Рогоза М.Е., Сененко І.А.

Полтавський університет споживчої кооперації України

Влив мотивації і конкурентних переваг на механізм управління

В умовах ринкових відносин виникає необхідність у формуванні ефективного соціально-економічного механізму управління підприємствами споживчої кооперації (ПСК). Особливість такого механізму полягає у забезпеченні плідної співпраці підприємств в досягненні їх ефективної діяльності. Така взаємодія дає можливість сформувати кошти для розподілу не лише на соціально-економічний розвиток, а і на мотивацію пайовиків.

На підприємствах споживчої кооперації працівниками можуть бути як пайовики так наймані працівники, які своєю діяльністю створюють прибуток підаприємств. Згідно із законом України “Про споживчу кооперацію”, прибуток розподіляється за результатами господарської діяльності між членами споживчого товариства відповідно до їх пайового внеску [1,2]. Але законодавчо передбачено, що пайовики мають право на перевагу у придбанні товарів і одержанні послуг у магазинах та інших підприємствах споживчої кооперації по собівартості. Такий механізм управління має негативні результати, для діяльності підприємств споживчої кооперації, так як, прибуток розподіляється між пайовиками на протязі року, що зменшує накопичення коштів, задіяних в обігу. Для усунення даної проблеми необхідно створити такий механізм управління, який зміг би вирішив ці проблеми.

Запропоновано соціальний механізм управління, який передбачає матеріальне заохочення як найманих працівників, так і пайовиків та економічний механізм управління, який – зменшення витрат за рахунок ефекту масштабу.

При такому підході нерозподільнений прибуток може використовуватися для розвитку підприємств споживчої кооперації та вирішувати питання підвищення трудової та громадської активності пайовиків і робітників споживчої кооперації; збільшення фінансових потоків в обороті.

Соціальний механізм управління, що характеризується величиною прибутку, можна представити у вигляді наступної математичної моделі:

, (3)

де – функція, що визначає стан мотивації ПСК до спільної ефективної співпраці та інвестування пайовиків.

При цьому необхідно враховувати впливають таких чинників, як:

- солідарність( єдність дій членів об’єднання);

- взаємність (партнери по об’єднанню працюють на загальний результат і отримують вигоду від співпраці);

- гнучкість (готовність партнерів змінити домовленості по мірі зміни умов господарювання);

- чітке визначення ролей (хто і що повинен кожний робити);

- улагодження конфліктів (домовленість про те, яким чином будуть усуватися конфлікти);

- довіра;

- мотивація до інвестування (зацікавленість пайовиків у результаті діяльності як ПСК так об’єднання в цілому).

Розподіл прибутку між ПСК здійснюється у відповідності із обсягами діяльності, рівнем забезпеченості ефективної роботи об’єднання та рівнем пайового внеску і включає кошти для економічного, соціального розвитку та мотивації пайовиків.

Соціальний механізм управління ПСК є мотиваційним механізмом управління і направлений на підвищення зацікавленості партнерів по об’єднанню до плідної співпраці.

Для забезперчення соціального механізму управління необхідно ефективне функціонування економічного механізму управління взаємодією ПСК. Досягнення скорочення витрат можливе за допомогою ефекту маштабу, який відкриває доступ до більш дешевих джерел капіталу. Організації маючи такі переваги відносно конкурента можуть збільшити долю споживачів за рахунок зменшення ціни на товари.

Економічний механізм управління, що характеризує ефект масштабу, може бути представлений, як математична модель:

, (2)

де – функція, що характеризує конкурентні переваги ПСК що об’єдналися для співпраці.

Ця модель характеризує взаємодію ПСК в частині організації постачання та збуту продукції на основі зменшення зайвих витрат, враховує можливість швидкого реагування на привабливість продукту з точки зору споживача в ланцюгу поставок, а також – зменшення товарних запасів за рахунок організації необхідних видів діяльності по створенню матеріальних цінностей.

Перевага об’єднання ПСК складається у можливості вибору таких ринків збуту, які мають стабільний передбачуваний попит за рахунок співпраці та сумісної діяльності і тим самим зменшує вплив традиційної конкуренції на підприємства.

Конкурентна перевага об’єднання є результатом підвищеної продуктивності, що робить підприємства більш прибутковими, а також стійкішими до знижень цін під впливом ринку. Це можливо здійснити, якщо при співпраці ПСК частина витрат на реалізацію допоміжних функцій буде розподілена між її учасниками.

Література:

1. Бабенко С.Г. Трансформація кооперативних систем у перехідній економіці: Монографія. – Київ: видавництво “Наукова думка”, 2003. – 332 с.

2. Гелей С.Д., Пастушенко Р.Я. Теорія та історія кооперації: Підручник. – К.: Знання, 2006. – 513 с.