Неменущий Максим Олександрович

магістрант кафедри обліку і аудиту

Запорізького національного технічного

університету.

ЕКСПОРТНІ ОПЕРАЦІЇ ТА ОСОБЛИВОСТІ ЇХ ОБЛІКУ

Зовнішньоекономічна діяльність (ЗЕД) є однією з основних форм економічних відносин України з іноземними державами. Однією з форм здійснення ЗЕД є зовнішня торгівля. Вона відіграє величезну роль у підвищенні економічного добробуту держави, поліпшенню рівня життя населення і зміцнення положення держави на світовій арені.

Експортні операції, як складова частина зовнішньої торгівлі є найважливішим джерелом одержання прибутку держави. Досягнення максимальної ефективності експортних операцій, а також максимізація прибутку можлива тільки з використанням знань і досвіду, накопичених протягом тривалого часу.

Основною інформацією про експортну сферу суб’єктів підприємницької діяльності є данні бухгалтерського обліку. Інформаційне забезпечення набуває, як ніколи, великої важливості та значущості в прийнятті управлінських рішень. Однак незбалансованість між бухгалтерським обліком і податковим обліком експортних операцій є причиною виникнення проблем при отриманні ефективних результатів фінансово-господарської діяльності.

Для зручності відображення господарських операцій вважаю за необхідним окремо враховувати собівартість готової продукції, товарів, робіт та послуг від експорту; експортні витрати на збут; доход від реалізації готової продукції, товарів, робіт та послуг від експорту; фінансовий результат від здійснення експортних операцій, використовуючи відповідні субрахунки:

- для відображення собівартості та витрат від експортних операцій – 9011 «Собівартість реалізованої експортної готової продукції»; 9021 «Собівартість

реалізованих експортних товарів»; 9031 «Собівартість реалізованих експортних робіт та послуг»; 931 «Експортні витрати на збут»;

- для відображення доходів фінансових результатів від експортних операцій 7011 «Доход від реалізації експортної готової продукції»; 7021 «Доход від реалізації експортних товарів»; 7031 «Доход від реалізації експортних робіт та послуг»;

- для відображення фінансових результатів від експортних операцій – 7911 «Фінансовий результат від експортних операцій».

Це дозволить накопичувати інформацію щодо вартісних об’ємів експорту в залежності від видів операцій. Наведені субрахунки можливо використовувати для аналітичного обліку реалізації по країнах та по товарах. Особливо це актуально для підприємств котрі мають великий обсяг та широку географію поставок.

Доцільно відкрити окремі субрахунки другого порядку до субрахунку 681:

- 6811 «Розрахунки по авансах, отриманих в національній валюті»;

- 6812 «Розрахунки по авансах, отриманих в іноземній валюті».

Відображені суми на субрахунку 6812 в зв’язку зі зміною валютного курсу перераховувати не треба. Ці субрахунки другого порядку після впорядкування чітко демонструватимуть результати співпраці підприємства з резидентами і нерезидентами окремо, та відповідно, полегшують облік та контроль таких розрахунків.

Для досягнення ефективності експортних операцій необхідно вирішити цілий комплекс завдань. Ці завдання методологічного характеру, що пов’язані з використанням національного плану бухгалтерських рахунків і правильним відображенням на них операцій по експорту. Комплексом завдань обліку експортних операцій є технічне забезпечення, тобто адміністрація суб’єкта ЗЕД повинна забезпечити раціональне ведення обліку за допомогою комп’ютеризації автоматичної обробки даних первинних документів, облікових

регістрів і форм звітності.

На сьогоднішній день неузгоджена методика визначення фінансових

результатів від експортної діяльності в бухгалтерському та податковому обліку. Прибутки в податковому обліку виникають по першій події – або на дату відвантаження товару (виконання робіт, надання послуг), чи на дату передплати. В бухгалтерському обліку прибутки виникають на дату реалізації товарів (виконання робіт, надання послуг). З результатів експортної діяльності підприємство у податковому обліку може отримати прибуток, а в бухгалтерському – збиток, чи навпаки. Так, проаналізувавши систему бухгалтерського і податкового обліку можна стверджувати, що ці два обліку являються незбалансованими між собою, маючи вагомі відмінності, котрі ускладнюють роботу бухгалтера, а також прогнозне фінансове планування.

У випадку продажу іноземної валюти, отриманої від експорту, і в бухгалтерському, і в податковому обліку доходи будуть визначатися по сумі гривень, отриманих від такого продажу на цю дату. І в податковому, і в бухгалтерському обліку на витрати буде віднесена балансова вартість проданої валюти на дату продажу.

Для визначення суми валових доходів, які виникають у підприємства при продажу товару нерезиденту, слід застосовувати дві норми Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» – пп. 7.3.1 та пп. 7.4.3 ст. 7. Тобто сума валових доходів, з одного боку, повинна відповідати сумі нарахованого (отриманого) доходу в іноземній валюті, перерахованого в гривні за курсом НБУ на дату такого отримання (нарахування) (пп. 7.3.1), а з другого боку – не повинно бути менш звичайної вартості товару, який реалізується (пп. 7.4.3 ).