Экономические науки/2.Внешнеэкономическая деятельность
Данилюк М.Г.
Донецький національний університет економіки і торгівлі
імені Михайла Туган-Барановського
Вплив світової економічної кризи на
спільний ринок праці Европейського Союзу
Домінуючою складовою частиною вільного
переміщення осіб у Європейському Союзі є право вільного переміщення працівиків.
Громадяни ЄС мають такуж саму можливість доступу на ринок праці членських
держав як і громадяни цих держав, тобто без будь-якого обмеження, дозволу або
інших умов. Право на рівне обходження стосується не тільки ринку праці, але й
пошуку роботи, послуг щодо працевлаштування, винагороди й звільнення з роботи.
У 2008 році ситуація на ринку праці почала
погіршуватись в більшості країн ЄС. Оскільки рівень зайнятості реагує на зміни
в рості ВВП з певною затримкою, очікується, що цього року приріст зайнятості
стане від’ємним і зайнятість в ЄС скоротиться на 3,5 мільйони робочих місць.
Таким чином, рівень безробіття зросте до 8,75% в ЄС в 2009 році (та до 9,25% в
Єврозоні) і буде надалі збільшуватись протягом 2010 року.
Проте,
останні дані та національні звіти вказують на те, що кількість вакантних
робочих місць, хоча й досі залишається великою, почала зменшуватись у відповідь
на економічний спад, а також те, що кількість оголошених скорочених робочих
місць тепер значно переважає кількість новостворених робочих місць, а рівень
безробіття зростає по всьому ЄС.
В 27 державах
- членах Євросоюзу рівень безробіття в грудні 2008 року з урахуванням сезонних
коливань виріс на 0,1 процентний пункт порівняно з жовтневим показником і склав
7,4%. У грудні 2007 року рівень безробіття в 27 країнах - членах ЄС складав
6,8%.
Найбільш складна ситуація спостерігається
в Іспанії. Рівень безробіття в цій країні склав 14,4%, став гіршим результатом
не тільки серед інших держав ЄС, але й за всю свою власну історію.
Трохи краща ситуація і в країнах Балтії,
де кількість безробітних вища, ніж у середньому по ЄС. У Латвії рівень
безробіття за рік виріс із 5,7% (грудень 2007 року) до 10,4% на кінець грудня
2008 року, в Естонії - з 4,1% до 9,2%, в Литві з - 4,3% до 8%. На цьому тлі
досить непогано виглядають Нідерланди. Кількість безробітного економічно
активного населення в цій країні стабільно тримається на рівні 2.7% -2.8%. В
Австрії аналогічний показник у грудні 2008 року склав 3,9%.
Рівень безробіття серед чоловіків у
Євросоюзі з грудня 2007 року (6,3%) виріс до 7,2% (грудень 2008 року), однак
жінкам, відповідно до звіту Eurostat, повезло все-таки менше. Незважаючи на те
що відсоток безробітних жінок за аналогічний період в ЄС зріс не так сильно - з
7,4% до 7,7%, він все ж таки перевищує "чоловічий показник"[2].
Оскільки ділова та споживча довіра різко
впала в грудні 2008 року, і знову впала в січні 2009 року, очікується подальше
погіршення ситуації на ринку праці протягом наступних місяців.
Металургія та
машинобудування, автомобільна промисловість, фінансові послуги, транспортна та
складська галузі зазнали найсильнішого удару згідно з оголошеними скороченнями
робочих місць в січні 2009 року. Протягом
чотирьох місяців, з жовтня 2008 року до січня 2009 року, чисті втрати в цих
секторах сягнули понад 10 000 робочих місць.
Молодь та працівники, найняті за
тимчасовими трудовими контрактами, були першими вражені зростанням безробіття,
проте люди похилого віку, іноземні громадяни та домогосподарства з низькими
доходами, імовірно, також будуть першими серед тих, хто найбільше постраждає
від ширших наслідків економічного спаду.
Незважаючи на
різке зменшення загальної інфляції та падіння цін на нафту та інші товари,
зафіксоване в другій половині 2008 року, значне зростання цін на продукти
харчування, житло та енергію протягом попереднього півріччя мало особливий
негативний вплив на домогосподарства з низькими доходами та людей похилого
віку.
Концепція гідної праці є відповідною
політичною основою для протистояння кризі. Ідея полягає в тому, що найважливішу
роль в боротьбі з економічною кризою і в розробці у відповідь політичних
заходів повинен грати трибічний діалог з організаціями роботодавців і працівників
[1].
Європейським
Союзом була прийнята низька заходів по боротьбі з впливом фінансової кризи на
ринок праці:
1) розширення
кола осіб, охоплених програмами страхування від безробіття, професійна
перепідготовка звільнених працівників і захист пенсій від знецінення в
результаті потрясінь на фінансових ринках;
2) державні
капіталовкладення в інфраструктуру і житлове будівництво, в суспільну
інфраструктуру і створення «зелених» робочих місць, зокрема шляхом організації
термінових суспільних робіт;
3) підтримка малих і середніх підприємств;
4) соціальний
діалог на рівні підприємства, сектора економіки і всієї країни.
Якщо значне
число країн-членів ЄС, використовуючи власні накопичені резерви, екстрені
позики МВФ і механізми істотнішої підтримки, здійснюватиме скоординовані
політичні заходи відповідно до концепції гідної праці МОП, це допоможе
пом'якшити наслідки економічного спаду для підприємств, працівників і їх сімей,
і підготувати основу для підйому економіки[1].
Список використаних джерел:
1.
http://www.ilo.org/global/lang--en/index.htm
2.
http://epp.eurostat.ec.europa.eu/