Голдиш Н.М., Голдиш І.П.

Криворізький економічний інститут,

КНЕУ імені Вадима Гетьмана

ЕКОНОМІЧНА СУТНІСТЬ ПРЯМИХ ПОДАТКІВ

ЇХ НЕДОЛІКИ І ПЕРЕВАГИ В СУЧАСНИХ УМОВАХ

Податки як головне джерело державних доходів мають багатовікову історію. Цілісна система оподаткування кожної країни формувалася завдяки тривалому періоду становлення та розвитку держави. Досліджуючи природу податків, вчені-економісти XVIII-XIX століть підкреслювали такі їхні особливості: необхідність, яка зумовлена існуванням держави; законність і відповідність доходам де податки розглядалися як періодичні, встановлені законом внески громадян, зроблені ними відповідно до їхніх доходів на потреби держави; обов'язковість де податки — це примусові платежі.

Економічна сутність прямих податків знайшла відповідне відображення у їх визначеннях, в яких підкреслюються безеквівалентність та примусовість податків. Слід зазначити, що подібне розуміння певною мірою було започатковане класичною школою в особі А. Сміта та Д. Рікардо. Останній вважав, що „податки – та частина продукту землі і праці, яка надходить в розпорядження уряду”. А. Сміт, дотримуючись теорії про непродуктивність державних послуг, одночасно вважав податок справедливою ціною за сплату послуг державі.

А. Сміт у 1776 р. у фундаментальній праці „Дослідження про природу і причини багатства народів” визначив чотири основні правила оподаткування. Так, він писав, що: по-перше, всі громадяни повинні брати участь в утриманні уряду пропорційно своїм доходам, які вони одержують під захистом та опікою держави. Тобто, треба дотримуватися рівності оподаткування; по-друге, податки повинні бути чітко визначені, а не довільні. Це означає встановлення строків сплати, способів платежу, сум податків, зрозумілих для платника та всіх інших осіб; по-третє, податки повинні стягуватися тоді та в такий спосіб, щоб це було вчасно та зручно для платника. Ця необхідна умова оподаткування передбачає зручність справляння; по-четверте, кожен податок має бути розроблений так, щоб якомога менше вилучати грошей у платників понад той дохід, який він приносить у скарбницю, тобто забезпечити дешевизну справляння податків. Великі витрати на збирання податку роблять сам податок недоцільним.

Прямі податки є однією з найважливіших фінансових категорій. Історично це найважливіша форма фінансових відносин між державою і членами суспільства. Саме виникнення держави спричинило появу платежів та внесків до державної скарбниці.

За певних обставин прямі податки можуть бути вирішальним чинником розвитку як суспільства в цілому, так і окремого підприємства – допомагати йому виходити з кризового стану, або навпаки – спричиняти кризову ситуацію. Ось чому правильно побудована податкова система має таке важливе значення як для ефективної діяльності на підприємстві, так і для суспільства в цілому.

Зараз існує начебто краща система оподаткування, що була на всіх етапах розвитку людства, проте і вона не є досконалою, і не враховує однаковою мірою потреби платників податків і держави. Проте, так чи інакше, всі підприємства незалежно від форм власності і напрямку діяльності платять податки, з метою контролю за розрахунковою дисципліною. Це дає підставу говорити про актуальність розгляду даної теми.

В основі побудови механізму стягнення податків лежать елементи податків, такі як: суб’єкт, об’єкт, база і одиниця оподаткування, ставка, джерело сплати і квота.

Прямі податки встановлюються відносно платників. Їх розмір залежить від розміру об’єкта оподаткування. Кінцевим платником прямих податків є той, хто одержує дохід, володіє майном.

Суспільний характер прямих податків розкриває їх взаємозв’язок з іншими економічними категоріями, внутрішній зв’язок елементів податку (ставок, пільг та інше) оцінює їх вплив на виробничі відносини і виробничі сили в суспільстві, через що й розкривається глибинна сутність податків.

Прямі податки можна поділити на дві підгрупи в залежності від об’єкта оподаткування :

1. Податки на доходи.

До податків на доходи, які стягуються в Україні належать податок на прибуток підприємств, податок з доходів фізичних осіб.

Перевагами податків на доходи є: рівень оподаткування прямо залежить від доходу, що створює рівні умови в оподаткуванні; у цих податків існують великі можливості для регулювання економіки як на мікро- так і на макрорівні. До недоліків податків відносять: від них легко ухилитись і приховати; підрахунок бази оподаткування є досить складним для платника; податковим органам досить непросто контролювати правильність обчислення цих податків. Крім того, об’єкт оподаткування є нестабільним, і його розміри коливаються в процесі циклічного розвитку економіки.

Податок на прибуток має чітко виражений регулювальний характер. Оподаткування прибутку в Україні має стати суттєвим важелем державного регулювання, за допомогою якого можна достатньо впливати на процеси економічного зростання та соціального розвитку. Податок на прибуток для підприємств та організацій є основним і однією з домінуючих складових дохідної частини консолідованого держаного бюджету.

Система оподаткування доходів фізичних осіб у кожній країні є регулятором взаємовідносин між державою та громадянами – платниками податків. Вона, з одного боку, забезпечує фінансову базу держави, а з іншого – виступає головним знаряддям реалізації її економічної доктрини. На сьогодні податок з доходів фізичних осіб досяг своєї досконалості та завершеності. Він використовується в податкових системах майже всіх країн світу.

2. Податки на власність

Серед податків на власність в Україні стягується земельний податок і податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів. Податки на власність установлюються відносно майна, яке перебуває у власності чи користуванні даного платника.Переваги податків на власність: сталість надходжень, незначні можливості для ухилення і приховання, простота стягнення, соціальна справедливість. До недоліків відносять обмежену регулюючу функцію, а також нееластичність надходжень.

Кошти від податку з власників транспортних засобів спрямовуються на фінансування будівництва, реконструкції, ремонту та утримання автомобільних шляхів загального користування, проведення природоохоронних заходів на водоймищах. Платниками даного податку є всі юридичні й фізичні особи, котрі мають зареєстровані в Україні власні транспортні засоби, що є об'єктами оподаткування. Ставки визначені з урахуванням іхної потужності.

Плата за землю утримується у вигляді земельного податку або орендної плати і визначається залежно від якості та місцезнаходження земельної ділянки за даними Державного земельного кодексу. Розмір земельного податку не залежить від результатів господарської діяльності власників землі, землекористувачів і встановлюється у вигляді платежів за одиницю земельної площі з розрахунку на рік. Середні ставки земельного податку затверджуються Верховною Радою України і можуть уточнюватися при зміні кадастрової оцінки землі. Земельний податок включається до складу валових витрат.

Отже, прямі податки є однією з найважливіших фінансових категорій і основним видом державного доходу. Податкові заходи впливають на економічну діяльність суб’єктів і стимулюють економічну та інвестиційну активність. За допомогою цих податків поповнюється державний бюджет України.

Література:

1. Білик А.Г., Золотько О.М. Податкова система України.- К.,2000.

2. Ткаченко Н.М. «Податкові системи країн світу та України», - К:Алерта 2004р. – 538с.

3. Ярошенко Ф.О., Павленко В.Л., «Історія податків та оподаткування в Україні: Навчальний посібник» - Ірпінь: Академія ДПС України, 2002р. – 240с.