А.В. ДМИТРЕНКО, канд. екон. наук

Полтавський національний технічний університет імені Юрія Кондратюка

ОСОБЛИВОСТІ ОБЛІКУ СПІЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ БЕЗ ОБЄДНАННЯ ВКЛАДІВ УЧАСНИКІВ

Згідно із пунктом 7 Міжнародного стандарту бухгалтерського обліку 31 «Частки у спільних підприємствах» існує три поширені типи спільних підприємств: спільно контрольовані операції, спільно контрольовані активи і спільно контрольовані суб’єкти господарювання. Перші дві форми спільної діяльності не передбачають створення юридичної особи, третя – передбачає заснування спільного підприємства.

На відмінну від свого прототипу національний стандарт бухгалтерського обліку 12 «Фінансові інвестиції» спільну діяльність трактує, як «господарську діяльність зі створенням або без створення юридичної особи, яка є об'єктом спільного контролю двох або більше сторін відповідно до письмової угоди між ними». Форми спільної діяльності дещо деталізуються через пункт 11, зазначаючи що «фінансові інвестиції в асоційовані і дочірні підприємства та в спільну діяльність зі створенням юридичної особи (спільного підприємства) на дату балансу відображаються за вартістю, що визначена за методом участі в капіталі, крім випадків, наведених у пунктах 17 і 22 Положення (стандарту) 12», цим самим пояснює деякі положення діяльності спільного підприємства та пункт 19, вказуючи на те, що кожний учасник спільної діяльності без створення юридичної особи відображає у своїх облікових регістрах (на окремих рахунках аналітичного обліку) і у фінансовій звітності:

а) активи, задіяні у спільній діяльності, які він контролює, або свою частку у спільно контрольованих активах; б) зобов'язання, які він узяв для провадження цієї діяльності; в) свою частку в будь-яких зобов'язаннях, узятих разом з іншими учасниками щодо цієї діяльності; г) дохід або витрати, набуті в процесі спільної діяльності, пояснюючи облікові положення спільної діяльності без створення юридичної особи (спільного підприємства).

Проте, Цивільний кодекс України стаття 1130 передбачає, що за договором про спільну діяльність сторони (учасники)
зобов'язуються спільно діяти без створення юридичної особи для
досягнення певної мети, що не суперечить законові. Крім того, спільна діяльність може здійснюватися на основі об'єднання
вкладів учасників (просте товариство) або без об'єднання вкладів
учасників. При цьому в кодексі зовсім не згадується про створення спільного підприємства в умовах здійснення спільної діяльності.

З вищерозглянутого видно, облік спільної діяльності на сьогодні є досить проблемним питанням, оскільки недостатньо врегульований національними нормативними актами. Це стосується, як обліку діяльності спільного підприємства, так і обліку спільної діяльності на основі об’єднання вкладів (просте товариство) або без об’єднання вкладів учасників. Якщо перші дві форми спільної діяльності ще знаходять місце в публікаціях науковців та бухгалтерів-практиків, то остання згадується досить обмежено в нормативній літературі і майже не піднімаються проблемні питання щодо її створення і обліку фахівцями. Тому, автором публікації звернуто увагу саме на питання обліку спільної діяльності без об’єднання вкладів учасників.

В умовах дії договору спільної діяльності без об’єднання вкладів ( спільно контрольованих операцій за міжнародною практикою) кожен учасник використовує власні основні засоби, утримує свої власні запаси, несе власні витрати і зобов’язання, залучає власні фінансові засоби. Даний договір передбачає способи розподілу виручки від реалізації продукції і деяких спільних витрат між учасниками. Це означає, що кожний учасник має відображати у своїх фінансових звітах активи, які ними контролюються та зобов’язання, які він бере на себе, витрати, які він здійснює, та його частку в доході від спільної діяльності. Окремий бухгалтерський облік результатів спільної діяльності без об’єднання вкладів, як і з об’єднанням вкладів не є обов’язковим і ведеться на позабалансових рахунках з використанням балансових рахунків.

Оскільки у Цивільному кодексі України значну увагу приділено договору простого товариства, то можна дійти висновку, що при складанні договору про спільну діяльність без об’єднання вкладів можна скористуватися нормами, які стосуються складання договору про спільну діяльність з об’єднанням вкладів.

Розглянувши структуру договору простого товариства можна сказати, що договір про спільну діяльність без об’єднання вкладів повинен мати простішу форму, оскільки в даному випадку відсутні вклади учасників. Але, на думку автора публікації, обов’язково потрібно наголосити на: меті договору, умовах ведення спільних справ, порядку покриття спільних витрат і збитків, долі участі кожного учасника, умовах використання результатів спільної діяльності, оскільки кожний учасник у різній величині застосовує у спільній діяльності свої основні засоби, нематеріальні активи, виробничі запаси, грошові кошти, трудові ресурси тощо.

Питання обліку поточної спільної діяльності без об’єднання вкладів учасників ні в міжнародних нормативних актах, ні в національних положеннях стандартах бухгалтерського обліку на сьогодні не висвітлюються. Тому, можна дійти висновку, що для здійснення такої діяльності слід застосовувати субрахунки 377 «Розрахунки з іншими дебіторами», 183 «Інша дебіторська заборгованість» для обліку дебіторської заборгованості та 685 «Розрахунки з іншими кредиторами», 55 «Інші довгострокові зобов’язання» - для обліку кредиторської заборгованості при підписанні договору про спільну діяльність терміном на один рік або більше одного року із наступним позначенням: СД – спільна діяльність та ОД – основна діяльність для розмежування цих субрахунків, які задіяні в статутній діяльності та спільній діяльності учасників.

Література:

1. Міжнародний стандарт бухгалтерського обліку 31 ««Частки у спільних підприємствах»// www. minfin.gov.ua/

2. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 12 «Фінансові інвестиції», затверджене наказом Міністерства фінансів України від 26.04. 2000 р. № 91.

3. Цивільний кодекс України від 16.01. 2003 р. № 435-ІV.