Мала Ольга Сергіївна

аспірант кафедри менеджменту та

місцевого самоврядування

ДРІДУ НАДУ

м. Дніпропетровськ, вул.Чичеріна, 106,

кв.197, тел. 772-75-84

Секція №15 «Державне регулювання економіки»

Соціальне страхування в Україні: сучасний стан та перспективи розвитку

Проведення економічної реформи і структурної перебудови економіки обумовлює необхідність подальшого розвитку національного страхового ринку як важливої складової частини фінансового ринку України, що сприяє створенню підґрунтя для стійкого економічного зростання.

Розвиток страхового ринку і використання його в інтересах сталого розвитку національної економіки в умовах її інтеграції у світове економічне співтовариство та посилення процесів глобалізації є важливим компонентом національної безпеки.

У сучасних умовах соціальне страхування в економіці України поступово набуває більшого значення. Воно стає важливим елементом процесу економічного розвитку і зростання, ґрунтується на економічній діяльності суспільства, підвищує його добробут, створює умови для соціального прогресу.[2]

Різні аспекти виникнення і розвитку страхування досліджувались такими вітчизняними і зарубіжними вченими як: В.Д.Базилевич, І.Т.Балабанов С.К.Реверчук, С.А.Рибніков, В.І.Серебровський, Я.О.Чапічадзе, В.В.Шахов. [6]

Аналіз наукової літератури дозволив визначити соціальне страхування як систему прав, обов’язків і гарантій, яка передбачає надання соціального захисту, що включає матеріальне забезпечення громадян у разі хвороби, повної, часткової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття в незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати страхових внесків власником або уповноваженим органом, громадянами, а також бюджетних та інших джерел.[5]

Відповідно до правових актів Міжнародної організації праці (МОП) основою сучасного соціального захисту є дев'ять основних видів соціальних допомоги:

a) медичне обслуговування;

b) допомога за умови хвороби, безробіття, старості, у зв'язку з нещасними випадками на виробництві;

c) родинна допомога;

d) допомога за умови вагітності та пологів;

e) допомога за інвалідністю;

f) у разі втрати годувальника. [4]

На їхній основі в Україні сформувалися основні види соціального страхування. На сьогоднішній день у науковій літературі виділено чотири його основних види:

1) пенсійне страхування;

2) страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням;

3) страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності;

4) страхування на випадок безробіття.

Пенсійне страхування ― це гарантована державою система заходів щодо забезпечення громадян у старості, на випадок хвороби, втрати працездатності; одна із основних форм соціального захисту, в основі якої лежить страховий метод, тобто внесення в особливі фонди обов'язкових платежів суб'єктами підприємницької діяльності незалежно від форм власності та видів господарської діяльності та особами найманої праці, які працюють на умовах трудового договору, й використання державою цих коштів для матеріального забезпечення громадян. [3]

Загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, передбачає матеріальне забезпечення громадян у зв'язку з втратою заробітної плати (доходу) внаслідок тимчасової втрати працездатності (включаючи догляд за хворою дитиною, дитиною-інвалідом, хворим членом сім'ї), вагітності та пологів, догляду за малолітньою дитиною, часткову компенсацію витрат, пов'язаних із народженням дитини, смертю застрахованої особи або членів її сім'ї, а також надання соціальних послуг за рахунок бюджету Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (ФСС ТВП).[2]

Страхування від нещасного випадку є самостійним видом загальнообов'язкового державного соціального страхування, за допомогою якого здійснюється соціальний захист, охорона життя та здоров'я громадян у процесі їх трудової діяльності. Завданнями страхування від нещасного випадку є: проведення профілактичних заходів, спрямованих на усунення шкідливих і небезпечних виробничих факторів, запобігання нещасним випадкам на виробництві, професійним захворюванням та іншим випадкам загрози здоров'ю застрахованих, викликаним умовами праці; відновлення здоров'я та працездатності потерпілих на виробництві від нещасних випадків або професійних захворювань; відшкодування матеріальної та моральної шкоди застрахованим і членам їхніх сімей.

Загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття — система прав, обов'язків і гарантій, яка передбачає матеріальне забезпечення на випадок безробіття з незалежних від застрахованих осіб обставин та надання соціальних послуг.[7]

На жаль, на сьогоднішній день система соціального страхування в Україні має наступні проблеми:

a) чинне законодавство, що регламентує функціонування страхового ринку, не є логічно завершеним;

b) немає чіткого бачення стратегічного розвитку вітчизняного ринку соціального страхування в цілому та його окремих складових;

c) проблеми кадрового, технічного, інформаційного забезпечення тощо.

Їх вирішення дозволить не лише поліпшити соціальну політику України, а й зміцнить економіку держави, вивільнить додаткові бюджетні кошти, запобігатиме «тінізації» економіки, дозволить більш ефективно перерозподіляти грошові ресурси, за рахунок зниження навантаження на бюджет країни тощо. [1]

Для вдосконалення системи соціального страхування в Україні необхідно:

a) вдосконалити систему правового забезпечення розвитку ринку соціального страхування та державного регулювання і нагляду за діяльністю його учасників;

b) впровадити стимулюючу податкову політику на підприємствах;

c) створити економічну основу забезпечення відшкодування основних фінансових ризиків, що вимагає встановлення обґрунтованого розміру тарифів страхових внесків, поступового перетворення страхових фондів у фінансово-кредитні страхові компанії;

d) створити сприятливі умови для розвитку добровільного страхування, в тому числі на комерційних засадах тощо.

Використана література

1. Губар О. Є. Організаційні та правові засади соціального страхування в Україні // Формування ринкових відносин в Україні. - 2003. - № 7-8. - С. 155-162.

2. Павленко Ю. Світовий досвід функціонування систем соціального страхування. Уроки для України //Україна : аспекти праці. - 2002. - № 6. - С.30-36.

3. Внукова Н.М. Кузьмичук Н.В. Соціальне страхування: Навч. посібник.– К.: Кондор, 2006. – 352 с. – С.54

4. Юрій С.І., Шаваріна М.П., Шаманська Н.В. Соціальне страхування: Підручник. – К.: Кондор. – 2007р. – 507 с. – С. 140

5. Конопліна Ю.С. Соціальне страхування: Навч. посібник – Суми: ВТД «Університетська книга», 2008. – 224 с. – С. 32

6. Мачуський В. Історико-правові аспекти виникнення страхування: Руська Правда і Жалувана грамота містам // Юридична Україна. – 2007. – № 10 – С.10-16

7. Страхування: Підручник / Керівник авт. колективу і наук. ред.. С.С.Осадець. — Вид. 2-е перероб. і доп. - К.: КНЕУ. - 2006. - С. 26.