Чепка А.М., Оленець А.Г.

Буковинська державна фінансова академія, Україна

БЮДЖЕТУВАННЯ ЯК ПРОГРЕСИВНА ТЕХНОЛОГІЯ ФІНАНСОВОГО ПЛАНУВАННЯ ТА ОПЕРАТИВНОГО КОНТРОЛІНГУ

В умовах ринкової економіки зростання самостійності підприємств, їхньої відповідальності за результати діяльності постає об'єктивна необхідність визначення тенденцій розвитку їхнього фінансового стану та перспективних фінансових можливостей.

Як за рубежем, так і в Україні, в роботі служб контролінгу невиправдано багато уваги приділяється плануванню і контролю оперативних бюджетів. В цій частині резерви зростання ефективності підприємства, особливо в довгостроковій перспективі, вельми обмежені. Для разумов України йдеться про потенційне зростання інтегральних показників ефективності діяльності підприємства на 1 - 3% в рік, що при існуючому положенні справ у вітчизняній економіці можна вважати незначною величиною. В індустріально розвинутих країнах ці цифри істотно нижче і обчислюються частками відсотків [3].

Поняття "бюджет" на рівні підприємства ще й досі лишається не зовсім зрозумілим і по-різному трактується як зарубіжними, так і вітчизняними вченими. Поява поняття "бюджет" на рівні підприємства пов'язана зі зростанням ролі оперативного фінансового планування та управлінського обліку. В цій самостійній підсистемі обліку у західних країнах термін "бюджет" використовується у трохи іншому розумінні, яке ближче до нашого терміна "кошторис" (кошторис доходів і витрат). Це зумовлює забезпечення ефективної діяльності кожним підрозділом підприємства, а, відповідно, потребує і розроблення для них бюджетів [4].

Бюджет - це оперативний фінансовий план, що складається на короткостроковий період у формі кошторису витрат або балансу доходів і витрат, скоординований за всіма підрозділами і функціями, який забезпечує ефективний контроль за надходженням і витрачанням коштів на підприємстві та є основою для прийняття управлінських рішень.

Бюджетування здійснюється "знизу догори" і "згори донизу". Бюджетування "знизу догори" (з рівня підрозділів) проводиться із залученням працівників підрозділів, під час складання бюджету "згори донизу" сформований бюджет передається керівництвом менеджерам структурних підрозділів для його деталізації та розроблення рекомендацій [1].

Найцінніше, що дає підприємству бюджетування, - це координація всіх сторін діяльності, зусиль всіх підрозділів для досягнення кінцевого результату і, як наслідок, підвищення ефективності діяльності і фінансової стійкості. Бюджетування сприяє встановленню лімітів затрат ресурсів і нормативів рентабельності або ж ефективності по окремих видах продукції, видах бізнесу чи структурних підрозділах підприємства. Бюджетування, по суті, деталізує фінансову частину бізнес-плану, що призначена забезпечити такий потік ресурсів, який створить оптимальний рівень витрат для отримання достатнього прибутку [2].

Розрізняють два основних методи бюджетування: традиційне бюджетування та нуль-базис бюджетування. Метод нуль-базис бюджетування є складовою частиною контролінгу затрат підприємства і використовується не тільки в процесі планування, а й під час проведення санаційного аудиту.

Застосувавши систему бюджетування, підприємство отримує можливість:

- складати реальні прогнози фінансово-господарської діяльності;

- вчасно виявляти найбільш «вузькі» місця в управління підприємством;

- швидко підраховувати економічні наслідки при можливих відхиленнях від наміченого плану і вчасно прийняти ефективне рішення;

- скоординувати роботу структурних підрозділів і служб на досягнення поставленої мети;

- підвищити якість управління підприємства за рахунок оперативного відстеження відхилень факту від плану і своєчасно приймати рішення.[4]

Повноцінне бюджетування включає 3 складові:

1. Технологія бюджетування (інструменти фінансового планування, порядок консолідації бюджетів).

2. Організація бюджетування (фінансова структура підприємства, регламент бюджетування і бюджетного контролю, розподіл функцій та відповідальності між рівнями управління, графік документообігу).

3. Автоматизація фінансових розрахунків (вибір та впровадження програмного забезпечення, навчання персоналу).[2]

Всі перераховані елементи тісно пов'язані між собою і відсутність хоча б одного з них призведе до зниження ефективності бюджетування.

Таким чином, бюджетування сьогодні стає найважливішою конкурентною перевагою українського підприємства. Тільки правильно організований процес фінансового планування і управління бюджетом дозволяє підприємству рухатись вперед. Необхідно розуміти, що внутрішньо-фірмове бюджетування - це не стільки інструмент, скільки управлінська технологія, що бюджетування - це показник якості управління на підприємстві, відповідності рівня його менеджерів та управлінських рішень сучасним вимогам.

Література:

1. Білик М.Д. Бюджетування в системі фінансового планування// Фінанси України, 2003. - №3. - с.97-109.

2. Ковтун С. Бюджетирование на современном предприятий или как зффективно управлять финансами.- Х.:Фактор, 2007.-336с.

3. Черненко М. Бюджетное планирование - інструмент оперативной реализации стратегии//Корпоративные системы, 2006.-№1.-с.5-10.

4. Шалахман В.А. Впровадження бюджетування для підвищення ефективності фінансового планування на підприємстві// Регіональні перспективи, 2001.-№4(17).-с.116-118.