Економічні науки/2. Економіка підприємства

Професор Сухарев П.М., магістр Сич В.С.

Донецький національний університет економіки і торгівлі імені Михайла Туган-Барановського, Україна

Визначення розміру власних оборотних коштів на підприємстві: аналіз досліджень вчених

Розглянута логіка думок вітчизняних вчених щодо визначення розміру власних оборотних коштів на підприємстві.

Постановка проблеми. Підприємницька діяльність неможлива без власних оборотних коштів. Ця потреба є одним з об'єктів фінансового планування і відображення в обліку та звітності. Тому підвищення ефективності господарювання нерозривно пов'язане з поліпшенням управління власними оборотними коштами, за допомогою яких здійснюється рух сукупного суспільного продукту. Якість цього керування, що базується на раціональній організації власних оборотних коштів, прямо впливає на результати господарської діяльності. Тому визначення розміру власних оборотних коштів є актуальним питанням на сьогодні.

Тому, метою наукової статті є аналіз думок вітчизняних вчених щодо особливостей розрахунку розміру власних оборотних коштів, які б відповідали потребам і можливостям підприємства.

Проблема визначення розміру власних оборотних коштів, як і багато інших проблем фінансового аналізу, практично не досліджена сучасними науковцями. Про це свідчить недостатність статей, публікацій у періодиці за останні роки. Проте питання розрахунку розміру власних оборотних коштів певною мірою знайшли відображення в роботах Подольської В.О., Старостенко Г.Г., Яріш О.В., Мірко Н.В., Іванієнко В.В., Ковалева В.В., Селезньова Н.Н., Іонова А.Ф., Ковалева А.І.,Привалова В.П., Шило В.П., Верхоглядова Н.І., Ільіна С.Б., Шеремета О.О. та інші.

Як фундаментом до цього питання необхідно відзначити спільну роботу Ковалева А.І. та Привалова В.П., які вважають, що розмір власного оборотного капіталу на підприємстві розраховується, як різниця між сумою власного капіталу та сумою необоротних активів підприємства [1].

І на сьогодні цей спосіб є найбільш розповсюдженим. Такої думки дотримуються Подольська В.О., Яріш О.В. [2], Старостенко Г.Г., Мірко Н.В. [3], Іванієнко В.В. [4] та ряд інших вітчизняних вчених. Вони вважають, що нестача або зменшення суми власних оборотних коштів приводить до збільшення величин залученого капіталу і посилення фінансової залежності підприємства. З цим неможна не погодитися.

Але у результаті проведеного аналізу наукових робіт вчених, необхідно зазначити, що існують й інші думки з приводу способу розрахунку розміру власних оборотних коштів.

Наприклад, російський вчений Ковалев В.В. у своїй роботі теж особливу увагу приділяє власним оборотним коштам підприємства. Науковець вважає, що вони дорівнюють різниці між розміром оборотних активів та розміром короткострокових зобов’язань підприємства [5].

Також порушено питання визначення власних оборотних коштів у роботі Селезньової Н.Н. та Іонової А.Ф., які мають зовсім іншу думку з цього приводу. У роботі наявність власних оборотних коштів розраховуються як сума власного капіталу, доходів майбутніх періодів, забезпечення наступних витрат та платежів за відрахуванням суми необоротних активів підприємства [6].

Досить детально власні оборотні кошти розглянуті в дослідженнях Шило В.П., Верхоглядова Н.І., Ільіна С.Б. З їх точки зору власні оборотні кошти дорівнюють різниці між сумою оборотних активів та доходами майбутніх періодів та сумою поточних зобов’язань і витрат майбутніх періодів. Але автор статті не погоджується з цією формулою, бо у розрахунку відсутні необоротні кошти підприємства, які у будь-якому разі не відносяться до оборотних коштів [7].

Існує ще інша думка щодо розрахунку наявності власних оборотних коштів підприємства. Шеремет О.О. визначає їх як різницю між оборотними активами підприємства та поточними зобов’язаннями [8].

Таким чином, відсутній єдиний підхід щодо розрахунку розміру власних оборотних коштів, які б відповідали потребам і можливостям будь-якого підприємства. Але з цього можна виділити й позитивне, а саме: кожне підприємство зможе вибрати такий метод розрахунку, який йому ближчий, а також зможе розраховувати показник декільками засобами з метою порівняння результату й формулювання відповідних висновків, щодо об’єкту аналізу.

Література:

1. Ковалев А.И., Привалов В.П. Анализ хозяйственного состояния предприятия . – Изд. 3-е, исправл., доп. - М.: Центр экономики и маркетинга, 1999. – 216 с.;

2. Подольська В.О., Яріш О.В. Фінансовий аналіз :Навч. посібник. – К: Центр навчальної літератури, 2007. – 488 с.;

3. Старостенко Г.Г., Мірко Н.В., Фінансовий аналіз :Навч. посібник. – К: Центр навчальної літератури, 2006. – 224 с.;

4. Іванієнко В.В. Фінансовий аналіз :Навчальний посібник. – 2-е вид. - Х: Видавничий Дім «ІНЖЕК», 2003. – 168с.;

5. Ковалев В.В. Финансовый анализ: методы и процедуры. – М.: Финансы и статистика, 2001. – 560 с.;

6. Селезнева Н.Н., Ионова А.Ф. Финансовый анализ. Учебное пособие. – М.: ЮНИТИ – ДАНА, 2002. – 479 с.;

7. Шило В.П., Верхоглядова Н.І., Ільіна С.Б. Аналіз фінансового виробництва та комерційної діяльності підприємства: Навчальний посібник. – К.: Кондор, 2005. – 240 с.;

8. Шеремет О.О. Фінансовий аналіз: Навчальний посібник. – К., 2005. – 196 с.