,5’-олігоаденілату, що є ключовим компонентом інтерферон-індукованого сигнального каскаду. На сьогодні показано, що рівень 2’,5’-олігоаденілатів, які є внутрішньоклітинними медіаторами дії інтерферону, суттєво зростає за умов розвитку різних патологічних процесів. На виникнення і розвиток патологічного стану в першу чергу реагує імунна система, що обумовлює особливий інтерес щодо дослідження внутрішньоклітинних молекулярних перетворень. Відомо, що рівень інтерферону суттєво підвищується при винекненні інсульту, порівняно із здоровими особинами. В той же час залишається нез’ясованою роль інтерферон індукованої системи 2’,5’-олігоаденілату в механізмах розвитку геморагічного інсульту. У зв’язку з цим є актуальним вивчення каскаду 2’,5’-олігоаденілату в клітинах тварин за умов розвитку експериментальної моделі геморагічного інсульту.

МАТЕРІАЛИ І МЕТОДИ. В дослідах використовували білих щурів-самців лінії Вістар масою 180±10 г, яких утримували на стандартному раціоні віварію. Тварини були поділені на 4 групи.

Перша група (30 щурів) - контроль, складали тварини, які утримувалися за стандартних умов віварію. Друга група (30 щурів) – тварин, яким відтворили геморагічний інсульт за модифікованим методом [Ярош О.К., 2005]. Третя група (30 щурів) – тварини, яким відтворювали геморагічний інсульт та вводили у дозі 10 мг/кг протягом 7-ми діб ліпосомальну форму кверцетину під робочою назвою “Ліпофлавон”, виробництва ЗАТ “Біолек” (м.Харків). Четверта група (30 щурів) - тваринам відтворювали геморагічний інсульт та вводили перорально у дозі 10 мг/кг протягом 7-ми діб субстанцію кверцетину, виробництва Борщагівського хіміко-фармацевтичного заводу (м. Київ). Тварин декапітували на 7-му добу під легким ефірним наркозом.

Активність 2′,5′-олігоаденілат-синтетази визначали за методом [Justensen J., 1992]. Експериментальні дані обробляли загальноприйнятими методами [Брандт З., 1975].

РЕЗУЛЬТАТИ ТА ОБГОВОРЕННЯ. Нами була досліджена активність ключового ферменту інтерферон-індукованого каскаду 2’,5’-олігоаденілат-синтетази органах щурів в контролі та на фоні введення експериментальним тваринам антиоксидантного препарату кверцетину в різних його формах рис. 1.

Рис. 1 Активність 2'-5'-олігоаденілат-синтитази в мозку, селезінці, нирках при експериментальній моделі геморагічного інсульту (M ± m)

Примітки: * - р £ 0,05 порівняно з контролем, n=5; А – активність ферменту (нмоль РРі / мг білка * хв )

Дослідження показали, що в умовах розвитку гемораічного інсульту активність 2’,5’-олігоаденілат-синтетази знижується на 81% в мозку, на 57% в селезінці та на 83% в нирках щурів порівняно з контролем.

Вивчено дію антиоксидантних препаратів кверцетин та його ліпосомальної форми на активність 2’,5’-олігоаденілат-синтетази в досліджуваних органах щурів на фоні геморагічного інсульту.

Інтерес до застосування даного препарату був викликаний тим, що він є одним з найефективніших антиоксидантів, що забезпечує його широке застосування у вигляді лікарського засобу в різних країнах при багатьох патологічних станах особливо при серцево-судинних захворюваннях та патології центральної нервової системи (ЦНС).

Встановлено, що у щурів, які отримували кверцетин активність 2’,5’-олігоаденілат-синтетази в головному мозку в порівнянні з контролем зростала на 104% як у здорових тварин, так і у групи тварин без введення препаратів. В селезінці активність ферменту збільшувалась на 97% та на 106% в нирках при введенні препарату кверцетин відповідно. Цікаво, що вплив ліпосомального кверцетину був більш посиленим в селезінці та головному мозку на 123% та на 111% відповідно, порівняно з групою тварин яким не вводили препарати.

Введення кверцетину посилює ефект активації 2¢,5¢-олігоаденілат-синтетази в досліджуваних органах за умов інсульту. Слід відмітити, що ведення ліпосомальної форми препарату мав більш виражений ефект у досліджуваних органах на фоні розвитку геморагічного інсульту.

Таким чином дія ліпосомальної форми кверцетину на даний фермент є більш ефективною. Отже, результати по вивченню ефекту кверцетину та його ліпосомальної форми показали, що він володіє вираженою імуномодулюючою дією.