Черникова Є.Г.

Донецький національний технічний університет, Україна

Впровадження системи управління витратами промислових підприємств

На сьогодні для більшості вітчизняних підприємств стає актуальною проблема контролю та обґрунтування росту витрат. Для розв’язання цього питання суб’єктам господарювання необхідно розробити чітку програму щодо управління витратами, орієнтувати виробничий процес на ресурсозбереження і безвідходність виробництва.

Ефективність управління витратами має велике значення для промислових підприємств, бо витрати є основним обмежуючим фактором, який визначає розмір прибутку при інших рівних умовах.

В економічній літературі наводяться неоднозначні визначення поняття «витрати», до того ж спостерігається його ототожнення з поняттями «расходы», «затраты», «издержки» та «выплати».

Якщо взяти до уваги, що становлення національної системи обліку відбулось відносно «недавно» і значною мірою під впливом міжнародної системи обліку, то можна спробувати провести аналіз зазначених понять, наприклад, використовуючи британо-американську систему обліку. Так «expenses» у перекладі з англійської мови на російську означає «расходы», а на українську мову – «витртаи», «costs» – «затраты» і «витрати» відповідно, «cost price» перекладається обома мовами як «собівартість». Як ми бачимо в українській мові відбулося узагальнення декількох понять або через недоліки перекладу, або через невірне трактування їх сутності.

Відповідно до П(С)БО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності» [1] і П(С)БО 16 «Витрати» [2] витрати (у значенні «расходы») – це зменшення активів або збільшення зобов’язань, які призводять до зменшення власного капіталу підприємства (за виключенням зменшення капіталу в результаті його розподілу власниками), за умов що ці витрати можуть бути достовірно визначені. А у відповідності до Методичних рекомендацій з аналізу і оцінки [3] витрати виробництва (у значенні «затраты») – це сукупність витрат живої праці і праці, уречевленої у засобах виробництва, на всіх стадіях створення продукту. Витрати виробництва (у значенні «затраты») є основною складовою ціни на готову продукцію підприємства і визначають її собівартість.

Тобто для поняття «витрати» (у значенні «расходы») визначаючим моментом є зменшення власного капіталу підприємства, а для поняття «витрати» (у значенні «затраты») – виробництво продукції.

У бухгалтерському обліку інформація про використання ресурсів з метою виготовлення продукції і формування її собівартості акумулюється на рахунку 23 «Виробництво» без використання рахунків класу 9. Далі вказані «затраты» знаходять відображення у складі витрат діяльності (як собівартість продукції) одночасно з визнанням доходу. Таким чином, виробнича собівартість реалізованої продукції, облік якої ведеться на рахунку 90 «Собівартість реалізації», відображається саме у момент передачі покупцю прав власності на продукцію, тобто під час кінцевого споживання виробничих факторів. Таким чином можна сказати, що «расходы» – це спожиті «затраты». Хоча таке розуміння «расходов» і «затрат» є характерним для управлінського обліку, це наочно демонструє істотні розбіжності між цими поняттями.

Отже, на підставі вищезазначеного можна сформулювати зміст аналізованих понять. Витрати (у значенні «затраты») – це вартість усіх ресурсів, які використовуються в процесів виробничо-господарської діяльності підприємства. До витрат (у значенні «расходы») відносяться тільки ті витрати, які приймають участь у формуванні прибутку відповідного періоду, а частина, що залишилася капіталізується в активах підприємства у вигляді готової продукції, незавершеного виробництва, залишків напівфабрикатів для власного споживання, незавершених об’єктів капітального будівництва, нематеріальних активів і таке інше. Виплати – це витрачання грошових коштів, сплачених за будь-які ресурси.

Метою управління витратами є їх оптимізації. Система управління витратами потребує розробки і впровадження у обліковий процес промислових підприємств наступних етапів:

1. Визначення об’єктів витрат (виробничий підрозділ, виробничий процес, вид продукції).

2. Класифікація витрат (з урахуванням галузевих особливостей підприємства).

3. Облік витрат (розробка первинних документів та накопичувальних регістрів обліку, розробка системи аналітичних рахунків).

4. Аналіз витрат.

5. Визначення перспективних напрямів оптимізації і зниження витрат (розробка альтернативних виробничих стратегій).

6. Розробка і впровадження комплексу заходів щодо оптимізації витрат.

7. Оцінка ефективності заходів та поточний контроль.

На сьогодні з метою оптимізації витрат промислові підприємства мають керуватися у своїй діяльності політикою ресурсозбереження і безвідходності виробництва, що дозволить мінімізувати витрати при заданих обсягах виробництва і максимізувати віддачу при заданих рівня витрат.

Таким чином уточнення змісту поняття «витрати» дозволяє об’єктивніше оцінити таку важливу для підприємства економічну категорію, а впровадження у обліковий процес етапів постановки системи управління витратами – економити матеріальні ресурси і максимізувати їх віддачу.

Література:

1. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», затверджене наказом МФУ від 31.03.1999 р. № 87.

2. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», затверджене наказом МФУ від 31.12.1999 р. № 318.

3. Методичних рекомендацій з аналізу і оцінки фінансового стану підприємства, затверджені від 28.07.2006 р.