Власова О.С.
к.е.н.
Сухарев П.М.
Аналіз вексельного обігу на
підприємствах: сучасний стан і шляхи його покращення
Становлення
вексельного обігу в Україні не випадково співпадає з розвитком ринкових
економічних відносин. Саме механізми ринкової економіки формували і
удосконалювали універсальний фінансовий інструмент, яким є сучасний вексель.
Розвиток вексельного обігу в Україні, призвівши до позитивних економічних
зрушень, виявив ряд негативних явищ, які перешкоджають ефективному використанню
векселів і створюють умови для зловживання у сфері вексельного обігу. Однією з
причин такого стану є недосконалість обліку, аналізу і контролю вексельних
операцій суб’єктів підприємницької діяльності.
Ключові слова: вексель, вексельний
обіг, індосамент.
Основні
аспекти розвитку вексельного обігу широко і ґрунтовно висвітлюються в
економічній літературі. Починаючи з 1992 року досить чітко визначились наступні
напрями досліджень вексельного обігу в Україні: економіко-правові проблеми
розвитку вексельного обігу в умовах перебудови економіки; реформування системи
бухгалтерського обліку із застосуванням міжнародних стандартів і створення на
цьому ґрунті концептуальних засад для системного вирішення питань обліку,
аналізу і контролю; окремі аспекти обліку, аналізу і контролю вексельного обігу
в умовах здійснення конкретних фінансово-господарських операцій.
Найбільш ґрунтовно
проблеми відновлення вексельного обігу в Україні досліджено у працях А.В.
Демківського, Ю.М. Лисенкова, Ю.М. Мороза, Б.С. Юровського та інших фахівців у
галузі вексельної справи.
Значна
частина питань, від успішного розв’язання яких залежить становлення вексельного
обігу, стосується обліку, аналізу і контролю вексельних операцій. У
фундаментальних працях українських вчених (М.Т.Білухи, А.М.Герасимовича, В.П.Завгороднього,
В.В.Сопко, В.О.Шевчука та ін.) проблеми аналізу вексельних операцій
досліджуються як складова близьких їм за змістом розрахункових операцій
суб’єктів господарської діяльності. Отже, властивості векселя як фінансового
інструмента ринкової економіки лишаються за межами ґрунтовних теоретичних
досліджень.
Відокремлення
у наукових дослідженнях вітчизняних вчених правових аспектів розвитку
вексельного обігу від пов’язаних з ними питань обліку, аналізу та контролю
вексельних операцій негативно впливає на рівень управління вексельним обігом та
гальмує процес його становлення.
Виходячи із
сказаного, побудову системи аналізу вексельних операцій в і просторі управління
вексельним обігом можна вважати однією з актуальних задач реформування
економіки підприємств у сучасних умовах.
Актуальність
обраної теми обумовлено необхідністю вирішення питань організації та
методики аналізу вексельних операцій в системі управління вексельним обігом
суб’єктів підприємницької діяльності України та недостатнім рівнем теоретичної
розробки даної проблеми.
Метою
роботи є обґрунтування теоретичних та науково-методологічних положень стосовно
удосконалення системи аналізу в управлінні вексельним обігом суб’єктів
підприємницької діяльності.
Дослідження
розвитку теорії і практики, аналізу вексельних операцій можна розглядати з
трьох аспектів: з позицій загального розвитку ринкових економічних відносин в
Україні; з позицій реформування системи вітчизняного бухгалтерського обліку; з
точки зору практичного застосування векселів у господарському обороті суб’єктів
ринку електроенергії.
Треба
зауважити, що порівняно з питаннями обліку, які досить жваво обговорюються
фахівцями, питання аналізу вексельного обігу на цей час навіть не визначено як
такі, що потребують вирішення. Отже, питання системного підходу аналізу
операцій з векселями в умовах ринкової невизначеності лишаються невирішеними.
Практика
досить широкого застосування векселів у господарському обороті майже не
вплинула на організаційно-методичні засади побудови їх аналізу в підприємствах
України.
Разом з тим,
можна стверджувати, що організація і методика, аналізу вексельних операцій не
відповідають сучасним вимогам. Наслідком цього є застосування спрощеної та
неефективної системи контролю вексельних операцій, цілковита відсутність
оперативного та ретроспективного аналізу їх доцільності, ризикованості та
ефективності.
Аналіз
реквізитів облікових номенклатур поточного обліку векселів дозволяє
стверджувати, що їх зміст обумовлюється вимогами до фінансового обліку та
потребами складання звітності. Отже, реквізити цих номенклатур, по суті, лише
забезпечують облік векселів згідно з новим Планом рахунків бухгалтерського
обліку. Поза увагою лишаються такі суттєві характеристики векселів, як вид,
наявність індосаменту, дотримання терміну платежу тощо. Відсутність регістрів
розрахункового характеру також свідчить про недостатню увагу до обліку операцій
з векселями з боку суб’єктів підприємництва. Недосконалість організації та
методики обліку векселів негативно впливає на стан організації та методичного
забезпечення аналізу вексельних операцій, призводячи до обмеження інформаційної
бази управління вексельним обігом підприємства.
Важливим
елементом оперативного управління вексельним обігом є контроль поточної
ризикованості портфелю короткострокових одержаних векселів. Методика оцінки
ризику вексельного портфелю ґрунтується на попередній класифікації
опротестованих (прострочених) векселів за термінами непогашення, визначенні їх
ризикованості та обчисленні на цій основі середньозваженого коефіцієнта ризику.
Для оцінки
поточної ефективності вексельного обігу слід застосовувати наступні показники:
рівень одержаних процентних платежів та рівень одержаного дисконту по
відношенню до номінальної вартості погашених дебіторами векселів. Обчислені на
основі даних показників річні ефективні ставки відсотків дозволяють порівнювати
одержані показники з аналогічними показниками попереднього періоду або
показниками інших суб’єктів підприємництва. В умовах фінансової нестабільності
аналіз ефективності розрахунків з використанням векселів буде сприяти
подальшому ростові платоспроможності, зміцненню фінансового стану і підвищенню
результативності керування підприємством.
Отже, як
висновок можна визначити наступне:
1) Переваги аналізу
векселів полягають в наступному:
- можливість контролю поточної
ризикованості портфелю короткострокових векселів;
- оцінка рівня можливого дисконту або
процентів до номінальної вартості векселів, як наслідок, доход або збиток;
- визначення ефективності застосування
векселів при розрахунках та надання інформації для управлінських рішень, тощо.
2) Недолік
застосування на підприємстві аналізу векселів при використанні їх у розрахунках
полягає, насамперед, у тім, що в Україні цей вид платежу використовується не
дуже поширено, отже можна сказати, що не моє сенсу робити їх аналіз. Крім того
у випадку використання векселів найчастіше номінальна сума векселя дорівнює
сумі платежу за ним, при такій умові не виникає ні доходу ні збитку, крім
відкладення строку платежу за товари, роботи, послуги.
Таким чином,
економічне значення введення аналізу вексельного обігу на підприємствах складається
в своєчасному виявленні можливих втрат від несплати боргів або їх уникнення; збільшенні
надійності розрахунків і зменшенні неплатежів; розширенні
можливостей кредитування, наданні покупців відстрочки платежів, зменшенні
потреби в банківському кредиті.
Література:
1.
Баканов М.И., Шеремет
А.Д. Экономический анализ: Учеб. пособие – М.: Финансы и статистика, 2001 г. –
с.656: ил.
2.
Ю.C. Цал-Цалко ц 14 фінансовий аналіз. Підручник. - к.: центр
учбової літератури, 2008. - 566 с.
3.
Большакова О.Ю. Ризик
вексельних операцій: облік, аналіз, контроль. // Вісник КНТЕУ. – 000. - № 6. – с.45-53.
4.
Большакова О.Ю.
Моделювання аналізу і контролю вексельних операцій в умовах астосування електронної системи обробки економічної інформації. //
Фінанси України. – 2001. – № 2. – с.125-129.