Фединець Н.І.
Львівська комерційна академія
АНАЛІЗ
ТИПОВИХ СИТУАЦІЙ В ТОРГОВЕЛЬНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ
У своїй
повсякденній діяльності торговельне
підприємство постійно стикається з ситуаціями різного роду. Ефективне вирішення
цих ситуацій залежить від ефективності їх аналізу.
Питання аналізу ситуацій в діяльності торговельного підприємства є малодослідженим. Лише
частково його торкнулися у своїх працях
О. Адамович [1], А. Герман [2], Ю. Єкатеринославський [3].
Мета статті – проаналізувати типові ситуації, що
найчастіше мають місце в процесі управління мережею торговельних підприємств,
визначивши концептуальну структуру та значення їх параметрів.
Аналіз типових ситуацій,
які мають місце в підприємстві, здійснюється згідно з їх концептуальною
структурою за певними параметрами. Експертами, у ролі яких виступають фахівці
структурних підрозділів обстежуваних мереж підприємств, визначені найімовірніші
значення параметрів для кластерів ситуацій, пов’язаних з управлінням
торговельно-технологічним процесом та ресурсами підприємства (табл. 1).
Таблиця
1
Параметри
типових ситуацій
Кластер ситуацій |
Параметри |
||||||
Складність ситуації |
Терміновість дії |
Поширеність |
Ступінь ризику |
Можливі наслідки |
Матеріальні, фінансові та
трудові резерви |
Достовірність джерела
інформації |
|
1. Управління
торговельно- технолог-гічним процесом Приймання товарів |
0,6 |
тиждень |
підприємство та контрагенти |
0,3 мінімальний |
– затримка транспорту постачальника; – розірвання договору поставки; – пошук нового постачальника; |
матеріальні
- 10% |
0,6 |
Зберігання товарів |
0,6 |
тиждень |
відділ |
0,3 мінімальний |
– псування і втрата товару; |
трудові
- 5% |
0,6 |
Підготовка до продажу |
0,5 |
тиждень |
відділ |
0,4 мінімальний |
– нестача товару; |
– |
0,4 |
Викладання та поновлення товарів в торговельній
залі |
0,7 |
тиждень |
підприємство |
06 підвищений |
– псування і втрата товару; |
матеріальні
- 10% |
0,7 |
Обслуговування покупців |
0,6 |
два тижні |
мережа підприємств |
0,3 мінімальний |
– скарги покупців; |
матеріальні - 5% |
0,7 |
Здійснення обліково-розрахункових операцій |
0,6 |
день |
відділ |
0,3 мінімальний |
– зростання черг; |
матеріальні
- 5% |
0,7 |
2.
Управління ресурсами підприємства |
0,6 |
місяць |
мережа підприємств |
0,7 підвищений |
– застосування стягнень до
відповідальних осіб; |
матеріальні
- 10% |
0,6 |
В процесі
дослідження нами визначено 54 типові ситуації, пов’язані з
торговельно-технологічним процесом, серед яких 33 супроводжуються мінімальним,
20 підвищеним ризиком і 1 ситуація характеризуються критичним ризиком для
підприємства.
У більш
небезпечному становищі знаходяться торговельні підприємства при виникненні
ситуацій, пов’язаних з управлінням ресурсами. Серед таких ситуацій 22 %
пов’язані з мінімальним ризиком, 33 % з підвищеним ризиком і 45 % з
катастрофічним. 34 ситуації, пов’язані з торговельно-технологічним процесом,
охарактеризовані експертами як складні. Серед ситуацій, пов’язаних з
управлінням ресурсами, на думку експертів, складними є 78 % загального числа
ситуацій. Оцінка експертів свідчить про незначні резерви щодо ефективного
вирішення ситуацій, які не перевищують 10 % для кожного кластеру та по кожному
виду ресурсів.
За допомогою
усного опитування працівників досліджуваних торговельних мереж з’ясовано, що в
основному типові ситуації пов’язані з торговельно-технологічним процесом,
виникають, розвиваються і знаходять своє вирішення в межах конкретного відділу.
На думку респондентів, серед визначеної множини типових ситуацій
найпоширенішими на рівні відділу є:
–
запізнення зі складанням акту про масу тари;
–
відсутність мінімального необхідного розміру товарних запасів;
–
утворення наднормативних товарних запасів;
–
перевищення терміну зберігання товару;
–
пошкодження товару на складі;
–
невідповідність складських приміщень вимогам до зберігання товару;
–
неправильна реєстрація видачі зі складу товару працівником;
–
низький рівень автоматизації складських операцій;
–
помилки при розфасовці товару;
–
погіршення якості товару під час розпаковування;
–
кількість продавців не відповідає інтенсивності споживчого попиту;
–
помилки при зчитуванні штрих-кодів;
–
виникнення перебоїв у розрахунках з покупцями;
–
великі черги біля кас;
–
нестача продавців-консультантів у відділі;
–
виникнення несправностей у роботі каси.
Ситуації
відсутності контролю за товарним асортиментом на складі, в торговельній зоні та
затримка оновлення зали товарних взірців можуть поширюватися на декілька
відділів.
На думку респондентів,
ряд ситуацій поширюються і на підприємство:
–
відсутність місця для розміщення товарів в торговельній залі;
–
асортимент в магазині не здатний задовольнити зростаючий попит;
–
невідповідність торговельних площ технологіям торгівлі;
–
інтенсивне рекламування товарів, яких в торговельній залі немає або є в
малій кількості;
–
масова реалізація порівняно дешевих товарів при обмеженому часі контакту
продавця з кожним покупцем;
–
недостатня кількість товарів на прилавках для безперебійної торгівлі;
–
погана видимість і недоступність товарів для покупців на прилавках;
–
нестача (надлишок) готівки в касі;
–
пошкодження (відсутність) маркувального ярлика підприємства-виробника на
індивідуальній упаковці.
Респонденти
виділяють серед множини типових ситуацій і ті, які поширюються на мережу
загалом:
–
завезення товарів в обсягах, більших за попит;
–
відсутність попиту на пропоновані товари;
–
завіз ідентичних товарів із віддалених регіонів за наявності тих же товарів
в пунктах, що розташовані на ближчій відстані підприємства;
–
втрата продукцією товарного вигляду;
–
розроблені прийоми продажу товарів для магазину в цілому, незадовільні для
конкретного товару та відділу магазину;
–
незадовільне виконання сервісних;
–
різке збільшення попиту споживачів на окремі товари;
–
пік (спад) потоків покупців протягом робочого дня;
–
виникнення у оптових покупців протермінованої заборгованості;
–
покупцям доставлені додому пошкоджені товари.
З погляду
респондентів, можуть виникати ситуації, які поширюються за межі підприємства:
–
затримка транспорту при розвантаженні;
–
порушення графіку завезення товару;
–
виникнення розбіжностей за кількістю та якістю товарів;
–
надходження товарів від постачальника без супровідних документів;
–
незабезпеченість транспортними засобами підприємства постачальника;
–
поставка товарів з пошкодженими упаковками і пломбами;
–
порушення ритмічності надходження тари та упаковки;
–
неоформлення документів постачальником згідно вимог договору поставки;
–
не отримання підтвердження про надходження товару вантажоодержувачем;
–
втрата водієм транспортної накладної.
Ситуації,
пов’язані з управлінням ресурсами найчастіше поширюються на мережу в цілому.
Ще одним
параметром кожної ситуації є необхідний термін її вирішення. Серед кластерів
ситуацій, пов’язаних з торговельно-технологічним процесом, необхідний термін
вирішення становить тиждень для ситуацій при постачанні та зберіганні товарів,
при підготовці товарів до продажу, викладенні та поновленні в торговельній
залі. Для ситуацій, пов’язаних з обслуговуванням покупців, на думку респондентів,
він становить два тижні, а для ситуацій, які виникають при здійсненні
розрахунково-облікових операцій – день. Ситуації, які виникають при управлінні
ресурсами, необхідно вирішувати в місячний термін.
Для
досліджуваних підприємств характерне несвоєчасне вирішення ситуацій, тобто
недотримання необхідного терміну вирішення. На наш погляд, причина цього
криється у відсутності фінансових, матеріальних та трудових резервів та
складності кожної ситуації.
Достовірність
джерел інформації стосовно визначених нами ситуацій досить суттєва, що покращує
правдивість зробленого аналізу та оцінки типових ситуацій.
Отже, типові ситуації, які виникають у торговельних підприємствах,
переважно характеризуються мінімальним та підвищеним ступенями ризику,
поширюються і на конкретний відділ, і на підприємство загалом. Аналіз наявності
матеріальних, фінансових та трудових резервів вирішення типових ситуацій
свідчить про те, що торговельні підприємства не приділяють відповідної уваги
можливості виникнення певних ситуацій та пошуку засобів для їх вирішення.
На наш
погляд, в сучасних мережах торговельних підприємств відсутні чітко вироблені
дії щодо конкретної ситуації та невміння переносити ці дії на аналогічні
ситуації. Основними причинами цього є обмеженість ресурсів підприємства,
низький рівень потенціалу працівників та їх небажання або неможливість
займатися науково-дослідною та інноваційною діяльністю.
Література
1. Адамович О.С. Хозяйственные ситуации в
торгове / Адамович О.С . – М.:
Экономика, 1984. – 112 с.
2. Герман А. и
др. Руководить сообразно ситуации / Герман А. и др. – М.: Интерэксперт, 1994.
3. Екатеринославский Ю.Ю. Управленческие
ситуации: анализ и решения / Екатеринославский
Ю.Ю . – М.: Экономика. 1988. – 326 с.