К.е.н. Власюк Т.М.

Київський національний університет технологій і дизайну, Україна

Підходи до визначення стадій життєвого циклу галузей промисловості

Однією з головних задач, що стоять перед інвестором, є вибір у якості об’єкту інвестування компаній і фірм тих галузей, що мають найкращі перспективи розвитку і можуть забезпечити найбільше високу ефективність інвестицій. Це стосується і вибору напрямів капітальних вкладень і придбання приватизованих об'єктів, і купівлі акцій. Основою такого вибору є оцінка і прогнозування інвестиційної привабливості галузей (підгалузей) економіки. Рівень інвестиційної привабливості напряму залежить від стадії життєвого циклу галузі. У ході своєї еволюції більшість галузей переходить від свого зародження до швидкого зростання, зрілості галузі та занепаду відповідно до загальноприйнятої класичної моделі життєвого циклу продукту. Визначення стадії життєвого циклу продукту базується на аналізі темпів зростання обсягу реалізації, проте для з’ясування стадії життєвого циклу галузі використання одного цього критерію є недостатнім [1].

Галузевий аналіз пропонує структурований аналіз і огляд конкретної галузі промисловості - її учасників і відмінні риси. Мета цього процесу складається у:

- виявленні потенціалу прибутковості галузі, чинників, що могли б скоротити прибутковість, чинників, що рухають потенціал прибутковості;

- підтримці конкурентної переваги за допомогою захисту від чинників, що могли б скоротити прибутковість;

- збільшенні конкурентної переваги за допомогою сприятливого впливу чинників, що рухають потенціал прибутковості;

- активному прийнятті змін у галузевій структурі [2].

Аналіз галузі формується у сполученні промислової економіки й області стратегії. Розвиток промислової економіки конкретної галузі багато в чому визначається стадією її життєвого циклу. Для встановлення цієї стадії для конкретної галузі промисловості рекомендується поряд з темпами зростання обсягу реалізації використовувати рівень прибутковості (збитковості) галузі. Саме ця комбінація взаємозв’язку вищезазначених параметрів дозволяє сформувати матрицю визначення певної стадії життєвого циклу галузі (табл. 1).

Таблиця 1

Критерії визначення стадії життєвого циклу галузі

Динаміка обсягу реалізації продукції	Рівень прибутковості ( збитковості)
	<0	→ 0	>0
<100	Стадія занепаду	Стадія занепаду	Стадія зрілості
→100	Стадія зрілості	Стадія зрілості	Стадія уповільненого зростання
>100	Стадія зародження	Стадія становлення	Стадія прискореного зростання

Джерело: авторська розробка

І стадія — зародження галузі – характеризується великими витратами всіх ресурсів, причому результати його діяльності не покривають вкладених коштів, тобто галузь є збитковою. На цій стадії нова галузь починає свою діяльність, але вона ще не дає прибутку. Таким чином, основною характеристикою цієї стадії розвитку підприємства є безприбуткова, збиткова його робота. Але галузь нарощує обсяги реалізації, про що свідчить зростання обсягів реалізації її продукції.

ІІ стадія — зростання — галузь проходить у своєму розвитку три етапи: становлення, прискорене та уповільнене зростання.

На етапі становлення галузь проходить критичну точку – початок беззбиткової діяльності, коли вартість усіх ресурсів, що були витрачені раніше, покриваються доходами. На цій стадії галузь ще не отримує прибутку, але вже не працює збитково. Починається формування стратегічного потенціалу галузі. Слід зазначити, що цей етап життєвого циклу розвитку галузі характеризується проходженням точки беззбитковості, отриманням першого прибутку, розмір якого починає збільшуватися високими темпами. Як правило, на цьому етапі галузь нарощує виробничий потенціал, збільшує обсяги виробництва і, як наслідок, обсяги реалізації.

Етап прискореного зростання характеризується достатньо інтенсивним збільшенням його активності. На етапі прискорення зростання галузь має великий резерв, великий потенціал зростання і тому розвиток компанії відбувається достатньо швидкими темпами, внаслідок чого починає зростати прибуток, який отримує підприємство на цьому етапі. За відносно короткий час доходи підприємства різко зростають.

На етапі уповільненого зростання темпи приросту реалізації залишаються незмінними, або починають падати, але зростання прибутків має місце. Можливості галузі наближаються до своєї межі, темпи розвитку уповільнюються. Галузь підходить до піку своєї активності, до піку своєї життєдіяльності.

ІІІ стадія — зрілості галузі. Вважається, що на цій стадії розвитку галузь досягає вершини успіху, піку доходів. Має місце стабільність надходження доходів. Загальний стан підприємства стабілізується, припиняється розширення виробництва, обсяги реалізації досягають максимуму; максимального значення досягає й прибуток, який отримує галузь. Проте цей етап розвитку може характеризуватися й іншим станом справ: прагнення підприємства на попередніх етапах життєвого циклу до високого прибутку без урахування фінансової безпеки діяльності (ліквідності) призводить до того, що хоча на цій стадії галузь й отримує великий прибуток, його ліквідність надзвичайно низька. Етап прискореного зростання (стадія ІІ ЖЦ розвитку галузі) також може закінчитися різким спадом (можливо навіть без проходження стадії уповільненого зростання та зрілості).

VI етап — занепад — характеризується різким зниженням обсягу прибутку, спадом ділової активності галузі. Цей етап зумовлюється головним чином агресивною політикою зарубіжних конкурентів, появою товарів-замінників, а також всезростаючим старінням ресурсів. Це стосується як матеріальних, так і кадрових, інформаційних та організаційних ресурсів.

Практика показує, що галузі проходять всі життєвого циклу і в підсумку переживають занепад, що характеризується тривалою втратою ринків збуту та прибутків. На етапі занепаду галузь може відновити свою діяльність та знову розвиватися за тим самим циклом, при умові застосовування інноваційних технологій. При виборі об’єкту інвестування, інвестору необхідно враховувати життєвий цикл галузі, в якій функціонує підприємство з метою отримання запланованих доходів від інвестування.

Література:

1. Соловьёв Ю.П., Типенко Н.Г. Об оценке привлекательности отраслевой промышленности для банковского дела // Банковское дело.– 2000.- № 4.– С. 20-23.

2. Стратегический и конкурентный анализ. Методы и средства конкурентного анализа в бизнесе / Фляйшер К., Бенсуссан Б. – М.: БИНОМ. Лаборатория знаний, 2005. – 541 с.: ил.