Рязанова Н.А.

Східноукраїнський національний університет ім. В.Даля

Про тенденції розвитку офшорного бізнесу в сучасній економіці

Офшорний бізнес набуває все більш багатогранних практичних аспектів в сучасній економіці. Такий стрімливий розвиток взаємовідносин в даній сфері бізнесу, пояснюється його численними перевагами. Чималого інтересу і актуальності набувають компанії, розташовані в класичних офшорних зонах. В останні 20 років їх вплив в русі світових капіталів і інших активів значно зріс. У 90-і роки офшори контролювали 20% загальній вартості світового багатства, в них розміщувалося майже 22% зовнішніх банківських активів [6]. На сьогоднішній день в офшорних зонах локалізовано до 60% світових грошових потоків, через ці зони проходить близько половини фінансових трансакцій [8].

Тенденції розвитку офшорного бізнесу носять проблемний характер, що в першу чергу пов'язано з неврегульованістю різних аспектів вказаних питань в законодавстві, а також недостатнім рівнем науково-теоретичної розробки проблемних ситуацій здійснення офшорного бізнесу.

Наявність проблемних ситуацій теоретичного і практичного характеру в даному напрямі бізнесу обумовлюють доцільність їх рішення і розгляду з погляду методології організації офшорного бізнесу і управління зовнішньоторговельною діяльністю підприємства.

Основною метою дослідження є обґрунтування теоретичних питань організації офшорного бізнесу, впливу офшорів на економіку в цілому, вивчення особливостей оподаткування операцій за участю офшорних компаній.

Сучасний офшорний бізнес дуже складний, в його схемах використовуються як класичні офшори, так і респектабельні країни з високою транспарентністю бізнесу, які дають певні привілеї для нерезидентів. Сьогодні налічується 40-45 класичних офшорів, з урахуванням тісно пов'язаних з ними держав їх загальне число зростає до 100. А це майже половина держав миру [4].

До класичних офшорів доцільно віднести юрисдикції, які пропонують інвесторам не тільки спеціальний режим оподаткування, але і інші привабливі умови для ведення бізнесу і управління капіталами. Слід зазначити також спрощені умови реєстрації і функціонування компаній, конфіденційність інформації щодо діяльності компанії і реальних бенефіціарах.

Офшори - складне і суперечливе явище, тому різні, протилежні його оцінки, як правило, не викликають здивування. Розглянемо загальні позитивні і негативні аргументи, зважаючи на умовність цього ділення.

Розглянемо переважно основні позитивні чинники дії офшорів на економіку в цілому:

ü збільшення обороту фінансових активів в міжнародному масштабі, сприяння розвитку фінансових ринків, створення умов для диверсифікації інвестицій, розширення доступу до кредитів і кращою алокації капіталу;

ü сприяння до зниження загального податкового навантаження, і в зв'язку з цим, стимулювання економічної активності;

ü створення умов для захисту прав власності, і відповідно, підвищення економічного зростання в країнах-донорах;

ü сприяння процвітанню тих держав, де розташовуються офшорні компанії, що, у свою чергу, сприяє гармонічному розвитку економіки в цілому;

ü підвищення конкурентоспроможності компаній, як в національному, так і в загальносвітовому масштабі, за рахунок використання гнучкіших стратегій розвитку.

До негативних сторін офшорного бізнесу можна віднести:

ü недобросовісну податкову конкуренцію;

ü формування фактору нестабільності в світовій економіці, за допомогою потенційного накопичення в офшорних зонах великих об'ємів, зокрема, спекулятивних капіталів;

ü сприяння відтоку капіталу;

ü підтримку тіньової економіки;

ü зниження зайнятого населення в країнах-донорах;

ü надання невиправданих конкурентних переваг окремим компаніям;

ü несприятлива дія на соціальну обстановку в країнах-донорах, у зв'язку з негативною оцінкою зниження податкового навантаження в громадській думці.

Аналізуючи позитивні і негативні фактори дії офшорного бізнесу можна визначити, що одна і та ж властивість офшорів може трактуватися і як перевага, і як недолік залежно від конкретних, нерідко протилежних, інтересів приватних інвесторів, національних властей, перш за все, податкових органів, міжнародних організацій.

Загалом офшорні юрисдикції сприяють здоровій податковій конкуренції, перешкоджають збільшенню витратної частини бюджетів [2]. Також, стимулюють економічне зростання і розвиток конкуренції, служать невід'ємним атрибутом глобалізації світової економіки. Податкові гавані позитивно впливають на економіку оншорних країн. Це можна пояснити таким чином:

1) важливим внеском філій транснаціональних корпорацій в доходи материнської компанії;

2) перемикаючи свою активність на офшорні фінансові центри, філії роблять свою територію привабливішою для інвесторів [7].

Офшори виконують важливі функції в світовій економіці. Їх існування стимулює активність національних компаній розвинених країн. Знижуючи базу оподаткування, такі компанії збільшують об'єми виробництва в цих країнах, зайнятість і інші показники. Величезні міжнародні активи офшорних компаній тільки зареєстровані тут і зафіксовані по рахунках міжнародних банків. Їх реальне місцезнаходження - економіка розвинених країн і країн, які частково розвиваються [3]. Відповідно, якби до уваги приймалися тільки думки економії на податках, багато розвинених країн повинні були б, програючи конкуренцію з офшорними юрисдикціями, відчувати відтік іноземних інвестицій. Але, як показує аналіз, все відбувається навпаки - розвинені країни залишаються центрами залучення іноземних інвестицій.

Як правило, офшорні юрисдикції доповнюють оншорні частіше, ніж замінюють їх, взаємодія між ними підвищує загальну економічну активність в світі [5]. Більш того, саме використання низькоподаткових юрисдикцій підтримує існування компаній, розміщених в країнах з високим рівнем оподаткування.

В Україні зараз питання офшорних зон регулюється, у першу чергу, міжнародним законодавством. Але у сфері оподаткування операцій за участю офшорних компаній основним нормативним документом виступає Закон України „Про оподаткування прибутку підприємств”.

Розглянемо деякі особливості оподаткування операцій з офшорними компаніями, згідно національному законодавству [1].

1. У випадку, якщо перша подія – операція щодо ввезення товару на територію України, то валові витрати підприємства признаються у розмірі 100 %, а при оплаті їх необхідно зменшувати на 15 %. До моменту здійснення оплати до валових витрат відноситься вся сума (100 %), а після оплати - тільки 85 %. Облік операцій з офшорними компаніями автентичний подібним операціям з іноземними підприємствами і до нього застосовуються всі норми з придбання і продажу валюти, визначення курсових різниць, відповідальності за порушення валютного законодавства.

2. Обмеження 85 % відноситься лише до ціни товару і не розповсюджується на оплату митних процедур (митних зборів).

Нормативні документи, що зараз діють, вимагають деяких змін, особливо щодо питань офшорних зон, оскільки часто податкові органи неправомірно зобов'язують платників податків відносити 85% засобів на валові витрати, хоча факт оплати не наступив.

Слід зазначити, що на сучасному етапі офшорний бізнес виступає досить ефективним інструментом стабілізації платежів, регулювання ціни експортно-імпортних контрактів, самофінансування, продажі авторських прав, оплати валютних контрактів на території України, передачі устаткування в лізинг, найма персоналу, поставок давальницької сировини, покупки нерухомості за кордоном.

Очевидно, що конкурентна боротьба між окремими юрисдикціями, включаючи офшорні, продовжуватиметься, перш за все, у сфері лібералізації оподаткування і умов ведення бізнесу в цілому.

Суперечка з приводу дійсної ролі офшорів в сучасній економіці не закінчена. В той же час стабільно росте число компаній, так або інакше які користуються безподатковими режимами. Найбільший приріст спостерігається в тих офшорних юрисдикціях, які швидше пристосувалися до нових умов, стали прозорішими і готові брати участь в обміні інформацією з державними органами зацікавлених країн. Поза сумнівом, офшорний бізнес в найближчій перспективі збереже серйозний вплив на розвиток глобальної економіки.

Можливість подальших досліджень по вказаному напряму представляє дуже перспективний аспект, оскільки залишається ще багато проблемних ситуацій в області офшорного бізнесу.

Список літератури

1. Закон України „Про оподаткування прибутку підприємств” №283/97-ВР від 22.05.97 р. зі змінами та доповненнями.

2. Кабир Л.С. Организация офшорного бизнеса. М.: Финансы и статистика, 2003.

3. Логинов Б.Б. Международный банковский бизнес // Мировая экономика и международный бизнес. Под общей ред. В.В. Полякова и Р.К. Щетинина. М. 2005.

4. Хейфец Б.А. Роль офшоров в глобальной экономике // Мировая экономика и международные отношения. № 11, 2008.

5. Энциклопедия офшорного бизнеса. НПК-ВЕСТА. – 2000.

6. Cassard M. The Role of Offshore Centers in International Finansial Intermediation. IMF Working paper. 1994. № 107.

7. Desai M., Foley C., Hines J. Do Tax Havents Divert Economic Activity? (www.people.hbs.edu/mdesai/econlettersfinal.pdf)

8. McCann H. Offshore finance.Camridge, 2006. P.xi.